Decision № 16922813, 06.07.2011, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2011 р. Справа № 5010/1145/2011-17/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс", вул. Красівського, 1/37, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 49865 грн. 20 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність №195 від 03.06.11);

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс" про стягнення 49865 грн. 20 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.11 не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис уповноваженої на те особи у повідомленні про вручення поштового відправлення.

На день розгляду справи в судове засідання 06.07.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, за період 2009 р. по 2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято будівельних матеріалів (керамічна цегла та плити перекриття) на загальну суму 85865 грн. 20 коп., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними № БМ-0000512 від 27.04.2009р., № БМ-0000526 від 29.04.2009 р., № БМ-0000549 від 06.05.2009 р., № БМ-0000555 від 07.05.2009 р., № БМ-0000566 від 08.05.2009 р., № БМ-0000567 від 08.05.2009 р., № БМ-0000571 від 12.05.2009 р., № БМ-0776/ПК від 04.05.2010 р., копії яких долучено до матеріалів справи. За отриманий товар відповідачем проведено частковий розрахунок в сумі 36000 грн.

Оскільки відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, станом на день подання позову борг становить 49865 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відпуск товару позивачем відповідачу та часткова оплата ним одержаної продукції свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання товару по накладних без укладення договору поставки у письмовій формі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем поставлено позивачу товар (будівельні матеріали), що підтверджується наявними у справі видатковими накладними, проте відповідач прийняті на себе зобовязання щодо оплати належним чином не виконав, доводи позивача щодо наявності такого боргу не спростував. Загальна сума боргу становить 49865 грн. 20 коп.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 05.04.2011 року на адресу відповідача було надіслано претензію-вимогу з пропозицією здійснити оплату боргу.

Однак, вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 49865 грн. 20 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс" про стягнення 49865 грн. 20 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс", вул. Красівського, 1/37, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 32077011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 05467145) 49865 грн. 20 коп. (сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень, двадцять копійок) боргу, 498 грн. 65 коп. (чотириста дев'яносто вісім гривень, шістдесят п'ять копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 11.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 11.07.11