Decision № 141308406, 04.11.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/11645/26

провадження № 2/753/11771/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", представник позивача: Шкапенко О. В., до ОСОБА_1 , представник відповідача: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 р. Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі також - АТ "А-Банк", банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 70 270, 48 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 03.04.2024 ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку, уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір № АВН0СТ155101712130586345 щодо надання кредиту у сумі 75 000 грн зі сплатою процентів у розмірі 75 % щорічно. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі встановленому у договорі. Відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 16.02.2026 має заборгованість в загальному розмірі 70 270, 48 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 54 648,13 грн, заборгованості за процентами у розмірі 14 816,41 грн та заборгованості за пенею у розмірі 805,94 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав подання заяви без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, а саме: надіслання копії поданих до суду документів на особисту електронну адресу відповідачки.

01.07.2026 від позивача надійшли документи на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

17.07.2026 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідачка визнала вимогу про стягнення заборгованості по тілу кредиту, у задоволенні решти вимог (про стягнення процентів та пені) просила відмовити. Заперечення відповідачки мотивовані тим, що під час дії воєнного стану нарахування пені/неустойки є незаконним та суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Окрім того її чоловік проходить службу у Збройних Силах України, а тому на неї як на дружину військовослужбовця поширюється положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільненння від сплати процентів за користування кредитом.

03.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив зміст якої аналогічний змісту позовної заяви. У цій заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі.

В судове засідання учасники справи не з`явились, представник відповідачки ОСОБА_2 подала заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті, суд встановив такі обставини.

01.02.2018 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", відповідно до якої погодилася, що вказана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

З підписанням Анкети-заяви відповідачка підтверджує, що ознайомилася та погоджується з умовами договору про надання банківських послуг, примірник якого погодилася отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційному сайту www.a-bank.com.ua, зобов`язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змістом на сайті АТ «А-Банк».

10.07.2023 відповідачка підписала простим електронним підписом шляхом введення ОТР-пароля Заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису (далі також -Заява). Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення її дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг. Відповідачка згідно з заяви просила вважати наведений зразок її цифрового підпису або його аналог обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті нею в банку, визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також, підтвердила, що всі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень, можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного підпису.

03.04.2024 відповідачка, будучи клієнтом банку, в електронній формі уклала з АТ «А-Банк» Договір (Заяву) про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101712130586345 (далі також - кредитний договір, заява) щодо надання кредиту у розмірі 75 000 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75 % річних.

Підписанням договору відповідачка підтвердила та погодилася з такими умовами: до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір; погодилася отримати примірник договору шляхом його надсилання на електронну скриньку або отримати у SMM-повідомленні у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутись до банку через дистанційні канали обслуговування.

У пунктах 1-8 кредитного договору та Паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка» викладені основні умови кредитування, а саме: вид кредиту - послуга «Швидка готівка»; тип кредиту - кредит строковий; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежів/оплата послуг; сума кредиту - 75 000 грн; строк кредиту - 60 місяців з 02.04.2024 по 02.04.2029 включно; тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка - 75 % на рік; денна процентна ставка становить - 0.16%; розмір щомісячного платежу - 4 878, 89 грн.

У пункті 9 договору визначено платіжну картку № НОМЕР_1 , що є доступом до поточного рахунку, на яку зараховується сума кредиту.

Порядок погашення кредиту здійснюється шляхом зарахування щомісячного платежу на рахунок № НОМЕР_2 (пункт 10).

У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу (пункт 12).

Кредит надається клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на веб-сайті банку у розділі: Кредити - «Швидка готівка». Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня отримання кредиту відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від договору клієнт зобов`язаний повідомити банк до закінчення строку дії договору, визначеного заявою. Протягом 7 календарних днів з дати подання повідомлення про відмову від договору клієнт зобов`язаний повернути банку грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором (пункти 14, 15).

Зокрема, відповідно до Розділу 6 Паспорту передбачено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а саме: у разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою "Швидка готівка".

Позивач виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту у зазначеному у договорі розмірі, що підтверджується випискою по картці та визнається відповідачкою.

В період з 03.04.2024 по 05.02.2025 відповідачка користувалася кредитними коштами та періодично вносила платежі на погашення кредитної заборгованості. Останній платіж на погашення кредиту вона внесла у лютому 2025 р. на суму 5 000 грн, після чого будь-які сплати на користь банку від неї не надходили.

З наданого позивачем розрахунку відповідачка має заборгованість в загальному розмірі 70 270, 48 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 54 648,13 грн, заборгованості за процентами в розмірі 14 816, 41 грн та заборгованості по пені в розмірі 805,94 грн.

Даючи оцінку вимогам позову, доводам сторін та наданим доказам, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

У статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальною умовою виконання зобов`язання є виконання його належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України установлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина перша статті 1054 ЦК України дає визначення кредитного договору як договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

За змістом статей 205, 207 цього Кодексу договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України.

Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір..

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За обставинами справи установлено, що 03.04.2024 відповідачка акцептувала пропозицію позивача щодо укладення електронного кредитного договору, на виконання вимог частини четвертої статті 8 Закону про електронну комерцію повідомила про себе інформацію, необхідну для його укладення, та здійснила підписання цього договору електронним підписом.

За своєю юридичною природою вказаний договір є публічним договором приєднання, умови якого встановлені банком у відповідній стандартній формі (пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статей 633, 634 ЦК України.

Підписання відповідачкою договору електронним підписом, є доказом ознайомлення її з предметом договору та усіма умовами.

Згідно з даними розрахунку заявлені до стягнення проценти за користування кредитними коштами нараховані за період з 03.04.2024 по 16.02.2026, що відповідає умовам кредитного договору.

Розрахунок заборгованості за процентами проведений на основі визначеної у договорі фіксованої процентної ставки (75 % річних), яка залишалась незмінною впродовж усього періоду кредитування.

За змістом законодавчих положень, які регулюють кредитні відносини, проценти за користування кредитом є обов`язковою умовою кредитного договору (зокрема, їх розмір та тип процентної ставки) та складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям «основна сума заборгованості із зобов`язань за кредитом».

Такий висновок суду випливає і з економічної сутності кредитного договору, яка полягає, зокрема в отриманні кредитодавцем плати за кредит. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2023 у справі № 910/23042/16.

Отже установлений судом факт невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором кореспондує праву кредитодавця вимагати виконання цього зобов`язання.

Цей факт визнає і відповідачка, проте вона вважає незаконною вимогу позивача про стягнення з неї процентів за користування кредитом з підстав, визначених частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вказаною нормою передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

За загальним принципом цивільного судочинства кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 12, 77, 81, 82 ЦПК України).

На підтвердження поширення на відповідачку пільги, встановленої частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вона додала до відзиву копії документів, зокрема: свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.04.2015; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 335 від 23.11.2024 щодо ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 ); копію посвідчення офіцера серії НОМЕР_5 від 05.01.2025 щодо ОСОБА_3 ; довідку військової частини НОМЕР_4 за формою 5 від 21.02.2026 №1884/43/446 щодо ОСОБА_3 ; посвідчення серії НОМЕР_6 від 29.01.2026 відносно ОСОБА_3 ; довідку військової частини НОМЕР_7 за формою 5 від 02.06.2026 щодо ОСОБА_3 .

Водночас слід зазначити, що обов`язковою умовою реалізації належного військовослужбовцю та членам його сім`ї права на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій тощо є вчинення ним юридично значимих дій, пов`язаних зі зверненням до кредитодавця з відповідною заявою та наданням документів, перелік яких встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

У відзиві на позовну заяву відповідачка не посилалася на те, що вона надавала позивачу документи на підтвердження свого права на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, позивач також не зазначає про факт надходження від відповідачки таких документів.

Відповідач не надав позивачу підтверджуючі документи і впродовж усього часу перебування справи на розгляді в суді.

З огляду на презумпцію правомірності правочину та обов`язковість договору для виконання сторонами (статті 204, 629 ЦК України) заперечення відповідача проти вимог позову в частині стягнення процентів є очевидно необґрунтованими.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Статтею 599 Цивільного Кодексу України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а стаття 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

За приписами частини другої статті 1050 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин за кредитним договором згідно з частиною другою статті 1054 цього Кодексу, прострочення позичальником повернення чергової частини позики (кредиту) кореспондує праву позикодавця (кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наслідки порушення позикових зобов`язань визначені нормою статті 1050 ЦК України, якою передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Разом з тим суд ураховує, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX64/22, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває і понині.

Отже з огляду на законодавчу заборону застосовувати наслідки прострочення виконання позикових зобов`язань в період воєнного стану, у позивача відсутнє право на отримання від відповідачки відшкодування своїх матеріальних втрат за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання.

На підставі оцінки викладених у заявах по суті справи доводів і аргументів та наданих сторонами доказів, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги АТ «Акцепт-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 54 648,13 грн та заборгованості за процентами у розмірі 14 816,41 грн, а усього у сумі 69 464,54 грн, у задоволенні вимог про стягнення пені відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн.

Загальний розмір заявлених позовних вимог становив 70 270,48 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 69 464,54 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 99/100 частин (69 464,54х100/70 270,48) на відповідачку слід покласти 99/100 частин сплаченого судового збору, що у грошовому виразі становить 2 635, 78 грн (2 662, 40 х 99%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» заборгованість за кредитним договором від 03.04.2024 в розмірі 69 464,54 грн та судовий збір у розмірі 2 635,78 грн, а усього у сумі 72 100 (сімдесят дві тисячі сто) гривень 32 копійки.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код юридичної особи: 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_8 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: