№ 1422988, 28.02.2008, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.08

Справа №АС 5/54-08.

за позовом державної податкової інспекції в м. Суми

до відповідачів:1.приватного виробничо-комерційного підприємства «Анталія», м. Суми;

2.приватного підприємства «Спецдеревмет», м. Кременчук Полтавської області

про визнання правочину та господарських зобов’язань недійсними та стягнення 490048 грн. 63 коп.

Суддя Гудим В.Д.

Представники сторін:

Від позивача – предст. Швець В.В. (дов. № 3797/9/10-009 від 18.01.08 р.), Яревка П.І. (дов. № 3199/9/10-009 від 16.01.08 р.)

Від 1-го відповідача – не з'явився

Від 2-го відповідача – не з’явився

За участю секретаря судового засідання Глущенко Є.В.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про визнання нечинним правочину у формі усної угоди між ПВКП "Анталія" та ПП «Спецдеревмет» на загальну суму 490048,63 грн.; визнання господарських зобов'язань за усною угодою на загальну суму 490048,63 відповідно до податкових накладних недійсними з моменту їх виникнення; стягнення з першого відповідача на користь державного бюджету України грошових коштів в сумі 490048,63 грн. - вартості поставлених паливно - мастильних матеріалів, прийнятих ПВКП "Анталія" від ПП "Спецдеревмет " відповідно до ст. 208 ГК України та стягнення з ПП «Спецдеревмет» грошових коштів в сумі 490048,63 грн., одержаних по оспорюваному правочину відповідно до ст. 208 ГК України.

Позивач подав додаткові матеріали в обґрунтування своєї позиції по справі.

Відповідачі не подали відзивів на позовну заяву, в судове засідання не з’явилися, тому відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

В ході оперативно-розшукових заходів проведених працівниками УПМ ДПА в Сумській області встановлено, що протягом 2006-2007 років ПВКП "Анталія" здійснювало фінансово-господарську діяльність по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ПП "Спецдеревмет" згідно усних угод.

Позивач зазначає, що на дану поставку товарів були виписані податкові накладні на загальну суму 490048,63 грн. в т.ч. ПДВ 84841,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивача посилається на те, що зазначені угоди та проведені відповідачами господарські операції є такими, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави, оскільки рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.02.2003 року у справі №18/258 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції м. Кременчук до Приватного підприємства "Спецдеревмет" м. Кременчук про скасування державної реєстрації, скасована державна реєстрація приватного підприємства "Спецдеревмет" (м. Кременчук вул. Радянська, 29 кв.62). Відповідно відповіді Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції м. Кременчук від 17.11.2007р. за №10759/7/29-014 ПП "Спецдеревмет" (код 24394653 м. Кременчук) знято з податкового обліку 30.09.2003 року за рішенням господарського суду Полтавської області від 02.09.2003 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість № 24165950 від 25.12.1997 року анульовано Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Кременчук на підставі акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника сітку на додану вартість № 435 від 16.09.2003р. Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за № 15851310000003792 від 29.08.06 р. згідно рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2003 року припинено юридичну особу - Приватне підприємство «Спецдревмет», що не в'язану з її банкрутством.

Господарський суд Полтавської області мотивуючи своє рішення від 02.09.2003 р., послався на те, що ПП "Спецдеревмет" м. Кременчук податкову звітність з квітня 1998 року до органів державної податкової служби не надавало, податків від результатів своєї фінансово-господарської діяльності не сплачувало.

Зазначені обставини свідчать про те, що свідомо порушуючи встановлені чинним законодавством умови здійснення господарської діяльності, другий відповідач укладав оспорювані угоди, одержав по них кошти, що дає підстави вважати, що він мав на меті уникнути оподаткування.

Господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується факт того, що з боку другого відповідача, при укладенні оспорюваних угод, мав місце намір уникнути оподаткування по проведених господарських операціях, оскільки на момент їх укладення він вже порушував вимоги чинного законодавства в зв’язку з тим, що це підприємство не подавало звітності до органів ДПІ про свою господарську діяльність. Беручи до уваги ці обставини, господарські зобов’язання, що були вчинені на підставі угод в усній формі по податковим накладним протягом 2006 – 2007 років визнаються недійсним відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України.

Санкції, передбачені ч.1ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, тому такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. З огляду на це такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України .

Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Державна реєстрація приватного підприємства «Спецдеревмет», м. Кременчук Полтавської області була скасована у 2003році. Відповідно до копій накладних наданих позивачем разом з позовною заявою, угоди на придбання товарів між відповідачами укладалися починаючи з 28.08.06р.

Таким чином господарсько позовна вимога щодо застосування санкцій, встановлених ст. 208 ГК України, заявлена за межами річного строку з дня вчинення порушення передбаченого ст. 250 ГК України.

Крім того позивач зазначає, що оспорювані правочини було укладено 1-м відповідачем з метою завідомо суперечною інтересам держави, посилаючись на те, що відповідно до п. 7.3 постанови Пленуму ВГС України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" № 1056 від 25.07.2002року "Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою… та інше".

Позивач подав суду акт перевірки місцезнаходження підприємства від 20.02.08р., в якому зазначено про те, що перший відповідач за юридичною адресою не знаходиться.

Господарський суд не може прийняти до уваги посилання позивача на зазначений акт, оскільки ним не підтверджується той факт, що на момент вчинення спірних правочинів перший відповідач за юридичною адресою не знаходився.

Оскільки позивач не подав доказів того, що оспорювані правочини було укладено 1-м відповідачем з метою завідомо суперечною інтересам держави, а також враховуючи те, що позовна вимога щодо застосування санкцій, встановлених ст. 208 ГК України, заявлена за межами річного строку з дня вчинення порушення передбаченого ст. 250 ГК України, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з першого відповідача на користь державного бюджету України грошових коштів в сумі 490048,63 грн. - вартості поставлених паливно - мастильних матеріалів, прийнятих ПВКП "Анталія" від ПП "Спецдеревмет " відповідно до ст. 208 ГК України та стягнення з ПП «Спецдеревмет» грошових коштів в сумі 490048,63 грн., одержаних по оспорюваному правочину відповідно до ст. 208 ГК України необґрунтованими, неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 207 Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним правочин у формі усної угоди на придбання товарів на загальну суму 490048,63 грн., укладений між приватним виробничо-комерційним підприємством «Анталія» та приватним підприємством «Спецдеревмет».

3. Визнати недійсними господарські зобов’язання приватного виробничо-комерційного підприємства «Анталія» та приватного підприємства «Спецдеревмет» по усним угодам на загальну суму 490048,63 грн. по податковим накладним з моменту їх виникнення.

4. В інші частині позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Д.Гудим