Decision № 141293737, 09.11.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/18024/26

провадження № 2/753/15557/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 19.11.2025-100001426 від 19 листопада 2025 року в розмірі 25 440,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 19.11.2025-100001426, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 98 днів, із кінцевою датою повернення 24 лютого 2026 року.

Позивач зазначає, що виконав зобов`язання з надання кредитних коштів, проте відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

Згідно з наданим розрахунком станом на 08 червня 2026 року заборгованість становить 25 440,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - основний борг; 7 840,00 грн. - проценти за користування кредитом; 8 000,00 грн. - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України; 1 600,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач просив розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

19 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 19.11.2025-100001426, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору, заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції.

Попри зазначення в назві наданого файла дати 21 вересня 2025 року, зміст електронних документів містить номер спірного договору № 19.11.2025-100001426, дату його укладення 19 листопада 2025 року та персональні дані відповідача. Отже, належність цих документів до спірних правовідносин визначається їх змістом.

Відповідно до індивідуальних умов договору сума кредиту становить 8 000,00 грн., строк кредитування - 98 днів, дата повернення кредиту - 24 лютого 2026 року.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 1 % за кожний день користування кредитом протягом строку кредитування.

Пунктом 7 індивідуальних умов установлено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 600,00 грн. Комісія нараховується в день видачі кредиту та сплачується відповідно до погодженого графіка платежів.

Проценти обчислюються шляхом множення залишку суми кредиту на кількість днів користування ним та встановлену процентну ставку.

Відповідач прийняв пропозицію про укладення договору шляхом підписання акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е336, направленим на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

У матеріалах договору зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його РНОКПП НОМЕР_2 , адресу, паспортні дані та реквізити платіжної картки з маскою НОМЕР_3 .

Надані відомості із Системи BankID НБУ містять дані про ідентифікацію ОСОБА_1 через АТ КБ «ПриватБанк» 19 листопада 2025 року. Прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, дата народження, паспортні дані, адреса та номер телефону узгоджуються з відомостями кредитного договору.

Надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08 червня 2026 року № 1134-0806. Відповідно до зазначеного документа 19 листопада 2025 року о 15:20:42 успішно перераховано 8 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 924713090, призначення платежу - видача за договором кредиту № 19.11.2025-100001426.

Номер платіжної картки, зазначений у підтвердженні переказу, відповідає масці картки, визначеній сторонами в кредитному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Передбачений статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» порядок допускає укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції та підписання відповіді електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Оцінивши у сукупності пропозицію, заявку, акцепт, відомості BankID та підтвердження переказу, суд дійшов висновку про доведеність укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем 8 000,00 грн.

Водночас неподання відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести розмір заборгованості. Наданий розрахунок підлягає перевірці щодо його відповідності умовам договору, фактичним обставинам та вимогам закону.

З розрахунку вбачається, що платежі відповідача на погашення кредиту не обліковувалися. Доказів повернення кредитних коштів матеріали справи не містять.

Отже, вимога про стягнення основного боргу в розмірі 8 000,00 грн. є обґрунтованою.

Проценти за користування кредитом нараховано за період із 19 листопада 2025 року до 24 лютого 2026 року включно, тобто за 98 днів, за погодженою ставкою 1 % на день: 8 000,00 грн. ? 1 % ? 98 днів = 7 840,00 грн.

Починаючи з 25 лютого 2026 року проценти за користування кредитом у наданому розрахунку не нараховуються. Таким чином, заявлена сума процентів обчислена в межах установленого договором строку кредитування.

Суд враховує, що графік платежів передбачав поступове погашення основного боргу, внаслідок чого за умови своєчасного виконання договору база нарахування процентів мала зменшуватися. Проте відповідач передбачені графіком платежі не здійснив, тому фактичний залишок кредиту протягом строку кредитування становив 8 000,00 грн.

Передбачений графіком розмір процентів за умови своєчасного погашення частин кредиту не підміняє погодженого сторонами порядку їх обчислення на фактичний залишок заборгованості.

Оцінюючи вимогу про стягнення комісії в розмірі 1 600,00 грн., суд установив, що вона є одноразовою платою за надання кредиту, безпосередньо визначена в підписаних відповідачем індивідуальних умовах та включена до графіка платежів. Розмір комісії є фіксованим у відсотковому значенні та відповідає розрахунку: 8 000,00 грн. ? 20 % = 1 600,00 грн.

