Decision № 15928907, 31.05.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.11 Справа№ 5015/1221/11

За позовом: ТзОВ «Комплектспецбуд», м. Львів

до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Дрогобич

про повернення авансу та стягнення збитків

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Мудрак Р. Б.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано товариством з обмеженою відповідальністю «Комплектспецбуд», м. Львів до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич про повернення авансу в сумі 57268,81 грн. та стягнення збитків в сумі 9000 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.04.2011 року.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 05.04.2011р., 26.04.2011р, 24.05.2011р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.

Представник позивача в судове засідання 31.05.2011р. з"явився, подав заяву про часткову відмову від позову- в частині стягнення сплаченого авансу в розмірі 17268,81 грн. та збитків в сумі 9000,00 грн. В решті частині позовних вимог, а саме 40000 грн. сплаченого авансу, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, проте подав відзив на позов, яким заборгованість в сумі 40000,00 грн. визнав повністю.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

01.07.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, згідно умов якого відповідач зобов»язувався поставляти позивачу паливні брикети.

Згідно п. 5.1 договору, оплата здійснюється по факту відгрузки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом липня-вересня 2010р. перерахував відповідачу 92634,25 грн., що підтверджено платіжними дорученнями (в матеріалах справи), оригінали яких оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до 4.3 договору, сторони досягнули згоди, що копія платіжного доручення на переказ коштів з відміткою банку про вчинення операції по перерахунку коштів розцінюється як форма замовлення на поставку партії товару, обсяг якої розраховувався виходячи з встановленої п. 2.1 договору ціни. Сплачені позивачем кошти були попередньою оплатою за партію товару в повному обсязі.

Проте, відповідач свої зобов»язання виконав частково, поставку товару повністю не здійснено, у зв”язку з чим непокритий товаром аванс складає 40000,00 грн. Доказів поставки товару на вказану суму позивачем не подано, а дана обставина відповідачем не заперечувалась.

Відповідно до ст.526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині повернення сплаченого авансу в сумі 40000 грн. обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення.

Крім того, враховуючи заяву позивача про відмову від позову щодо вимог про стягнення 17268,81 грн. сплаченого авансу та 9000 грн. понесених збитків на оплату послуг перевізника, суд, в порядку ст. ст.78, 80 ГПК України, дійшов висновку провадження в цій частині припинити. Згідно п. 4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Дана відмова не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси та приймається судом.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 693 ЦК України, ст.ст.179, 193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

.

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектспецбуд», м. Львів, вул. Промислова,50/52 (код ЄДРПОУ 36757232) 40000,00 грн. заборгованості, 400,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині позовних вимог - провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя

Рішення складено 02.06.2011р