№ 14330147, 22.03.2011, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 2a-809/11/0970

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,

в с т а н о в и в:

09.03.2011 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у звязку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України 10.03.2011 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до вимог ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 являється підприємцем, автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.

Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення пасажирів на таксі.

Однак відповідач 20.07.2010 року всупереч вимогам даного Закону здійснював перевезення пасажирів на таксі за відсутності ліцензійної картки. Дана обставина підтверджується актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 180198 від 20.07.2010 року, а також іншими наявними в матеріалах справи документами.

Згідно абзацу 4 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За виявлене порушення на підставі вищевказаного акту перевірки 07.09.2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Свіщовським Б.Р. застосовано до ОСОБА_1 згідно постанови № 106378 штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

Згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанова про застосування фінансових санкцій від 07.09.2010 року була направлена відповідачу, однак кореспонденція повернулася на адресу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області з відміткою працівника поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Вказана постанова ОСОБА_1 оскаржена не була, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 162, 183-2, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача - 20568100) 510 (пятсот десять) грн. 00 коп. несплачених фінансових санкцій.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена 22.03.2011 року о 10:45 год.

Суддя Шумей М.В.