№ 16569733, 22.06.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/2376/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

свідка: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаргород"

до: державної податкової інспекції у Шаргородському районі

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061701/0 від 01.02.2011 року, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаргород" (далі - ТОВ "Агрофірма "Шаргород") з позовом до державної податкової інспекції у Шаргородському районі (далі - ДПІ у Шаргородському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000061701/0 від 01.02.2011 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Шаргород" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. У ході проведення вказаної перевірки посадовими особами відповідача встановлено факти порушення позивачем пп. 8.1.1 та пп. 8.1.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", зокрема: не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 95937,0 грн. з суми, виплаченої фізичній особі - ОСОБА_5 за придбане у нього нерухоме майно, та 922,0 грн. з суми, виплаченої приватному нотаріусу ОСОБА_4 за надані послуги, про що зазначено в акті перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року. На підставі акта перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 96859,0 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій на суму 24215,0 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000061701/0 від 01.02.2011 року ДПІ у Шаргородському районі, ТОВ "Агрофірма "Шаргород" звернулося з первинною скаргою №164 від 09.02.2011 року до державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі - ДПА у Вінницькій області), яка рішенням №6547/10/25 - 009 від 25.03.2011 року залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року - без змін.

Позивач, не погоджуючись з рішенням ДПА у Вінницькій області №6547/10/25 - 009 від 25.03.2011 року, звернувся з скаргою №250 від 05.04.2011 року до державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністрація України рішенням №7554/6/25-0315 від 21.04.2011 року скаргу ТОВ "Агрофірма "Шаргород" залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року - без змін.

ТОВ "Агрофірма "Шаргород", вважаючи висновки акта перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року та сформоване на їх підставі податкове повідомлення - рішення необґрунтованими та незаконними, звернулось до суду з проханням визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000061701/0 від 01.02.2011 рокущодо збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 96859,0 та сплати штрафних (фінансових) санкцій на суму 24215,0 гривень.

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що позов підтримують у повному обсязі та просили позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, ТОВ "Агрофірма "Шаргород" дійсно порушено вимоги Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Свідок ОСОБА_4, приватний нотаріус, у судовому засіданні вказав, що він здійснював посвідчення договорів купівлі - продажу нерухомого майна, укладених між ТОВ "Агрофірма "Шаргород" та фізичною особою - ОСОБА_5 Свідок зазначив, що перед посвідченням даних договорів фізична особа - ОСОБА_5 особисто сплатив податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується квитанціями, які знаходиться у приватного нотаріуса. Крім того, ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що за вчинення нотаріальної дії 03.06.2010 року за реєстром №1417, а саме: посвідчення договору купівлі - продажу нерухомого майна, ТОВ "Агрофірма "Шаргород" на його рахунок перераховано кошти за надані послуги в сумі 8500,0 гривень.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі направлень від 30.09.2010 року №141, від 28.10.2010 року №161, від 09.12.2010 року №221 та від 22.12.2010 року №237, виданих ДПІ у Шаргородському районі, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Шаргород" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт №3/23/35728295 від 13.01.2011 року (а.с. 8-56).

У ході вказаної перевірки посадовими особами відповідача констатовано порушення законодавства, допущені позивачем, які зазначені у вказаному акті перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року (а.с. 8-56), зокрема, вказано про порушення ТОВ "Агрофірма "Шаргород" пп. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: неутримання, неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 96858,0 грн., у тому числі за жовтень 2009 року - 63936,0 грн., за травень 2010 року - 922,0 грн. та за червень 2009 року - 32000,0 гривень.

На підставі вищезазначеного порушення, ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у загальному розмірі 121074,0 грн., зокрема: за основним платежем - 96859,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24215,0 грн. (а.с. 6).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000061701/0 від 01.02.2011 року ДПІ у Шаргородському районі, ТОВ "Агрофірма "Шаргород" звернулося з первинною скаргою №164 від 09.02.2011 року до державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі - ДПА у Вінницькій області). Рішенням ДПА у Вінницькій області №6547/10/25 - 009 від 25.03.2011 року податкове повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року залишено без змін, а скаргу ТОВ "Агрофірма "Шаргород" - без задоволення (а.с. 57-60).

Позивач, не погоджуючись з рішенням ДПА у Вінницькій області №6547/10/25 - 009 від 25.03.2011 року, звернувся з скаргою №250 від 05.04.2011 року до державної податкової адміністрації України. Державна податкова адміністрація України рішенням №7554/6/25-0315 від 21.04.2011 року залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шаргородському районі №0000061701/0 від 01.02.2011 року про сплату визначеної суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та рішення ДПА у Вінницькій області №6547/10/25 - 009 від 25.03.2011 року, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу генерального директора ТОВ "Агрофірма "Шаргород" Михайловського В.І. - без задоволення (а.с. 61-63).

ТОВ "Агрофірма "Шаргород", вважаючи висновки акта перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року та сформоване на їх підставі податкове повідомлення - рішення необґрунтованими та незаконними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шаргородському районі №0000061701/0 від 01.02.2011 року винесено за порушення позивачем пп. 8.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Обґрунтування виявленого відповідачем порушення наведено в п. 3.6.4 акту перевірки №3/23/35728295 від 13.01.2011 року (а.с. 49-52).

Так, на думку посадових осіб відповідача, ТОВ "Агрофірма "Шаргород", являючись податковим агентом, при проведенні нарахування та виплати оподатковуваного доходу в сумі 1918739,0 грн. на користь ОСОБА_5 не утримувало податок від суми такого доходу за рахунок ОСОБА_5, використовуючи ставку, визначену у п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в сумі 95937,0 гривень.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з наступних підстав.

Як з'ясовано у судовому засіданні, між ТОВ "Агрофірма "Шаргород" та фізичною особою - ОСОБА_5 у 2009 році укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, згідно якого позивач оплатив фізичній особі - ОСОБА_5 за купівлю нерухомого майна 1918739,0 гривень.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних відносин), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Поряд з тим, абз. 1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Згідно абз. 3 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних відносин) сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних відносин), відповідальність за сплату податку з доходів фізичних осіб при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна лежить на податковому агенті - нотаріусі, який посвідчує відповідний договір.

Відповідно до листа ДПА України від 11.11.2009 року №24903/7/17-0717, сума податку самостійно сплачується фізичною особою - продавцем до нотаріального посвідчення договору через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом (частина третя п. 11.3 ст. 11 Закону України №889-ІV). Аналогічний висновок зроблено у статті "Оподатковування доходів, отриманих від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна", надрукованій в журналі "Вісник податкової служби України" від 04.12.2009 року.

Вищим адміністративним судом України у листі №1842/11/13-10 від 24.12.2010 року вказано, що обов'язок щодо сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) - обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.

Судом встановлено та представниками сторін і свідком у судовому засіданні підтверджено, що вказаний договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ТОВ "Агрофірма "Шаргород" та фізичною особою - ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4. Вказане, також, підтверджується нотаріальною дією, вчиненою приватним нотаріусом ОСОБА_4 03.06.2010 року за реєстром №1417.

Представниками позивача надано до суду докази на підтвердження самостійної сплати фізичною особою - ОСОБА_5 податку з доходів фізичних осіб згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 на загальну суму 96435,98 грн., а саме: квитанцію (а.с. 64) та платіжні доручення (а.с. 65-69), чим дотримано абз. 3 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних відносин).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 95937,0 грн. з суми, виплаченої фізичній особі - ОСОБА_5 за придбане у нього нерухоме майно, а рішення ДПІ у Шаргородському районі щодо збільшення грошового зобов'язання ТОВ "Агрофірма "Шаргород" з податку на доходи фізичних осіб на суму 95937,0 грн. є протиправним.

Що стосується не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб ТОВ "Агрофірма "Шаргород" у сумі 922,0 грн. з суми, виплаченої приватному нотаріусу ОСОБА_4 за надані послуги, то судом встановлено наступне.

31.05.2010 року позивачем згідно рахунку від 28.05.2010 року перераховано 8501,0 грн. приватному нотаріусу ОСОБА_4 (а.с. 70). Судом встановлено, що в дебетовому повідомленні Сredit Agricole Corporete&Investment bank від 31.05.2010 року вказано про перерахування приватному нотаріусу ОСОБА_4 оплати за вчинені нотаріальні дії у сумі 8501,0 грн. (а.с. 70).

Судом з'ясовано та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що позивачем фактично утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 353,0 грн. з суми, виплаченої приватному нотаріусу ОСОБА_4 за надані послуги, тобто з 8500,0 грн. доходу.

Обов'язок визначення розміру державного мита із суми отриманої плати за надані послуги, сплата його тощо, у даному випадку належить до повноважень нотаріуса. Позивач не наділений правом самостійно робити висновки, що підтверджено показами світка у судовому засіданні.

З таких обставин суд погоджується з відповідачем, що ТОВ "Агрофірма "Шаргород" в повному обсязі не утримано та не перераховано до бюджету з доходу приватного нотаріуса ОСОБА_4 (8500,0 грн.) податок з доходів фізичних осіб, оскільки, він розраховується, виходячи з 8500,00 грн. (8500,0 грн.х15%) і повинен складати 1275,00 грн. Тоді коли, позивачем фактично сплачено лише 353,0 грн., що є порушенням п.п. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Однак, у даному випадку суд не може скасовувати податкове повідомлення - рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року частково, оскільки, йдеться про податок та штрафні санкції, розмір яких повинен визначати лише податковий орган, суд не може підмінювати повноваження державних органів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Шаргородському районі №0000061701/0 від 01.02.2011 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 96859,0 грн. та сплати штрафних (фінансових) санкцій на суму 24215,0 грн., прийнятого до ТОВ "Агрофірма "Шаргород", підлягають задоволенню.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000061701/0 від 01.02.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 96859,0 грн. та сплати штрафних (фінансових) санкцій на суму 24215,0 грн., прийнятого до ТОВ "Агрофірма "Шаргород".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням №491 від 11.05.2011 року підтверджено сплату позивачем судовий збір у розмірі 3,4 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агрофірма "Шаргород".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000061701/0 від 01.02.2011 рокущодо збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 96859,0 (дев'яносто шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок) та сплати штрафних (фінансових) санкцій на суму 24215,0 грн. (двадцять чотири тисячі двісті п'ятнадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Шаргород" 3,4 грн. (три гривні сорок копійок) судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №491 від 11.05.2011 року, що знаходиться в матеріалах справи №2а/0270/376/11.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович