ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"30" березня 2011 р. Справа № 2а-4744/10/0670
номер рядка статистичного звіту 8.2.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Майора Г.І.
Філіпової Т.Л.,
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представника позивача Кучик О.А.
представника відповідача Гришкова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" серпня 2010 р. у справі № 2а-4744/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссятехмаркет" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Поліссятехмаркет" 14 червня 2010 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі № 0001682301/0 від 03.06.2010 року та зобов"язання відповідача поновити рядок 23.2 в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року провадження у справі за позовом ТОВ "Поліссятехмаркет" до ДПІ у м. Житомирі в частині зобов"язання відповідача поновити рядок 23.2 в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року закрито.
Постановою цього ж суду від 25 серпня 2010 року позов задоволено, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 03.06.2010 року №0001682301/0.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом не враховано, що податкові накладні по господарським операціям з ТОВ "Завод Конвектор" за березень 2010 року були відсутні, а відповідно товариством завищено податковий кредит на загальну суму 22067 грн., а саме за березень 2010 року - 22067 грн. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та неповно з"ясувані обставини справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що у період з 11.05.2010 року по 31.05.2010 року працівниками ДПІ у м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Поліссятехмаркет" з питань дотримання вимог податкового,, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, про що складено акт №3096/23-1/33309346/0110 від 31.05.2010 року.
Перевіркою встановлені порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме позивачем завищено податковий кредит за березень 2010 року на суму 22067 грн., який не підтверджено відповідними податковими накладними, а саме, платником до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 22067 грн. від ТОВ "Завод "Конвектор" відповідно до запису в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2010 року № 3 податкова накладна № 289 від 10.03.2010 року, на суму ПДВ 9423 грн., та № 13 податкова накладна № 372 від 30.03.2010 року, на суму ПДВ 12654 грн.
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001682301/0 від 03.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з ПДВ на суму 28687,00 грн., з яких за основним платежем - 22067 грн., за штрафними санкціями - 6620 грн.
Судом першої інстанції було встановлено правомірне формування позивачем податкового кредиту та винесено рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0001682301/0 від 03.06.2010 року.
Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції: відповідно до п.п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно до п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Судом першої інстанції була встановлена наявність податкових накладних №289 від 10.03.2010 року та №372 від 30.03.2010 року у ТОВ "Поліссятехмаркет".
Наявність їх підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, запис №33 та №43.
Зазначаючи про відсутність податкових накладних, податковий орган не надав суду першої інстанції переконливих доказів відсутності зазначених податкових накладних у суб"єкта господарювання під час проведення перевірки.
Судом встановлено, що податкові накладні від ТОВ "Завод "Конвектор" №289 від 10.03.2010 року, №372 від 30.03.2010 року по формі та змісту відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та правилам ведення податкового та бухгалтерського обліку і свідчать про фактичне здійснення господарських операцій.
Правомірність формування податкового кредиту підтверджується наданими податковими та видатковими накладними, виписками особових рахунків, що підтверджують сплату за отриманиий товар (а.с.15-18, 22-24), реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.19-21), актом виданих та отриманих податкових накладних.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було сформовано податковий кредит з урахуванням вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 03.06.2010 року №0001682301/0 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирізалишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: Г.І. Майор
Т.Л. Філіпова
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссятехмаркет" вул. Старий бульвар, 16/1 кв. 2,Житомир,10008
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі пл. Перемоги,2,м.Житомир,10014
The court decision No. 16407879, Zhytomyr Administrative Court of Appeal was adopted on 30.03.2011. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 2а-4744/10/0670. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: