№ 1-43/08
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибала О.І.
при секретарі Безверхій Л.В.
з участю прокурора Кіхтенка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, не військовозобов*язаного, не судимого, -
- за ч. 1 ст. 309 КК України
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1у невстановлений день в жовтні 2007 року за місцем свого тимчасового проживання на присадибній земельній ділянці будинковолодіння розташованого по АДРЕСА_2придбав для власного вживання шляхом зривання 12,507 г листя наркотичного засобу рослинного походження-каннабісу (маріхуани), яка є особливо небезпечним наркотичним засобом. Даний наркотик підсудний, зберігаючи його при собі, переніс в будинок, що знаходиться за вказаною адресою, де висушив та зберігав без мети збуту, але 12 грудня 2007 року близько 21 год. 30 хв. даний наркотичний засіб у нього було виявлено та вилучено працівниками міліції.
Підсудний як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно в жовтня 2007 року на присадибній земельній ділянці за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 для власного вживання зібрав листя коноплі, яке висушив та зберігав в будинку, але 12 грудня 2007 року наявний у нього наркотичний засіб виявили та вилучили працівники міліції.
Крім власного визнання вини підсудним його винність в скоєному стверджується доказами добутими в ході досудового слідства та перевіреними судом відповідно до вимог ст. 299 КПК України.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому вважає, що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за його поведінкою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням якщо він протягом 1-річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1. без згоди органу кримінально-виконавчої системи не змінювати місце проживання та періодично з'являтись в цей орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 708.50 грн. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.
Речові докази: паперовий згорток з речовиною рослинного походження, яка зберігається в Смілянському МВ УМВС - знищити.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
The court decision No. 1757729, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast was adopted on 27.02.2008. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 1-43/2008. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: