Decision № 18478974, 05.09.2011, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа № 7/5009/4598/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, м. Запоріжжя

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 024/35 від 01.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 01/656 від 24.01.2011р.

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” 4870,44 грн. суми втрат від інфляції, 1354,86 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 10.08.2011р. справу № 7/5009/4598/11 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.08.2011р. Розгляд справи переносився на 05.09.2011р.

Ухвали суду направлялись на адреси сторін в установленому законом порядку та в строк.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні 05.09.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обємі.

За ініціативою суду судове засідання велося із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 05.09.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Запорізької області при розгляді справи № 8/542/07 встановлено факт того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання по оплаті виконаних послуг, а саме: технічне обслуговування та поточний ремонт водообігу НОВ-2 ДЗ «Вуглекомпозит»за договором № 804/49132/04 від 01.10.2004 р.

Рішенням суду по справі № 8/542/07 від 28.11.2007р. задоволено вимоги про стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»на користь ВАТ «Укрграфіт»29340,02 грн. суму основного боргу, 5248,92 грн. інфляційних втрат та 1198.06 грн. трьох відсотків річних, 449,49 судових витрат.

На підставі зазначеного рішення, 14.03.2008 року господарським судом Запорізької області був виданий наказ на примусове виконання рішення по справі №8/542/07.

06.02.2009р. Орджонікідзевським відділом ДВС ЗМУЮ було відкрито виконавче провадження (копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2009р. № 256/3 долучено до матеріалів справи) на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 14.03.2008р. по справі № 8/542/07.

Рішенням господарського суду по справі № 1/6/10 від 28.01.2010р. були задоволені позовні вимоги ВАТ «Укрграфіт»та 09.02.2010 р. було видано наказ № 1/6/10 на примусове стягнення з ВАТ «Вуглецевий композит»на користь ВАТ «Укрграфіт»13555,09 грн. інфляційних витрат (за період з жовтня 2007 р. по листопад 2009р.), 3% річних у сумі 1572,15 грн. (за період з 31.07.2007 р. по 30.12.2009 р.).

22.02.2010р. Орджонікідзевським відділом ДВС ЗМУЮ було відкрито виконавче провадження (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2010р. №632/3).

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Представником відповідача в судовому засіданні не було надано доказів в підтвердження сплати (повної чи часткової) основного боргу, також не заперечується факт невиконання рішення суду від 28.11.2007 р. по справі 8/542/07. У звязку з чим суд приходить до висновку, що зобовязання зі сплати вартості отриманих послуг на загальну суму 29340,02 грн. за актом виконаних робіт від 01.06.2006 р., відповідно до умов договору № 804/49132/04 від 01.10.2004 р. на момент розгляду справи є існуючим, та таким що не було припинене належним виконанням.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4870,44 грн. втрат від інфляції (за період з грудня 2009р. по червень 2011р.) та 1354,86 грн. суми 3 % річних (за період з 01.01.2010р. по 04.08.2011р.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, та те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано документальних доказів належного виконання своїх обовязків, заборгованість визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, а розрахунок позивача відповідає вимогам приписам законодавства, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4870,44 грн. суми втрат від інфляції та 1354,86 грн. суми 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позов ВАТ «Укрграфіт» до ВАТ «Вуглецевий композит» слід задовольнити.

Судові витрати, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Український графіт»до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982, р/р 26002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24516317) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 20, р/р 26008900301 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 00196204) 1354 грн. 86 коп. 3% річних, 4870 грн. 44 коп. втрат від інфляції, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано 07.09.2011р.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет