Decision № 141293909, 09.11.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 757/65188/25-ц

провадження № 2/753/18692/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № ДП 0008185 від 27 жовтня 2024 року.

Позивач зазначає, що 27 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № ДП 0008185.

За твердженням позивача, договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 84 дні зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,9 % за кожний день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становила 30 % від суми кредиту, тобто 1 200,00 грн.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та перерахував кредитні кошти на платіжну картку, зазначену під час оформлення кредиту. На підтвердження цього до позовної заяви додано квитанцію про платіжну операцію та довідку про перерахування суми кредиту.

Позивач зазначає, що відповідач частково виконала зобов`язання за кредитним договором, однак у повному обсязі отриманий кредит, проценти та комісію не сплатила.

14 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 14/10/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № ДП 0008185.

За твердженням позивача, станом на 12 грудня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 6 753,19 грн., яка складається із: 3 732,28 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 2 351,58 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 669,33 грн. - заборгованості за комісією.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування в АТ «Універсал Банк» інформації про належність відповідачу карткового рахунку, відкритого для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , та виписки про рух коштів за цим рахунком за період із 27 жовтня до 30 жовтня 2024 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою витребувано в АТ «Універсал Банк» зазначену інформацію та виписку.

На виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2026 року АТ «Універсал Банк» надало відповідь № БТ/Е-44003 від 07 жовтня 2026 року та виписку про рух коштів за картковим рахунком за період з 27 жовтня до 30 жовтня 2024 року.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № ДП 0008185.

Відповідно до умов договору кредитодавець надає відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісію в порядку, визначеному договором. Строк кредитування становить 84 дні.

Договором визначено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,9 % за кожний день користування кредитними коштами. Комісія за надання кредиту становить 30 % від суми кредиту, тобто 1 200,00 грн.

Додатком № 1 до договору визначено графік платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із поданої роздруківки договору та додатка № 1 до нього вбачається, що для підписання договору використано одноразовий ідентифікатор gO358t0I.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» про ідентифікацію відповідача одноразовий ідентифікатор направлено 27 жовтня 2024 року на номер телефону, зазначений у довідці та кредитному договорі.

Кредитний договір, додаток із графіком платежів та довідка про ідентифікацію в сукупності є доказами, поданими на підтвердження укладення договору. Їх достовірність та достатність суд оцінює разом з іншими наявними у справі доказами і запереченнями сторін.

На підтвердження перерахування кредиту позивач надав квитанцію про виплату № 43005-32039-41264, відповідно до якої 27 жовтня 2024 року здійснено платіжну операцію з перерахування 4 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Згідно з листом ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» № 1012-627 від 10 грудня 2025 року платіж № 43005-32039-41264 пов`язаний із наданням кредиту ОСОБА_1 за договором № ДП 0008185.

Наведені документи підтверджують здійснення платіжної операції, пов`язаної з видачею кредиту.

Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

З виписки про рух коштів за картковим рахунком вбачається, що 27 жовтня 2024 року о 20 год. 20 хв. на рахунок, до якого емітовано зазначену картку, зараховано 4 000,00 грн. з позначенням операції «payway1*tr7cv».

Дата, сума зарахування та маска картки відповідають відомостям, зазначеним у квитанції про виплату № 43005-32039-41264 від 27 жовтня 2024 року. Квитанція та лист ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» № 1012-627 від 10 грудня 2025 року пов`язують цей платіж із кредитним договором № ДП 0008185.

Отже, квитанція про виплату, лист кредитодавця, відповідь АТ «Універсал Банк» та виписка про рух коштів у сукупності підтверджують перерахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн. та їх зарахування на картковий рахунок відповідача.

14 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «МАЙБІЗ» як первісним кредитором та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» як фактором укладено договір факторингу № 14/10/25.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

До матеріалів справи надано витяг із реєстру прав вимог № 14/10/25 від 14 жовтня 2025 року, у якому зазначено ОСОБА_1 та кредитний договір № ДП 0008185 від 27 жовтня 2024 року.

Також надано платіжну інструкцію від 28 жовтня 2025 року, пов`язану з оплатою за договором факторингу та зазначеним реєстром прав вимог.

Наведені документи підтверджують, що вимога за кредитним договором відповідача була включена до переданого фактору реєстру. Водночас включення певної суми до реєстру саме по собі не звільняє суд від перевірки правових підстав і правильності кожної складової заявленої заборгованості.

У реєстрі прав вимог за відповідачем зазначено 3 732,28 грн. основного боргу, 2 351,72 грн. процентів та 669,33 грн. комісії, а всього 6 753,33 грн.

Водночас у позовній заяві та поданому позивачем розрахунку зазначено 2 351,58 грн. заборгованості за процентами та 6 753,19 грн. загальної заборгованості. Отже, сума процентів у розрахунку є меншою від зазначеної в реєстрі на 0,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком позивача за договором надано кредит у сумі 4 000,00 грн. Розрахунок відображає погашення відповідачем 265,33 грн. основного боргу 09 листопада 2024 року та 2,39 грн. основного боргу 23 листопада 2024 року.

Таким чином, залишок основного боргу становить: 4 000,00 грн. ? 265,33 грн. ? 2,39 грн. = 3 732,28 грн.

За викладених обставин суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення 3 732,28 грн. основного боргу.

Позивач також заявив до стягнення 2 351,58 грн. процентів за користування кредитом.

Із поданого розрахунку вбачається, що за перші 14 днів - з 27 жовтня до 09 листопада 2024 року включно - нараховано проценти в розмірі 504,00 грн., які 09 листопада 2024 року відображено як сплачені відповідачем.

Надалі за період з 10 листопада до 23 листопада 2024 року включно позивач нарахував проценти в розмірі 470,54 грн., виходячи із залишку основного боргу 3 734,67 грн. та щоденного нарахування 33,61 грн.

За період з 24 листопада 2024 року до 18 січня 2025 року включно позивач нарахував проценти в розмірі 1 881,04 грн., виходячи із залишку основного боргу 3 732,28 грн. та щоденного нарахування 33,59 грн.

Таким чином, залишок нарахованих та несплачених процентів за розрахунком позивача становить: 470,54 грн. + 1 881,04 грн. = 2 351,58 грн.

Нарахування процентів проведено до 18 січня 2025 року включно. Після цієї дати поданий розрахунок нових процентів за користування кредитом не відображає.

Наведений розрахунок узгоджується із сумою процентів, заявленою в позові. Різниця між цією сумою та сумою, зазначеною у реєстрі прав вимог, становить 0,14 грн. і не збільшує заявлених позивачем вимог.

За наведених обставин вимога про стягнення 2 351,58 грн. процентів за користування кредитом є арифметично підтвердженою поданим розрахунком.

Позивач просить також стягнути 669,33 грн. комісії за надання кредиту.

Договором визначено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 1 200,00 грн. Комісія відображена у графіку платежів та розрахунку заборгованості.

З поданого розрахунку вбачається, що 09 листопада 2024 року відповідачем сплачено 530,67 грн. у рахунок комісії. Залишок комісії становить: 1 200,00 грн. ? 530,67 грн. = 669,33 грн.

За викладених обставин заявлена вимога про стягнення комісії в розмірі 669,33 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених законом.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Договір, додаток із графіком платежів, довідка про ідентифікацію, документи щодо переказу коштів, договір факторингу, витяг із реєстру прав вимог та розрахунок заборгованості у сукупності підтверджують наведені вище обставини. При визначенні розміру заборгованості суд враховує платежі, відображені у розрахунку позивача.

За викладених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню на загальну суму 6 753,19 грн., з яких: 3 732,28 грн. - заборгованість за кредитом; 2 351,58 грн. - заборгованість за процентами; 669,33 грн. - заборгованість за комісією.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акта № 3-ДІЛ від 08 грудня 2025 року та платіжну інструкцію від 11 грудня 2025 року.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Позивач просить також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 526, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, заборгованість за договором про надання кредиту № ДП 0008185 від 27 жовтня 2024 року в розмірі 6 753,19 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 19 копійок), яка складається із: 3 732,28 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 2 351,58 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 669,33 грн. заборгованості за комісією, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя?????????????Комаревцева Л.В.