Зазначена комісія не є періодичною платою за надання інформації про стан кредитної заборгованості та не залежить від факту прострочення. Надання кредиту, з яким сторони пов`язали її сплату, підтверджене матеріалами справи.

Комісія врахована у визначених договором загальних витратах за споживчим кредитом. Розрахунок денної процентної ставки, наведений у договорі, ґрунтується на загальних витратах 7 254,71 грн., сумі кредиту 8 000,00 грн. та строку 98 днів і становить приблизно 0,93 %.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення денної процентної ставки здійснюється з урахуванням припущення про виконання сторонами зобов`язань на умовах та у строки, визначені договором. Тому збільшення фактичної суми процентів унаслідок нездійснення передбачених графіком погашень саме по собі не свідчить про зміну погодженої процентної ставки.

Суд також звертає увагу на арифметичну неузгодженість зазначеної в договорі орієнтовної загальної вартості кредиту - 12 554,71 грн. Із графіка вбачається, що сума семи платежів становить 15 254,71 грн., що відповідає сумі кредиту 8 000,00 грн. та загальним витратам 7 254,71 грн.

Ця неузгодженість оцінюється разом із рештою умов договору. Сума кредиту, процентна ставка, порядок обчислення процентів, розмір комісії та кожного чергового платежу визначені окремо. Суд перевірив заявлену заборгованість за цими умовами, а не виходячи з помилково зазначеного підсумкового показника.

За встановлених обставин вимога про стягнення 1 600,00 грн. одноразової комісії за надання кредиту підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 8 000,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України суд зазначає таке.

Пунктом 15 індивідуальних умов договору передбачено сплату процентів річних за прострочення виконання грошових зобов`язань відповідно до статті 625 ЦК України. Договором установлено ставку 170 000 % річних із обмеженням нарахування до 104,00 грн. за один день прострочення.

З наданого розрахунку вбачається, що зазначені проценти нараховувалися з 03 грудня 2025 року, а 17 лютого 2026 року їх сукупний розмір досяг 8 000,00 грн.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Спірні 8 000,00 грн. нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану. Сам позивач визначив їх як проценти за статтею 625 ЦК України та відокремив від процентів за правомірне користування кредитом.

Отже, ці нарахування є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, від якої відповідач звільнений законом.

Погодження сторонами іншого розміру процентів річних та встановлення обмеження їх суми не усувають застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Тому в задоволенні вимоги про стягнення 8 000,00 грн. процентів відповідно до статті 625 ЦК України слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17 440,00 грн., яка складається з 8 000,00 грн. основного боргу, 7 840,00 грн. процентів за користування кредитом та 1 600,00 грн. комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України, відповідно до яких у разі часткового задоволення позову судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № СЦ00113521 від 09 червня 2026 року з відміткою банку про виконання.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 825,17 грн.: 2 662,40 грн. ? 17 440,00 грн. / 25 440,00 грн. = 1 825,17 грн.

Позивач також заявив про відшкодування витрат, пов`язаних із направленням відповідачу копії позову та додатків.

Квитанцією поштової служби «Е-Пост» № 2101646 від 09 червня 2026 року та описом вкладення підтверджено направлення відповідачу позовних матеріалів. Загальна вартість відправлення становить 120,18 грн., з яких 72,00 грн. - пересилання, 46,08 грн. - друк документів, 2,10 грн. - сервісний збір.

Зазначені витрати пов`язані з виконанням процесуального обов`язку позивача щодо надсилання іншому учаснику справи копій документів. Пропорційно розміру задоволених вимог із відповідача підлягає стягненню 82,39 грн.: 120,18 грн. ? 17 440,00 грн. / 25 440,00 грн. = 82,39 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, рахунок НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором № 19.11.2025-100001426 від 19 листопада 2025 року в розмірі 17 440,00 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок), з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 7 840,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 600,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, судовий збір у розмірі 1 825,17 грн. та витрати, пов`язані з направленням копій позовної заяви і доданих документів, у розмірі 82,39 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026

Суддя?????????????????Л.В. Комаревцева