Court ruling № 16467460, 18.04.2011, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області УХВАЛА

"18" квітня 2011 р.справа № 5013/581/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 5013/581/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ,

до відповідача 1: фермерського господарства "ОСОБА_1", Маловисківський район, м. Мала Виска,

про стягнення 1 950 456,70 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "ОСОБА_1" заборгованість за кредитним договором № 05/К-06 від 16.11.2006 року у сумі 1 950 456,70 грн та про стягнення судових витрат.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності відповідачеві, у межах суми позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до положень ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, покладено на особу, яка подала заяву про їх вжиття.

Виходячи з правил статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували доводи необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 12.12.2006 року № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову".

Крім того, вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності відповідачеві, у межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки в зазначеній заяві та в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не подані документи, що підтверджують відсутність грошових коштів у відповідача.

Також, в прохальній частині заяви про забезпечення позову позивач просить суд направити відповідні запити від імені суду до органів БТІ, ДПІ, МРЕВ УДАІ, в банківські установи щодо наявності майна та грошових коштів у відповідача.

Відповідно до норм ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

На підставі вказаного та у зв'язку з не обґрунтованістю, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про направлення відповідних запитів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 38, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності відповідачеві, у межах суми позову відмовити.

В задоволенні клопотання позивача про направлення відповідних запитів відмовити.

Примірники ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Т. В. Макаренко