Court ruling № 186017, 03.08.2006, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

Справа №22ц - 4615 2006 рік

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дніпропетровської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення рішення суду першої інстанції

про відшкодування моральної шкоди,

завданої наслідками професійного захворювання,

без змін

м. Дніпропетровськ 03 серпня 2006 року

Судова колегія

Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі:

судді-головуючої - ПРИХОДЧЕНКО А.П.

суддів - ЧУБУКОВА О.П.

- ГОКОВА П.В. при секретарі - АГАПОВІЙ В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

України в м. Павлограді Дніпропетровської області

на рішення

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 17 травня 2006 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді

Дніпропетровської -області

про стягнення "' страхової виплати на відшкодування моральної

шкоди, заподіяної наслідками професійного захворювання, -

Справа №22ц-4615/30 Суддя-головуючий

Категорія: 21 У суді першої інстанції

ДАДИМ Ю.М. Суддя - доповідач у суді апеляційної, інстанції

чуеуков о.а.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2006 року частково: на суму 17000грн-, - задоволено позов ОСОБА_1. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення на його користь за рахунок відповідача відшкодування завданої йому наслідками професійного захворювання, моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення міськрайонного суду скасувати як безпідставного. Апеляційна скарга мотивована тим, що Законом України „Про бюджет 2006 року" призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в ^частині відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

За висновками медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 15 вересня 2004 року у ОСОБА_1. встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково, як наслідок професійного захворювання у вигляді пилкового бронхіту першої-другої стадій, емфіземи легень, двостороннього плечолопаточного періартрозу з больовим синдромом, деформуючого артроза колінних суглобів.

Але окрім доведеності часткової втрати позивачем професійної працездатності від професійного захворювання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що він також зазнає і моральних страждань від його наслідків з слідуючих причин: стан здоров"я залишається незадовільним, фактично не може займатися домашніми справами, які потребують навіть незначних фізичних зусиль, втратив впевненість у своє відносно спокійне майбутнє.

Вказані обставини наявні і обумовлюють для ОСОБА_1. необхідність по новому організовувати своє повсякденне життя і по новому пристосовуватись до нього, а тому судова колегія вважає, що розмір відшкодування судом першої інстанції встановлено з урахуванням характеру та обсягу його страждань.

Виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та проценту втрати позивачем професійної працездатності, судова колегія також вважає за необхідне рішення міськрайонного суду, як цілком законне і обґрунтоване, залишити без змін.

Посилання апелянта в своїй скарзі на те, що дія ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" призупинена

на період 200С року Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" і тому у Фонда обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди по заяві позивача немає, судова колегія визнає безпідставним, тому що у відповідності з положеннями ст.22 Конституції . України право у позивача на відшкодування спричиненої йому нещасним випадком на виробництві моральної шкоди зберігається і на вказаний період часу, тому що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих - прав та свобод людини і громадянина не допускається.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,317 і 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2006 року про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті. Павлограді Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 17000 (сімнадцяти тисяч)гривень - залишити без змін.

Стягнути з апелянта: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області ,- відповідно до ст.ст. 79 і 81 ЦПК України та Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2005 року за №1258)витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1 (одна) гривня 50 копійок, які внести на рахунок на інформаційно-технічне забезпечення. Одержувач: Державне підприємство „Судовий інформаційний центр", код ЄДРПОУ:30045370.Розрахунковий рахунок:26001014180002. Банк: Відкрите акціонерне товариство „Банк Універсальний" м. Львів. МФО банку:325707.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, а також з цього ж моменту і протягом двох місяців може бути оскаржена до Верховного Суду України. .