Єдиний державний реєстр судових рішень Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 1-63/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.04.2011 Михайлівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді ,- Ворожбянова А.М.
при секретарі, - Єрьоменко О.В.,
за участю прокурора, - Максименко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Марянівка, Новомиколаївського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працює, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
07.02.2011 року, приблизно о 00-30 год., ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2, із корисних мотивів, керуючись миттєво зявившимся умислом на здійснення крадіжки чужого майна, таємно викрав мобільний телефон б/в марки «NOKIA»«5800», вартістю 1944 грн., з карткою памяті яка знаходилась в телефоні на 8 Гб, вартістю 70 грн., та сім-карткою мобільного оператору «Диджус», вартістю 20 грн, на рахунку якої грошей не було, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5, на загальну суму 2034 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, вину свою в здійсненні злочину визнав повністю, та пояснив, що 06.02.2011 року приблизно о 20-30 год. він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходились в гостях у ОСОБА_5, який проживає в АДРЕСА_2. батьків у ОСОБА_5 в будинку не було. В будинку вони вживали спиртні напої. Приблизно о 23-00 год., ОСОБА_5 ліг спати. Він, та ОСОБА_6 і ОСОБА_7, залишились в кімнаті зали та продовжували вживати спиртні напої. О 00-30 год. 07.02.2011 року, ОСОБА_5, проснувся та пішов спати в спальну кімнату. В кімнаті залишився він один, так як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 палили в коридорі. На дивані знаходився мобільний телефон марки «NOKIA»«5800»в корпусі чорного кольору. Він взяв даний телефон вимкнув його, та положив в карман своєї сумки. Приблизно о 05-00 год. ОСОБА_5, проснувся, та став шукати свій мобільний телефон. ОСОБА_5 запитував у них чи не бачили вони його мобільний телефон, вони йому дали негативну відповідь. О 07-00 год. вони по домівках. По дорозі додому він достав з телефону сім-картку мобільного оператора та картку памяті, і викинув їх. 07.02.2011 року викрадений ним телефон він продав ОСОБА_8, який ому сказав, що гроші йому віддасть на наступний день. 09.02.2011 року його визвали до Михайлівського РВ ГУМВС де він зізнався в скоєні крадіжки мобільного телефону. Матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5, відшкодував у повному обсязі. Просить суд суворо не карати.
До судового засідання потерпілий ОСОБА_5 не зявився, але надав суду заяву, в якій просить суд розглянути кримінальну справу без його участі. Претензій до підсудного не має. Питання про призначення покарання підсудному просить залишити на розсуд суду.
Згідно ст. 299 КПК України з відома і погодження всіх учасників судового засідання, а також за клопотання підсудного, в істинності і добровільності позиції яких у суду немає сумнівів, інші докази в частині тих фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються, судом не досліджувались, крім даних про особу підсудного.
Наведені докази не викликають сумніву, є достовірними, належними та допустимими, зібрані в порядку, передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством. Тому, суд приймає ці докази в основу обвинувального вироку.
Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, на підставі всебічного, повного та обєктивного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про те, що предявлене обвинувачення доведено повністю.
Суд кваліфікує скоєний злочин підсудним ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 185 КК України, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Злочин за ч. 1 ст. 185 КК України віднесено законом до категорії середньої тяжкості, який карається позбавленням волі.
ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Визначаючи міру покарання, суд враховує обставинами, що помякшують покарання щире каяття та сприяння в розкритті злочину, відшкодування матеріальної шкоди.
Обставинами, які обтяжують покарання, суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
Речові докази залишити у потерпілого.
Судові витрати стягнути з підсудного ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 324 КПК України, суд, -
П Р И С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 залишити попередній у вигляді підписки про невиїзд.
Строк покарання рахувати з моменту виконання вироку.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «NOKIA»«5800»переданий під розписку потерпілому ОСОБА_5, залишити в користуванні у останньої.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорозькій області розрахунковий рахунок 31253272210373, Код ОКПО: 25573056 ГУДКУ в Запорізькій області м. Запоріжжя, МФО: 813015, призначення платежу 10808 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 157 від 14.02.2011 року в сумі 225 (двісті двадцять пять) гривень 12 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом 15 днів.
Суддя А.М. Ворожбянов
The court decision No. 16335018, Mykhailivka District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 08.04.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 1-63/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: