Sentence № 1552960, 27.02.2008, Yampil District Court of Sumy Oblast

Справа № 1- 26 \ 2008 року.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 27 » лютого 2008 року Ямпільський райсуд

Сумської області

в складі :

головуючого судді - Філонової Ю.О.

при секретарі - Пархатській О.М.

за участю прокурора Калюжного С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Ямпіль справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

народився с.Шатрище Ямпільського

району Сумської обл. , українець,

гр.України, освіта середня, пенсіонер ,

одружений ,раніше не судимий ,

проживає АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України , суд

В С Т А Н О В И В :

27 жовтня 2007 року , біля 10 години 30 хвилин , ОСОБА_1, в яру , що знаходиться поблизу його будинку АДРЕСА_1 в с.Шатрище , побачив громадян ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_3, які зрубували дерево акації. Це не сподобалося ОСОБА_1, тому він підійшовши ближче почав їх лаяти та між ними виникла сварка , в ході якої ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень спустився в яр до ОСОБА_2 де , умисно , дерев'яною палицею , яку приніс з собою , та тримав у руках , наніс ОСОБА_2 один удар в область нижньої щелепи з лівої сторони.

Згідно висновку судово- медичної експертизи потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : садна на вушній раковині справа та за лівою вушною раковиною , перелому нижньої щелепи зліва , яке кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я , бо для загоєння перелому потребується строк більше ніж 21 день.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні умисного заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості не визнав , зазначивши , що потерпілий отримав ушкодження при падінні від його поштовху , тобто тілесне ушкодження було заподіяно з необережності і палки при собі він не мав . При цьому він пояснив , що дійсно 27 жовтня 2007 року , вранці , почувши з яру характерний шум зрубування дерева , він пішов туди , де побачив потерпілого ОСОБА_2, його батька ОСОБА_3, які вже зрубали дерево акації , також біля них знаходилася і неповнолітня ОСОБА_4. Коли ОСОБА_1 зробив їм зауваження , то ОСОБА_2 піднявся наверх яру , до нього , тримаючи у руках пилку , та погрожуючи йому , потім схопив ОСОБА_1 за одяг , а ОСОБА_1 також схопив за одяг ОСОБА_2 та штовхнув рукою в плече , від чого ОСОБА_2 ударився лівою стороною обличчя об дерево . Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 схопивши один одного за одяг упали на землю, скотилися вниз яру , там ОСОБА_2 ще деякий час утримував ОСОБА_1, а потім відпустив.

Однак такі доводи підсудного ОСОБА_1, суд вважає безпідставними та надуманими і не може покласти в основу вироку, оскільки оцінює них, як вибраний спосіб захисту.

Зокрема , під час досудового слідства ОСОБА_1 даючи пояснення (а.с.10) вказував , що він пішов в яр , тримаючи в руках дерев"яну палицю, якою він пасе корів , і цією ж палицею він вдарив потерпілою один раз по лівій щелепі. Потім при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с. 28,45 , 46-47 ) заявляв , що у нього в руках був дерев'яний штапик , який зламався в той момент , коли між ним та потерпілим біля яру виникла сварка . На запитання , чому не були виявлені уламки штапика при огляді місця події (а.с. 11) ОСОБА_1 пояснював , що їх прикидало снігом , а потім , коли повторний огляд місця події нічого не виявив (а.с. 69 ) , зазначав , що зібрав все раніше та спалив . Пізніше ,при допиті в суді підсудний заявляв , що дерев'яний штапик у нього зламався на своєму огороді , ще коли він йшов до яру .

Заяву подсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні про те , що покази , які він давав в ході дізнання та досудового слідства він особисто не читав , оскільки погано бачить , а лише підписував , тому і не може пояснити розбіжність у своїх показах , суд також вважає необгрунтованою , та не бере до уваги , оскільки при дослідженні письмових доказів , це було спростоване , а саме : пояснення , яке було відібране у ОСОБА_1; всі протоколи його допиту , та протоколів інших слідчих дій за його участю ОСОБА_1 підтвердив , що записи під протоколами « ... с моих слов записан верно и мною прочитан.» та підписи належать йому і писав особисто він.

Також покази ОСОБА_1 про те , що ОСОБА_2 замахувався на нього пилкою та палицею , а потім , що його били родичі ОСОБА_2, по тулубу , голові та спині , у той момент , коли останній зверху утримував його , суд розцінює як надумані та неправдиві , і дані ОСОБА_1 з метою пом'якшити свою участь у скоєному , оскільки з приводу нанесення йому ударів він в міліцію не звертався і ніякими доказами це не підтвердив, а також покази підсудного в цій частині спростовуються показами потерпілого та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Те, що підсудний умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 як в ході досудового слідства так і в ході судового засідання давав незмінні покази , та підтвердив, що дійсно 27 жовтня 2007 року , коли він разом зі своїм батьком зрубали в яру с.Шатрище дерево , то до них підійшов місцевий житель ОСОБА_1, та почав їх сварити , а потім дерев'яною палицею яку тримав у руках вдарив ОСОБА_2 по обличчю , а саме : зліва в область нижньої щелепи. Від удару ОСОБА_2 відчув різкий біль , а потім вони схопили один одного за одяг і упали на землю , де ОСОБА_2 притримував ОСОБА_1 , щоб той заспокоївся . Потім ОСОБА_2 відібрав у ОСОБА_1 палицю , якою був нанесений удар , та в подальшому палицю його батько передав працівникам міліції .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив , що він 27 жовтня 2007 року , коли він разом зі своїм сином зрубали в яру с.Шатрище дерево , то до них підійшов місцевий житель ОСОБА_1, та почав їх сварити , а потім дерев'яною палицею яку тримав у руках вдарив його сина -ОСОБА_2 по обличчю , а саме : зліва в область нижньої щелепи. А потім вони схопили один одного за одяг і упали на землю , де ОСОБА_2 притримував ОСОБА_1 , щоб той заспокоївся . Потім ОСОБА_2 відібрав у ОСОБА_1 палицю , якою був нанесений удар , ці палиця знаходилася вдома у ОСОБА_3, яку він і передав працівникам міліції .

Допитана в суді ( за правилами , передбаченими ст.168 КПК України ) в якості неповнолітнього свідка ОСОБА_4 дала аналогічні покази показам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила , що вона працює фельдшером в с.Шатрище , і в кінці жовтня до неї звернувся ОСОБА_2 зі скаргами на біль в лівій щелепі , пояснивши , що його вдарив по щелепі дерев»яною палицею ОСОБА_1, вона оглянувши його , надала медичну допомогу. Через декілька днів до неї звернувся ОСОБА_1 зі скаргами на головну біль , пояснивши ,що між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт , в ході якого вони впали на землю і він вдарився головою . При зовнішньому огляді вона виявила царапину на вушній раковині , інших тілесних ушкоджень при огляді виявлено не було.

Допитана в суді ( за правилами , передбаченими ст.168 КПК України ) в якості неповнолітнього свідка ОСОБА_5, підтвердила факт бійки в яру ОСОБА_1 з ОСОБА_2, факту заподіяння удару палицею по обличчю ОСОБА_2. Вона не бачила.

 Крім показів потерпілого та свідків, вина ОСОБА_1 в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 підтверджується і іншими доказами .

Згідно висновку судово- медичної експертизи(а.с.31) потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді : садна на вушній раковині справа та за лівою вушною раковиною , перелому нижньої щелепи зліва , яке кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я , бо для загоєння перелому потребується строк більше ніж 21 день.

Згідно протоколу добровільної видачі від 29.10.07 р. (а.с. 12) ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції дерев»яну палицю , та відповідно до постанови (а.с. 19) , ця палиця визнана як речовий доказ.

Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи (а.с. 82 ) , яка була проведена на основі відтворення обстановки і обставин події (а.с 63-64 , 66-67 ) , з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, вбачається , що механізм заподіяння пошкоджень продемонстрований гр-н ОСОБА_2 відповідає механізму утворення пошкоджень , виявлених у нього при судово-медичному освідуванні. Утворення тілесних пошкоджень у потерпілого ОСОБА_2 при обставинах продемонстрованих обвинуваченим ОСОБА_1 при відтворення обстановки в обставин подій малоймовірно , про що свідчить характер , кількість та локалізація пошкоджень.

За таких обставин суд вважає , що факт умисного заподіяння ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2 доказаний повністю.

Вказані дії ОСОБА_1суд і кваліфікує по ст.122 ч.1 КК України , як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження , тобто умисне ушкодження , яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених у ст.121 КК України , але таке , що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілого ОСОБА_2

При призначенні підсудному виду та міри покарання , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , який є злочином середньої тяжкості , особу підсудного , який раніше не судимий , має похилий вік та слабке здоров'я, позитивно характеризується за місцем проживання .

Обставин , що пом"якшують та обтяжують покарання підсудному судом не встановлено .

Враховуючи зазначені дані про особу підсудного суд вважає , що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без відбування покарання , а тому необхідно обрати покарання з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

По справі були заявлені цивільні позови :

- потерпілим на загальну суму 28 000 грн., з них 3 000 матеріальної шкоди , та 25 000 грн. моральної шкоди.,

- прокурором про стягнення 1 673 грн 76коп витрат на лікування потерпілого від злочину.

Підсудний цивільний позов потерпілого , щодо матеріальної шкоди - визнав частково , лише ту суму , яка підтверджується доказами, а моральну шкоду та позов заявлений прокурором не визнав.

Суд , заявлений позов потерпілого на суму 3 000 грн., щодо відшкодування матеріальної шкоди, вважає за необхідне задовольнити частково , а саме на суму 1 677 грн 94 коп., оскільки саме на таку суму потерпілим були надані докази , що підтверджують його позовні вимоги. Щодо розміру моральної шкоди , то суд вважає за необхідне задовольнити такі вимоги також частково , а саме на суму 3 000 грн , враховуючи при цьому , відповідно до вимог ст.23 ЦК України , ступінь вини підсудного та характер його дій, внаслідок яких було умисно заподіяне тілесне ушкодження потерпілому , внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 зазнав фізичного болю , знаходився тривалий час на стаціонарному лікуванні , в зв"язку з чим були порушені його життєві плани та перспективи, та він тривалий час був відірваний від сім»ї, також після скоєного в нього погіршився стан здоров»я та почало турбувати серце . Також при визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Цивільний позов прокурора району про стягнення витрат на лікування потерпілого на суму 1 673 грн 76 коп, , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і підлягає задоволенню , оскільки внаслідок протиправних дій підсудного ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 проходив лікування в умовах стаціонару і на його лікування закладом охорони здоров`я була витрачена дана сума (а.с. 90).

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст. 323 ,324 КПК України ,суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один ) рік 6 (шість) місяців .

Відповідно до ст.75 КК України , звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, та встановити йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину , та виконає на нього обов»язки , передбачені ст.76 КК України :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

- періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку з законну силу , залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, 1 673 грн 76 коп., витрат , пов»язаних з лікуванням потерпілого в Сумській обласній лікарні, перерахувавши кошти на користь управління державного казначейства в Сумській області , код - 02000381 Банк УДК у Сумській області , м.Суми , МФО 837013 р\р 35428008001239 , КФК- 080101

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 677грн 94 коп., матеріальної шкоди та 3000грн. моральної шкоди.

Речові докази приєднані до справи: дерев'яна палиця - знищити .

На вирок може бути подана апеляція в Сумській апеляційний суд через Ямпільський райсуд протягом 15 діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу , а засудженому в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя:підпис

Копія вірна

Суддя

Ямпільського районного суду Ю.О.Філонова