Decision № 1504389, 14.03.2008, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.08 Справа № 18/322пд.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Науково-дослідний центр «Автотранс», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд К-12», м. Луганськ

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Надеіна Л.М. за дов. від 12.03.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2006, який укладено між сторонами за позовом (відповідач передав в оренду позивачу частину нежитлової будівлі (красний куток) за адресою: м. Луганськ, вул.. Херсонська, 26) та про застосування двохсторонньої реституції.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач на дату укладення оспорюваного договору не був ні власником ні користувачем вказаної нежитлової будівлі, і тому, не мав права передавати її в оренду та одержувати орендну плату.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та пред’явив зустрічний позов до позивача про стягнення боргу по орендній платі в сумі 1078,01 грн. за договором оренди від 31.03.2006 (який оспорюється) та про відшкодування витрат на комунальні послуги в сумі 986,57 грн. та на телефонні послуги в сумі 2179,19 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2003, укладеному між сторонами за позовом, відповідач передав позивачу в оренду частину будівлі (красний куток), яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 26, що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.

Позивач, в свою чергу, зобов’язався сплачувати відповідачу орендну плату в сумі 318,16 грн. щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця, а також відшкодовувати відповідачу витрати по оплаті комунальних послуг (електроенергія та водопостачання).

Позивач в позовній заяві вказав, що на дату укладення вказаного договору оренди відповідач не був ні власником ні користувачем вказаної нежитлової будівлі (власником було ЗАТ «Подряд-Агро»), і тому, не мав права передавати її в оренду та одержувати орендну плату.

На підставі вказаного позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2006, який укладено між сторонами за позовом та про застосування двохсторонньої реституції.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що дійсно він не є власником вказаної нежитлової будівлі; її власником є Луганське відкрите акціонерне товариство «Підряд Агро», що підтверджується довідкою БТІ.

Однак, за договором від 31.01.2003 № 4/16 ЛВАТ «Підряд Агро»передало відповідачу вказану будівлю у тимчасове володіння (до 31.12.2008) для утримання та зберігання з правом передавати її в оренду.

Відповідач заявив зустрічний позов до позивача про стягнення боргу по орендній платі в сумі 1078,01 грн. за договором оренди від 31.03.2006 (який оспорюються) та про відшкодування витрат на комунальні послуги в сумі 986,57 грн. та на телефонні послуги в сумі 2179,19 грн.

Позивач заперечуючи проти зустрічного позову, не погоджуючись з доводами відповідача зазначив, що вказаний відповідачем договір від 31.01.2003 № 4/16, укладений між ЛВАТ «Підряд Агро»та відповідачем, не може вважатися доказом по справі, так як цей договір був укладений «заднім числом»(тобто сфальсифікований) вже після укладення сторонами за позовом оспорюваного договору.

Для з’ясування обставин щодо фальсифікації договору від 31.01.2003, укладеного між ЛВАТ «Підряд Агро»та відповідачем, за клопотанням позивача суд ухвалою від 02.10.2006 призначив судову технічну експертизу документів: договору від 31.01.2003 № 4/16, який укладено між ЛВАТ «Підряд Агро»та ТОВ «Агробуд К-12»та акту приймання-передачі від 31.01.2003 (на вирішення експертів ставилися питання: чи не виконані підписи на вказаному договорі та акті приймання-передачі в інший (більш пізніший) час на порівняння з датою, яка вказана у цьому договорі (31.01.2003); чи не виконані відбитки печаток на вказаному договорі та акті приймання-передачі в інший (більш пізніший) час на порівняння з датою, яка вказана у цьому договорі (31.01.2003); якщо підписи та (або) печатки виконані пізніше ніж 31.01.2003 експертам слід було вказати, коли саме виконані ці підписи та відбитки печатки з точністю, яка тільки можлива).

Проведення експертизи доручалося по черзі: Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, Луганському відділенню Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Усі вказані експертні установи повідомили суд про неможливість виконання вказаної судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Укладаючи спірний договір оренди з позивачем відповідач діяв на підставі договору від 31.01.2003 № 4/16, укладеному з ЛВАТ «Підряд Агро», за яким останнє передало відповідачу вказану будівлю (м. Луганськ, вул. Херсонська, 26) у тимчасове володіння –до 31.12.2008 для утримання та зберігання з правом передавати її в оренду.

Тобто відповідач законно володів та користувався цією будівлею та мав повноваження на передачу її в оренду позивачу.

Доводи позивача про фальсифікацію договору від 31.01.2003, укладеного між ЛВАТ «Підряд Агро»та відповідачем, не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх недоведеністю.

Таким чином, надання відповідачем позивачу в оренду частини будівлі (красний куток), яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 26, за договором оренди нежитлових приміщень від 31.03.2003, є правомірним.

Договір оренди нежитлових приміщень від 31.03.2003 не суперечить діючому законодавству.

За таких обставин, в первісному позові слід відмовити в зв’язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Зустрічний позов про стягнення з позивача:

- боргу по орендній платі в сумі 1078,01 грн. за договором оренди від 31.03.2006;

- витрат на комунальні послуги в сумі 986,57 грн.;

- витрат на телефонні послуги в сумі 2179,19 грн.,

підлягає частковому задоволенню на суму 1078,01 грн. (борг по орендній платі) за таких підстав:

За договором оренди нежитлових приміщень від 31.03.2003, укладеному між сторонами за позовом, відповідач передав позивачу в оренду частину будівлі (красний куток), яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 26, що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.

Позивач, в свою чергу, зобов’язався сплачувати відповідачу орендну плату в сумі 318,16 грн. щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця, а також відшкодовувати відповідачу витрати по оплаті комунальних послуг (електроенергія, водопостачання).

У порушення своїх договірних зобов’язань позивач своєчасно та в повному обсязі орендну плату відповідачу не вносив, в зв’язку з чим, за період: квітень –липень 2006 р. у нього виник борг перед відповідачем в сумі 1078,01 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі обґрунтованим розрахунком відповідача (позивача за зустрічним позовом) та не спростовано позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

За таких обставин, борг по орендній платі в сумі 1078,01 грн. підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом.

У задоволенні вимог за зустрічним позовом про відшкодування з відповідача за зустрічним позовом витрат на комунальні послуги в сумі 986,57 грн. слід відмовити в зв’язку з тим, що позивач за зустрічним позовом не подав суду доказів надання відповідачу вказаних послуг.

Тобто, в цій частині позову відмовляється за недоведеністю обставин на яких ґрунтується позовна вимога.

У задоволенні вимог за зустрічним позовом про відшкодування з відповідача витрат на телефонні послуги в сумі 2179,19 грн. слід відмовити в зв’язку з тим, що позивач не обґрунтував та не подав суду доказів виникнення у відповідача обов’язку відшкодовувати вказані витрати.

Тобто, в цій частині позову відмовляється за безпідставністю цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Витрати на державне мито в сумі 25,91 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) за зустрічним позовом та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,97 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) за зустрічним позовом, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В первісному позові відмовити.

2. Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з приватного підприємства «Науково-дослідний центр «Автотранс», м. Луганськ, вул. Онєжская, 22, ідентифікаційний код 19082733, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд К-12», м. Луганськ, вул. Краснодонська, 5-а, ідентифікаційний код 31784476, заборгованість по орендній платі в сумі 1078,01 грн., витрати на державне мито в сумі 25,91 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29,97 грн.: наказ видати.

5. В решті зустрічного позову відмовити.

14 березня 2008 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 17 березня 2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко