Decision № 14393, 05.06.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

05.06.2006 р. Справа № 3/85

За позовом Акціонерного комерційного Агропромислового банку „Україна” в особі Закарпатської дирекції Акціонерного комерційного Агропромислового банку „Україна”, м. Ужгород

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос”, с. Паладь Комарівці Ужгородського району

про стягнення суми боргу в розмірі 30 461 грн. 63 коп., в тому числі 15 892 грн. 18 коп. відсотків, 8 627 грн. 18 коп. пені по кредиту, 5 942 грн. 26 коп. пені по відсоткам (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог),

Суддя господарського суду –Мокану В.В.

представники:

Позивача – Ракущинець А.А., довіреність № 29 від 02.03.2006 року

Відповідача – Биков А.І., довіреність № 3 від 02.06.2006 року

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним комерційним Агропромисловим банком „Україна” в особі Закарпатської дирекції Акціонерного комерційного Агропромислового банку „Україна”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу „Колос”, с. Паладь Комарівці Ужгородського району про стягнення 10 200 грн. відсотків за користування кредитом. Представником позивача в судовому засіданні 30.05.2006 року подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з СВК „Колос” суму боргу в розмірі 30 461 грн. 63 коп., в тому числі 15 892 грн. 18 коп. відсотків, 8 627 грн. 18 коп. пені по кредиту, 5 942 грн. 26 коп. пені по відсоткам.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у збільшеному розмірі. Позов обґрунтовує фактом невиконання відповідачем його зобов’язань по кредитному договору, неповерненням суми отриманого кредиту.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, вважає, що його вини у непогашенні суми кредиту і відсотків немає з огляду на наступне. Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 5/106 з відповідача була стягнута сума заборгованості в розмірі 78 537 грн. 45 коп.,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.06.2006 року у справі № 3/85

відповідно річні, пеня та відсотки більше не повинні нараховуватися. Оцінюючи розрахунок суми позовних вимог, заперечує застосування розміру річних виходячи з 35%, а не з 16,1% передбачених договором. Зауважив на факт нарахування позивачем пені за період, що перевищує шість місяців згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Крім того, вважає, що з відповідача вже стягнуто відповідно до рішень господарського суду по справі № 5/106 та № 3/136 суму 129 931 грн. 01 коп., що перевищує суму отриманого кредиту в 1,79 разів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Між сторонами спору 28.02.2001 року укладено кредитний договір № 14, пунктом 1.1. якого передбачено надання банком позичальнику СВК „Колос” кредиту в сумі 100 000 грн. на оплату ПММ, міндобрив, гербіцидів та інших товарно-матеріальних цінностей до весняно-польових робіт згідно постанови Кабінету Міністрів України № 59 від 27.01.2001 року „Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам та іншим підприємствам агропромислового комплексу у 2001 році”. Кредит підлягав поверненню до 30 листопада 2001 року з нарахуванням за користування кредитом 35% річних, із яких за рахунок коштів державного бюджету підлягала відшкодуванню частково компенсаційна сплата в розмірі 18,9% річних; позичальником підлягала оплаті різниця 16,1% річних. Умовами кредитного договору було погоджено сторонами порядок погашення кредиту, а також строки сплати відсотків.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.06.2002 року у справі № 5/106 з СВК „Колос” стягнуто на користь позивача 78 537 грн. 45 коп., в тому числі 72 689 грн. 80 грн. на повернення кредиту, відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 16,1% річних та пеня, зменшена до суми 2 000 грн. Стягнення здійснено за рахунок заставленого майна. На виконання зазначеного рішення господарським судом видавався наказ, органом ДВС відкривалось виконавче провадження, яке не призвело до погашення боргу.

Таким чином, заборгованість за кредитом залишається непогашеною, що надало підстави позивачу нараховувати річні за користування кредитними коштами в період з жовтня 2005 року по травень 2006 року (включно). Враховуючи, що відповідно до п. 7.7. договору строк його дії визначено за повного погашення кредиту та відсотків за ним, договір сторонами розірваний не був, нарахування річних за користування кредитом протягом вищевказаного періоду слід визнати правомірним. Проте, застосування позивачем ставки річних в розмірі 35% суперечить п. 1.1. договору, яким передбачено сплату позичальником банку річних в розмірі 16,1% та компенсацію 18,9% річних за рахунок коштів державного бюджету. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.06.2002 року у справі № 5/106 встановлено, що збільшення позивачем розміру процентної ставки за користування кредитом у період з грудня 2001 року по лютий 2002 року з 16,1% до 35% суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 27.01.2001 року № 59 та наказу Міністерства фінансів України і Міністерства аграрної політики України № 25/28 від 28.01.2002 року. Цей встановлений вищевказаним рішенням господарського суду факт не

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 05.06.2006 року у справі № 3/85

потребує доведення в силу ст. 35 ГПК України. Річні, нараховані за період з жовтня 2005 року по травень 2006 року включно, виходячи з ставки в розмірі 16,1%, складають 7 310 грн. 40 коп., підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 161 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року та ст. 526 Цивільного кодексу України в редакції від 15.01.2003 року.

Нарахована на підставі п. 1.3. договору пеня за прострочку сплати процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з жовтня 2005 року по травень 2006 року складає 111 грн. 56 коп., підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині розмір пені позивачем завищено, оскільки розрахунок здійснено без врахування норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування річних судом відхиляється з огляду на ч. 1 ст. 1048, ст. 1054 Цивільного кодексу України, п. 7.7. договору.

Судові витрати слід віднести на відповідача в частині, пропорційній розміру позовних вимог, визнаних судом обґрунтованими.

Керуючись ст. 161 Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року № 1540-06, п. 2 ст. 258, п. 3 ст. 267, ст. ст. 526, 551, ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу ”Колос”, с. Паладь Комарівці, вул. Кошута, 24а, Ужгородського району (р/р 26006301150319 в ПІБ м. Чоп, МФО 312527, код ЄДРПОУ 03748584) на користь Акціонерного комерційного Агропромислового банку „Україна” в особі Закарпатської дирекції Акціонерного комерційного Агропромислового банку „Україна”, м. Ужгород, вул. П. Мирного, 2”а” (р/р 29092315005001, МФО 312141, код ЄДРПОУ 09312149) суму 7 421 (Сім тисяч чотириста двадцять одна гривня) грн. 96 коп., в тому числі 7 310 (Сім тисяч триста десять гривень) грн. 40 коп. боргу по відсотках та 111 (Сто одиннадцять гривень) грн. пені по відсотках, а також суму 74 (Сімдесят чотири гривні) грн. 21 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 28 (Двадцять вісім гривень) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.В.Мокану