Court ruling № 18906489, 15.06.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р.Справа № 2а-12520/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. по справі№2а-12520/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал Сістем Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000450700/0 від 03.09.2010р. на загальну суму 122083,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал Сістем Сервіс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3, 40 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на виявлені під час проведення перевірки порушення п. 7.2.3, п. 7.2 ст.7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності визначення суми залишку відємного значення податку на додану вартість по декларації за червень 2010р., про що складено акт № 8593/07-0/35902123 від 20.08.2010

За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого зменшено податковий кредит по декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму 627633 грн. та суму відємного значення по декларації з ПДВ за червень 2010 року у розмірі 533723 грн., донараховано податок на додану вартість у сумі 93910 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2, ст.4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 03.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 122083,00 грн., у т.ч. за основним платежем 93910,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28173,0 грн.

За результатам адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування не залежить від виконання своїх податкових зобовязань його постачальниками в разі фактичного здійснення господарської операції. Крім цього, при винесенні спірного податкового повідомлення - рішення відповідач не посилався на відсутність реального здійснення господарської операції, на підставі якої позивачем визначена сума податкового кредиту. Доказів невикористання вказаних в податкових накладних товару у власній господарській діяльності ТОВ «Оптімал Сістем Сервіс» відповідачем в акті перевірки не наведено, до суду в ході розгляду справи не надано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо обґрунтованості заявленої позивачем податкової вигоди - бюджетного відшкодування ПДВ - за відсутності доказів надмірного надходження відповідних сум податку до бюджету.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Адже відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу вимог підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

В матеріалах справи містяться первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні ПП "Дім споживчого побуту - Бріз", що були вилучені у позивача на законних підставах правоохоронними органами та надані Управлінням податкової міліції ДПА у Харківській області на запит суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши витребувані судом першої інстанції та долучені до матеріалів справи податкові накладні, дійшла висновку, щодо відсутності дефектів форми, змісту або походження, а також інших недоліків цих накладних, які згідно з п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють їх недійсність.

Перевіркою податкового органу також не виявлено фіктивності господарських операцій позивача, за результатами яких сформовано суму бюджетного відшкодування. Крім цього, відповідачем в судах першої та апеляційної інстанції не надано доказів не використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача штрафних фінансових санкцій, в звязку з відсутністю обєкту донарахування ПДВ.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. по справі№2а-12520/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.06.2011 р.