ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 вересня 2006 р. Справа № 16/264
За позовом
Ужгородського виробничого ремонтно-будівельного кооперативу „Райагробуд”, м. Ужгород
до відповідача
Ужгородського міськрайонного відділу Управління державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, м. Ужгород
про
визнання права власності на автокран та зобов’язання зареєструвати автокран, видати свідоцтво про реєстрація та номерні знаки
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
Від позивача
Цебрик Л.В. (дов. від 01.08.06)
Від відповідача
не з’явився
СУТЬ СПОРУ: з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог про визнання права власності на автокран КС-3575А на шасі ЗИЛ-133 ГЯ (№шасі 141928, двигун №959126) та зобов’язання управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ужгородського міжрайонного відділу зареєструвати автокран КС-3575А на шасі ЗИЛ-133 ГЯ (№шасі 141928, двигун №959126), видати свідоцтво про реєстрація та номерні знаки.
Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач відмовив у реєстрації транспортного засобу через відсутність облікових даних та знищення за строком давності матеріалів щодо видачі технічного талону.
Відповідач письмових заперечень по суті позовних вимог не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.09.06 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови оформлено та підписано 02.10.06.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:
У 1992 році виробничий ремонтно-будівельний кооператив „Райагробуд” придбав у Дрогобицького заводу автомобільних кранів автокран КС-3575А (далі автокран) на шасі ЗИЛ-133 (№шасі141928, двигун №959126). Як зазначає позивач, у зв’язку із тривалим періодом часу, а саме 14 років з моменту придбання транспорту, договір купівлі-продажу не зберігся.
01.08.1992р. державна автоінспекція МВС України в Закарпатській області зареєструвала автокран, видала технічний паспорт та технічний талон строком дії до 01.10.1992р..
14.06.06 відповідач відмовив позивачу на його звернення зареєструвати автокран з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки. Відмова мотивована тим, що згідно облікових даний АІС „Автомобіль” транспортний засіб на шасі №141928 або з номером двигуна 959126 станом на 13.06.06 не зареєстровано, а матеріали видачі технічного талону знищені за строком давності. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 32 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусі, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 07.09.98 №1388, після закінчення терміну дії тимчасового талону на автокран закінчився 01.10.1992 року.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Із наданих позивачем матеріалів вбачається, що він набув право власності на автокран, що є предметом даного позову. Частково ці обставини підтверджуються і відомостями, які надав відповідач, у частині оформлення у 1992 році технічного талона на автокран. Протягом періоду з моменту придбання до подання позовної заяви автокран, як доводить позивач, знаходився у його володінні та користуванні. Вказані доводи підтверджуються: технічним талоном із відмітками про щорічний техогляд автокрану; паспортом автокрана, де щорічно вносяться дані про експлуатаційну придатність автокрана; актом державного технічного нагляду від 17.05.06 технічний висновок №37/05 про стан автокрана; інвентаризаційною відомістю позивача станом на 01.01.06.
Обставин, які б засвідчували неправомірність придбання та здійснення в наступному права володіння, користування, судом не встановлено. Позивач стверджує, що автокран за весь період не був об’єктом спору, під арештом чи в заставі.
У зв’язку із наведеним, з метою забезпечення здійснення позивачем права власності на автокран, позов підлягає задоволенню повністю.
Позовні вимоги позивачем доведено та належним чином обґрунтовано, відповідачем не заперечені. За таких обставин, вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 121, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
позов задоволити повністю.
Визнати право власності на автокран КС-3575А на шасі ЗИЛ-133 ГЯ (номер шасі 141928, двигун №959126) за Ужгородським виробничо-будівельним кооперативом „Райагробуд” (м. Ужгород, вул. Можайського, б/н, код ЄДРПОУ 01353918) та зобов’язати управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ужгородського міжрайонного відділу зареєструвати автокран КС-3575А на шасі ЗИЛ-133 ГЯ (номер шасі 141928, двигун №959126) Ужгородським виробничо-будівельним кооперативом „Райагробуд” (м. Ужгород, вул. Можайського, б/н, код ЄДРПОУ 01353918), видати свідоцтво про реєстрація та номерні знаки
Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складання в повному обсязі відповідно до ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя О.В. Васьковський
The court decision No. 160376, Commercial Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 19.09.2006. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 16/264. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: