Decision № 18619906, 15.09.2011, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2011 Справа № 5008/1101/2011

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат”, м. Луцьк до споживчого товариства кооперативного підприємства „Зодіак”, с. Керецьки Закарпатської області

представники сторін:

позивача –не з”явився;

відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 3114,04 грн., включаючи 2574,24 грн. основного боргу, 6,95 грн пені, 236,20 грн. річних та 296,65 грн. інфляційних втрат

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідачем не виконано зобов’язання по оплаті поставлених горілчаних виробів (далі - товару), в результаті чого виникла заборгованість останнього перед позивачем на суму, що становить позовні вимоги в частині основного боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення суду міститься в матеріалах справи), не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданні суду та не надав письмового документально обґрунтованого відзиву на позов.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за документами наявними у матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

01.12.2009р. сторонами укладено договір поставки ДГУ-24 (далі - договір), за умовами якого постачальник –позивач у справі –зобов’язується передавати товар у власність покупця –відповідача у справі, – який, у свою чергу, зобов’язався приймати та своєчасно оплачувати його вартість –протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару готівкою або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача.

Умовами договору (пп. 5.1, 5.2) сторони передбачили майнову відповідальність сторін за порушення зобов’язань, зокрема, шляхом сплати штрафної неустойки (пені) у розмірі 0,5% від суми заборгованості у разі несвоєчасної оплати за товар, а також шляхом сплати інфляційних втрат та річних в розмірі 17%, що нараховуються на прострочену суму за кожен день прострочки.

Матеріалами справи, зокрема, договором, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, податковими накладними, банківськими виписками та вимогою про оплату вартості горілчаних виробів, встановлено, що за період з березня по грудень 2010р. позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 5909,80 грн., вартість якого оплачена останнім частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 2574,24 грн. Ця сума не сплачена відповідачем ні в порядку визначеному договором, ні на вимогу позивача заявлену в порядку досудового врегулювання, що спричинило подання позову, який є предметом даного судового розгляду.

Наведене не заперечується та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду справи, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позовні вимоги в частині нарахованих позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань пені, інфляційних нарахувань та 17 % річних, що становлять відповідно 6,95 грн., 296,65 грн., 236,20 грн., є правомірними з огляду на умови договору та за приписами ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, тому також підлягають задоволенню судом.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 3114,04 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 173, 175, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з споживчого товариства кооперативного підприємства „Зодіак ” (с. Керецьки Свалявського району Закарпатської області, 51, код ЄДРПОУ 32322324) на користь державного підприємства Луцький спиртогорілчаний комбінат (м. Луцьк, вул. Ковельська, 67, код 05515312) заборгованість на суму 3114,04 грн. (три тисячі сто чотирнадцять грн. 04 коп.), включаючи основний борг, пеню, відсотки річних, інфляційні втрати, та у відшкодування судових витрат –338,00 грн. (триста тридцять вісім грн. 00 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом.

Суддя Ушак І.Г.