Decision № 15927809, 02.06.2011, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. Справа № 5010/740/2011-27/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М", (вул. Почайнинська,

28, Подільський район, м. Київ, 04071)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 4 077, 16 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився,

Від відповідача: не зявився.

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4 077, 16 гривень. В обґрунтування своїх вимог, як видно із змісту позовної заяви зазначило, що відповідач в порушення досягнутих між сторонами усних домовленостей в повному обсязі не оплатив поставлену позивачем за період з 13 по 14 грудня 2007 року книжкову продукцію, що спричинило виникнення заборгованості в сумі 4 077, 16 гривень.

Позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою від 06 квітня 2011 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 5010/740/2011-27/29 та призначив її до розгляду на 21.04.2011 року.

21.04.2011 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалами від 22.04.2011 року, 05.05.2011 року, 19.05.2011 року розгляд справи суд відкладав згідно ст. 77 ГПК України.

11.05.2011 року позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (Вх. № 4238/2011 - свх. від 19.05.2011 року), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 2 090, 71 гривень за поставлену книжкову продукцію. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом. Справа розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог

Представник позивача в судові засідання не з'явився, проте 26.05.2011 року надіслав суду клопотання (Вх. № 4527/2011 - свх. від 30.05.2011 року) в якому вказав, що позовні вимоги підтримає у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог та просить суд справу розглянути без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчать поштові повідомлення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

13 грудня 2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 за попередньою домовленістю отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" книжкову продукцію на загальну суму - 2 090, 71 гривень, що підтверджується видатковою накладною № КВД-ВН-000039 від 13.12.2007 року.

Таким чином, заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерела М" по отриманій книжковій продукції становить 2 090, 71 гривень, яка виникла з 13 грудня 2007 року.

16.12.2010 року відповідачу була направлена претензія № 264 від 06.12.2010 року з проханням в установленому порядку здійснити погашення заборгованості шляхом перерахування позивачу грошових коштів в сумі 4 077, 16 гривень (факт направлення претензії відповідачу підтверджується копією поштового відправлення "Укрпошти" від 16.12.2010 року). Відповіді на претензію відповідач не подав, борг не сплатив.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порушення договірних зобов'язань відповідач, не провів своєчасно та в повному обсязі розрахунок за отриману від позивача книжкову продукцію, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 30.03.2011 року склала 2 090, 71 гривень, що підтверджується видатковою накладною № КВД-ВН-000039 від 13.12.2007 року, копія якої знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обовязок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог заявлених у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог (Вх. № 4238/2011 - свх. від 19.05.2011 року), згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 2 090, 71 гривень за поставлену книжкову продукцію. Оскільки у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 2 090, 71 гривень заборгованості за отриману книжкову продукцію, суд вважає обґрунтованими, а тому - позов підлягає до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (вул. Почайнинська, 28, Подільський район, м. Київ, 04071) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР: НОМЕР_1) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (вул. Почайнинська, 28, Подільський район, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код: 25388672) 2 090, 71 гривень (дві тисячі дев'яносто гривень сімдесят одну копійку) заборгованості за отриману книжкову продукцію, а також 52, 31 гривень (п'ятдесят дві гривні тридцять одну копійку) - сплаченого державного мита та 121, 02 гривень (сто двадцять одну гривню дві копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 02.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ ОСОБА_2 02.06.11