Decision № 18546439, 04.10.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2732/2011(8/127)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Миколаївбудмеханізація”,

54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13,

до Дочірнього підприємства “Промжитлобуд-3”,

54052, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-А,

про стягнення коштів у сумі 119129 грн. 93 коп.,

Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

Представники сторін:

від позивача: Діордієва С.П., від 06.05.11;

від відповідача: Мавродієв П.І. - керівник

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївбудмеханізація” (далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства “Промжитлобуд-3” (далі –відповідач) суми 119129 грн. 93 коп., яка складається з основного боргу –93016 грн. 00 коп.; пені –3594 грн. 50 коп..; 3% річних –5450 грн. 99 коп.; інфляційних –17068 грн. 44 коп., а також про відшкодування судових витрат: 1191 грн. 30 коп. –державне мито; 236 грн. –інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 8/01УММ від 20.01.2009р. з посиланнями на статті 530, 610, 612 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України та ст. 193 Господарського кодексу (далі –ГК) України.

Відповідач позов не визнав, вважає борг сплаченим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 29.09.2011р. оголошено перерву, 04.10.2011р. засідання поновлене.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

20.01.2009р. між сторонами укладено довгостроковий договір №8/01УММ про надання послуг машинами та механізмами (далі –Договір), згідно з яким позивач зобов’язався надавати відповідачу за плату послуги власними машинами та механізмами, а останній –сплачувати вартість послуг за ціною, визначеною цим Договором.

Договір підписаний сторонами у лютому 2009р. з протоколом узгодження розбіжностей (далі –Протокол).

Згідно з п.4.4 Договору в редакції Протоколу розрахунки за фактично надані послуги, що визначаються актом виконаних робіт, здійснюються відповідачем не пізніше 3(трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 4.5 Договору сторони встановили, що здавання –приймання послуг оформлюється актом виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3(трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Згідно з п.5.7 Договору у випадку порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених послуг за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору протягом січня –серпня 2009р. позивач надав відповідачеві послуги на суму 93016 грн., що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними сторонами і засвідченими печатками (а.с. 20 –34).

Зобов’язання щодо оплати відповідач не виконав, чим порушив умови Договору та вимоги ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов’язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлений обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведених норм закону та умов Договору, позивач підставно просить стягнути з відповідача 17068 грн. 44 коп. втрат від інфляції за період з вересня 2009р. по липень 2011р. та 3% річних у сумі 5450 грн. 99 коп.; розрахунок цих сум наведений в позовній заяві, суд вважає його вірним. Щодо нарахування пені у сумі 3594 грн. 50 коп. за період з 10.08.2010р. по 10.02.2011р., суд виходить з такого: згідно зі ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Датою підписання останнього акту виконаних робіт є 26.08.2009р. в відповідно до п.4.4 Договору в редакції Протоколу відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи не пізніше 01.09.2009р. (три банківські дні). За таких обставин пеню слід нараховувати з 01.09.2009р. і припинити її нарахування з 02.03.2010р. Згідно з постановою НБУ № 468 від 10.08.2009р. облікова ставка НБУ за вказаний період складала 10,25%, відтак, сума пені має обчислюватися таким чином: 93016 грн. х (10,25% х 2):365 х 181 день = 9455 грн. 78 коп., що на 5861 грн. 28 коп. більше, ніж нараховано позивачем. Однак підстав для стягнення 5861 грн. 28 коп. пені замість 3594 грн. 50 коп. у суду немає, оскільки заінтересована сторона не зверталася до суду з заявою про вихід за межі позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, однак відповідно до ст. 267 цього ж Кодексу суд може застосовувати позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заінтересована сторона (відповідач) з заявою про застосування позовної давності до суду не зверталася, підстави для відмови позивачу у стягненні 3594 грн. 50 коп. пені зі спливом позовної давності –відсутні.

Позовні вимоги ґрунтуються на чинних нормах законів України та Договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача і надані ним докази не можуть вплинути на висновок суду про задоволення позову, виходячи з такого: на обґрунтування свого твердження про сплату 77000грн. за актами виконаних робіт відповідно до Договору, відповідач надав виписки та платіжні доручення

№529 від 30.06.2009р. на суму 12000грн.;

№ 627 від 24.07.2009р. на суму 10000грн.;

№ 646 від 29.07.2009р. на суму 10000грн.;

№ 712 від 07.08.2009р. на суму 5000грн.;

№ 871 від 31.08.2009р. на суму 20000грн.;

№ 1088 від 16.10.2009р. на суму 20000грн.

Як вбачається з вказаних платіжних доручень, 77000грн. було сплачено відповідачем не за Договором № 8/01 УММ від 20.01.2009р., а за рахунками –договорами № СФ 1030 від 31.12.2008р., № СФ 26/06-2 від 26.06.2009р., № СФ 30/06 від 30.06.2009р., до того ж за умовами Договору (п.4.4 в редакції Протоколу) сплачувати виконані роботи відповідач зобов’язаний самостійно, не чекаючи на рахунки; обов’язок виставлення рахунків на позивача Договором не покладений.

За таких обставин немає жодних підстав вважати, що вищезазначеними платіжними дорученнями відповідач оплатив роботи за Договором № 8/01 УММ від 20.01.2009р.

Згідно з приписами ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю.

На підставі ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Промжитлобуд-3” (54052, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-А; ідентифікаційний код 19296730) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївбудмеханізація” (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13; ідентифікаційний код 01273125) грошові кошти у сумі: 93016 (дев’яносто три тисячі шістнадцять) грн. - основний борг; 3594 (три тисячі п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 50 коп. –пеня; 5450 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 99 коп. – 3% річних; 17068 (сімнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 44 коп. –втрати від інфляції, а також 1191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 30 коп. - на відшкодування витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 (двісті тридцять шість) грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07 жовтня 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька