Decision № 16093474, 03.03.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2011Справа №5002-1/420-2011 за позовом Закритого акціонерного товариства «Майбел», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62),

до відповідача Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Паркова, 5),

про стягнення 56309,08 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 14.02.2011р.,

від відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Майбел» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення суми боргу в розмірі 50398,01грн., 3% річних в розмірі 590,00 грн., витрат від знецінення кошті внаслідок інфляції в розмірі 2174,42 грн. та пені в розмірі 3146,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобовязання за договором поставки № 73/09 від 18.05.2009р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Майбел» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (покупець) укладений договір поставки № 73/09, (аркуш справи 11-12, далі - договір).

Відповідно пункту 1.1 договору постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність покупця соки та напої, іншу продукцію (надалі товар), а покупець зобовязується прийняти товар та своєчасно здійснювати його плату на умовах дійсного договору.

Протягом строку дії договору, позивачем здійснювалась поставка товару ДП «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз», про що свідчать відповідні витратні накладні, (аркуші справи 13-16, 38-40).

У розділі 2 сторони обумовили, що сплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів після поставки товару покупцю, на підставі представленого продавцем розрахунку.

У порушення умов договору, відповідач свої зобовязання за договором №73/09 від 18.05.2009р. в частині оплати вартості поставленого товару виконував частково, у звязку із чим, станом на час звернення позивача до суду заборгованість ДП становить 50398,01грн., яка не заперечується відповідачем, про що свідчить підписаний акт звірки взаєморозрахунків, (аркуш справи 20).

03.12.2010р. позивачем на адресу підприємства направлено претензію з вимогою погасити суму боргу.

Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем вищевказаної претензії.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобовязань за договором поставки суду не надано.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 50398, 01 грн., яка і підлягає стягненню на користь ЗАТ «Майбел».

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобовязань винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми невиконаного зобовязання.

Також, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені в розмірі 3146,65 грн., 3% річних в розмірі 590,00 грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 2174,42 грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 09.03.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Паркова, 5, банківські реквізити: рахунок 26009060126345 у КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32173773) на користь Закритого акціонерного товариства «Майбел», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, банківські реквізити: рахунок 26008001312489 в ЗАТ ОТП Банк, м. Київ, МФО 300528, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 22229967) заборгованість в розмірі 50398, 01 грн., річні в розмірі 590,00 грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 2174,42 грн., пеню в розмірі 3146,65 грн., державне мито в розмірі 563,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.