Court ruling № 1524947, 21.02.2008, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2008 р. Справа № 13/664а

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М.,

секретаря судового засідання Бордунос Л.І., в приміщенні господарського суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1

про стягнення 270 грн. штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: Косточка Т.В. -за довіреністю від 06.08.2007 р.

від відповідача: не з'явилися. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору. Відповідач не скористався правом на участь представників в засіданні суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області на виконання п. 17 плану роботи інспекції на ІІ півріччя 2007 року в серпні 2007 року проведена перевірка ФОП ОСОБА_1. з питання дотримання державної дисципліни цін на окремі види продовольства.

Перевіркою встановлено, що відповідач в серпні 2007 року реалізував фізичній особі -приватному підприємцю ОСОБА_2. цукор-пісок згідно накладної від 15.08.2007 р. №15.08.2007 року №745/8 в кількості 50 кг по ціні 2,70 грн. за 1 кг з врахуванням ПДВ на загальну суму 135 грн. з урахуванням ПДВ, що нижче діючої мінімальної ціни 2,375 грн. без урахування ПДВ (2,85 грн. за 1 кг з урахуванням ПДВ), чим порушив вимоги ЗУ «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» від 17.06.1999 року №758-XIV в частині застосування мінімальної  ціни на цукор-пісок, встановлено постановою КМУ від 20.02.2006 року №171 «Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків».

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

На підставі цього реалізація цукру повинна здійснюватись згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999 року № 758-ХІУ з обов'язковим дотриманням вимог щодо мінімальних цін на цукор. Згідно частини 3 статті 9 цього Закону за порушення його норм з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

Також статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 року № 171 "Про заходи щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру та цукрових буряків", було запроваджено мінімальну ціну за 1 тонну цукру квоти його поставки на внутрішній ринок у розмірі 2375 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Дана постанова Кабінету Міністрів України прийнята на виконання статті 6 Закону України від 17.06.1999 року „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру". Рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2004 року положення статті 6 цього Закону стосовно запровадження мінімальної ціни на цукор, частини третьої статті 9 цього Закону щодо стягнення штрафу „у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійсненна з порушенням встановленого порядку", визнано такими, що відповідають Конституції України.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" у разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Керуючись частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", яка передбачає штрафні санкції у розмірі подвійної вартості реалізованого цукру, постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2000 року № 868 "Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру" та наказом Міністерства економіки України від 21.05.2001 року № 107 "Про надання повноважень щодо застосування штрафних санкцій", Держцінінспекція винесла рішення про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.11.2007 року №6 на загальну суму 270 грн., та разом із листом-вимогою щодо усунення виявлених порушень від 29.11.2007 року № 2682 надіслала відповідачеві. Претензія від 29.11.2007 року № 2680 залишена без відповіді.

Станом на 22.01.2008 року рішення позивача не виконано і у встановленому законом порядку не оскаржено.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, відзив на позов не надав. Доказів оскарження рішення про застосування штрафних санкцій від 28 листопада 2007 року №6 відповідач не надав. Доказів перерахування санкцій до бюджету відповідач суду та позивачу не представив.

Оцінюючи зібрані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

З відповідача підлягає також стягненню судовий збір в сумі 2 грн. 70 коп. на підставі ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 163 КАС України, господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

в доход державного бюджету код 21081100, р/р31114106700002 ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222

270 грн. штрафних санкцій.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси на користь УДК України в Черкаській області, МФО 854018 код 22809222, рахунок №31117095700002

2 грн. 70 коп. судового збору.

Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба