Decision № 190163, 13.10.2006, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2006 р. Справа № 19/252

За позовом Комунальне підприємство "Рівнеелектроавтотранс"

до відповідача Приватне підприємство "Євіс"

про стягнення в сумі 14 823 грн. 56 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : представник Котовський В.П.

Від відповідача : представник не з'вився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 14823,56 грн.- суми основного боргу та пені за невиконання зобов'язань по договору купівлі-продажу від 22.03.2006 р. № 78. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з’явився,про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними в матеріалах справи. За таких обставин розгляд справи здійснюється за нормами статті 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд виходив з такого.

"22" березня 2006 року між КП "Рівнеелектроавтотранс" та ПП "Євіс" було укладено договір № 78 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач (Продавець) зобов'язувався передати у власність відповідача (Покупець) автомобіль (мікроавтобус марки СЕМАР-3234), а відповідач прийняти і оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 Договору вартість транспортного засобу складає 17078,00 грн.

Дотримуючись умов договору, позивач, після отримання авансового платежу в сумі 5123,40 грн. передав відповідачу транспортний засіб по акту приймання-передачі від 18.04.2006 р.

За умовами п. 5.1 Договору остаточний розрахунок Покупцем проводиться до 15 липня 2006 року.

Відповідачем, у визначений договором термін, остаточний розрахунок в сумі 11954,60 грн. проведено не було.

"17" серпня 2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 513 про сплату заборгованості в сумі 11954,60 грн., у відповідь на яку останнім повідомлено, що ПП "Євіс" ліквідується, відтак просить забрати мікроавтобус у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 0.5 відсотка від суми простроченої заборгованості за період з 15.07.2006 р. 31.08.2006 р. на суму 2868,96 грн. (розрахунок доданий). Правильність нарахування пені судом перевірено.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.

У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та пені підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити

2. Стягнути з Приватного підприємства "Євіс" (вул. Мірющенка 11а/17,Рівне,33048, код ЄДРПОУ 33001341, розрахунковий рахунок № 26007054701706, банк: Приватбанк м. Рівне, МФО банку 333391) на користь Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" (вул. Д.Галицького 23,Рівне,33027, код ЄДРПОУ 03362844) основний борг в сумі 11954грн. 60коп., нараховану пеню в сумі 2868грн. 96коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 148грн. 24коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Повний текст рішення суддею підписано "18" жовтня 2006 р.