№ 17674446, 26.04.2011, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2011 № 2/289

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1.- юрист

Від відповідача: ОСОБА_2- юрист

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.01.2011

у справі № 2/289

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 «Дирекція первинної мережі «ВАТ «Укртелеком»

до 195 Центральної бази Державної спеціальної

служби транспорту

простягнення 26890грн.12коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 «Дирекція первинної мережі «ВАТ «Укртелеком» до 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту задоволено повністю. Стягнуто з 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії «Дирекція первинної мережі «ВАТ «Укртелеком» 21567 грн. 83 коп. основного боргу, 2714 грн. 63 коп. пені, 2023 грн. 86 коп. інфляційних, 583 грн. 80 коп. 3% річних, 268 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача суму орендних платежів за період з 01.04.2008 по 09.09.2008 з врахуванням інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 3222,73грн.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, вислухавши доволи представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Між сторонами у справі 01 квітня 2008 р. був укладений договір № 393- 33 оренди нерухомого майна.

Згідно вказаного договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення в ЛАЦ ЛТЦ-13 площею 1 кв.м., розташоване в м. Києві на першому поверсі двоповерхового будинку № 6-А по вул. Кронштадській (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2 договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі Майна, вказаного в п.1.1. цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору; орендна плата, встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін та перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим; орендна плата за базовий місяць оренди майна становить 601 грн.00 коп. за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Пунктами 3.4 та 3.5 передбачено, що орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 договору, згідно з розрахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна; орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. договору.

Задовольняючи позовні вимоги Позивача, суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки пунктом 2.3 договору передбачено, що майно передане Орендареві, повертається Орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії Договору, за Актом передачі - приймання, звіреним з Актом приймання - передачі Майна, зазначеним у пункті 2.1 цього Договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи, з висновоком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, передбачений договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.604 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється за домовленістю сторін.

Колегією суддів встановлено,що сторони на підставі вільного волевиявлення за згодою сторін 09.09.2008 року фактично припинили свої зобов'язання, оформивши відповідно до пункту 2.3 Договору, Акт приймання - передачі майна, таким чином у Відповідача виникли зобов'язання по оплаті орендованого приміщення площею 1 кв. м. лише за період з 01.04.2008 року по 09.09.2009 рік, і сума заборгованості складає 4148, 35грн. Вказану суму визнає відповідач(а.с.99).

Відносно стягнення штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені орендні платежі, то відповідно до ч.6ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців, а з врахуванням строку позовної давності згідно п.1ч.2 ст.258 ЦК України, слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 2714,63грн.

Відповідно пункту 1 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційній інстанції доказів оплати виконаних робіт, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4148,35.,суми 3% річних, яка складає 13,26грн. та 46,60грн. збитків від інфляції з урахуванням перерахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні на підставі п.1ч.1ст.104 ГПК України, у звязку з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту

задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 у справі № 2/289, змінити.

2. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2011 у справі № 2/289 викласти в наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (м. Київ, вул. Магнітогорська, 5; код ЄДРПОУ 33148732) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії «Дирекція первинної мережі «ВАТ «Укртелеком» (м. Київ, бульвар Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 16479714) 4148,35 (чотири тисячі сто сорок вісім тисяч) грн. 35 коп. основного боргу, 46 (сорок шість) грн. 60 коп. інфляційних, 13 (тринадцять) грн. 26 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовити. Видати наказ.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії «Дирекція первинної мережі «ВАТ «Укртелеком» (м. Київ, бульвар Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 16479714) на користь 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (м. Київ, вул. Магнітогорська, 5; код ЄДРПОУ 33148732) 51 (пятдесят одну) грн.00 коп. за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Повернути 195 Центральній базі Державної спеціальної служби транспорту (м. Київ, вул. Магнітогорська, 5; код ЄДРПОУ 33148732) з Державного бюджету України 86 (вісімдесят шість) гривень помилково сплачених коштів за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6.Справу № 2/289 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяОтрюх Б.В.

СуддіТищенко А.І.

Михальська Ю.Б.