Court ruling № 14524657, 25.01.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2011 р. м. КиївК-24160/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007

у справі № 3/374/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат”

до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції,

Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області

про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 16865, 99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариств „Ніжинський жиркомбінат” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 16865, 99 грн.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 16865,99 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації за серпень 2006 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2007 постанову господарського суду Чернігівської області від 06.03.2007 скасовано, провадження у справі № 3/374/15 закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суд апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2007, а постанову господарського суду Чернігівської області від 22.07.2007 залишити без змін.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивачем 18.09.2006 до відповідача було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень місяць 2006 року, заявлено до відшкодування 132243 грн.

В період з 18.09.2006 по 23.01.2007 від Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції до Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області надійшли висновки на відшкодування ПДВ по ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” за декларацією за серпень 2006 року на загальну суму 115377,01 грн.

Позивачу перераховано бюджетні відшкодування 23.11.2006 платіжним дорученням № 1082 на суму 84055,58 грн. та 29.11.2006 платіжним дорученням № 1131 на суму 31321, 43 грн.

Сума заборгованості по бюджетному відшкодуванню становить 16865,99 грн.

Довідкою Ніжинської ОДШ № 1021/23-00373942 від 06.11.2006 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по податковій декларації за серпень місяць 2006 року підтверджено заявлену ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень місяць 2006 року в сумі 132243 грн. при умові підтвердження запитів на проведення зустрічних перевірок.

Відповідачем проведені зустрічні перевірки сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу до виробника.

Надіслано запит до Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо перевірки СПД ОСОБА_1 з питань правових взаємовідносин з позивачем.

Згідно довідки № 7/17-442/1984904786 від 07.11.2006 Державної податкової інспекції у м. Чернігові СПД ОСОБА_1 не є виробником реалізованої продукції, постачальником реалізованої продукції є ПП „Гладіус - Н”.

Ніжинською обєднаною державною податковою інспекцією було надіслано запит до Диканського відділення Полтавської МДПІ щодо проведення зустрічної перевірки постачальника ПП „Гладіус - Н”, залученого до схеми постачання у 2-й ланці та є безпосереднім постачальником СПД ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ВАТ „Ніжинський жиркомбінат”.

З наданої відповіді Диканського відділення Полтавської МДПІ Ніжинською ОДШ зроблено висновок, що оскільки сума податку на додану вартість за господарською операцією між ПП „Гладіус - Н” та СПД ОСОБА_1 не сплачена до бюджету і місцезнаходження якого не встановлено, то у позивача відсутнє право на відшкодування податку на додану вартість в сумі 16865,99 грн. відповідно до податкової декларації за серпень 2006 року, а надані позивачем на підтвердження позовних вимог податкові накладні не можуть бути свідченням права на податковий кредит.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пп. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість надані податкові накладні, які не мали недоліків.

Чинним законодавством України не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

На момент здійснення господарських операцій продавці були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 у справі № 3/374/15 слід задовольнити, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 скасувати, а постанову господарського суду Чернігівської області від 22.11.2007 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський жиркомбінат” задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 скасувати, а постанову господарського суду Чернігівської області від 22.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко

Т.М. Шипуліна