Decision № 190305, 16.10.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2006 р. Справа № 47/486-06

вх. № 10182/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод", м. Харків

до Підприємства Диканівської виправної колонії Харківської обл. № 12, м.Харків

про стягнення 10813,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод"(позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - підприємства Диканівської виправної колонії Харківської обл. № 12 заборгованості у розмірі 10813,60грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за отримані товарно-матеріальні цінності та виконані роботи.

Представник позивача 04.10.2006р. надав через канцелярію господарського суду клопотання про зміну позивача в порядку правонаступництва. В обгрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що ДП МО України "Харківський автомобільний ремонтний завод" було перереєстровано у Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод".

Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України: В разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом було встановлено, що позивач поставив відповідачу товаро-матеріальні цінності згідно накладних №964 від 09.09.2005р. та №1130 від 06.10.2005р. на загальну суму 10813,6грн. Відповідач отримав товаро-матеріальні цінності, але їх вартість не сплатив.

У зв"язку з тим, що між сторонами не було обумовлено строк оплати товаро-матеріальних цінностей, позивач направив на адресу відповідача вимогу 21.07.2006р. за №1/311 з проханням сплатити зазначену заборгованість, яка залишилась без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отримані товаро-метеріальні цннності згідно вищезазначених накладних становить у сумі 10813,6грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 10813,60грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 108,14грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства Диканівської виправної колонії №12 (м. Харків, вул. Лелюківська буд.1) на користь Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, б.2, р/р 26002301780062 у філії "Червонобаварське відділення Промінвестбанку" м. Харкова, МФО 351287, код 07934846) заборгованості у розмірі 10813,60грн., держмита у розмірі 108,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.