Єдиний державний реєстр судових рішень 01.09.2011 Справа №2-4088/11
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №2-4088/11р.
У Х В А Л А
01 вересня 2011 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
за участю секретаря Бурячинської Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третьої особи другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання зобовязання припиненим,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третьої особи другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання зобовязання припиненим.
31 серпня 2011 року від представника позивача надійшла суду заява про залишення позову без розгляду та повернення судового збору.
У судове засідання сторони не зявились , хоча про час та місце його були повідомленні належним чином, попередньо не повідомили суд про причини своєї неявки.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що заява представника позивача підлягає до задоволення, оскільки не суперечать чинному законодавству і не порушують будь-чиї права чи охоронювані законом інтереси сторін.
Так, в силу вимог ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог п.5 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду та дана заява прийнята судом.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третьої особи другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання зобовязання припиненим слід залишити без розгляду.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.83 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду поверненню підлягає сплачений при подачі позовної зави до суду судовий збір банку у розмірі 51 грн.
Керуючись п.5 ст.207,ст. 83 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третьої особи другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання зобовязання припиненим залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 сплачений при подачі позовної заяви до суду судовий збір в сумі 51 грн. згідно квитанції №134 від 07.04.2011 року, внесений на р/р 31419537700002, отримувач: УДК м.Тернополя, банк отримувача: ГУДКУ в Тернопільській області, м.Тернополь, код отримувача- 23588119, призначення платежу: 22090100, державне мито за подачу позову.
Розяснити сторонам, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду із аналогічним позовом в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено буз участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
ГоловуючаІ.М. Черніцька
З оригіналом згідно
Суддя І.М.Черніцька
Головуючий суддяІ. М. Черніцька
The court decision No. 18940476, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 01.09.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 2-4088/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: