Decision № 141241639, 05.11.2026, Stara Syniava District Court of Khmelnytskyi Oblast

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/298/26

Провадження № 2/684/325/2026

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.

за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області,

представник позивача адвокат Волошина І.В.,

відповідачі ОСОБА_1 , ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО»,

представник відповідача ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» - Кравчук Н.Ю.,

третя особа: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду с-ща Стара Синява цивільну справу за позовом Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 , Фермерського Господарства «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО», третя особа: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Любов Іванівна про скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, скасування запису про державну реєстрацію права власності та скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права,

УСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач Старосинявська селищна рада через представника адвоката Волошину І.В. звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №29-82/2025 від 03 червня 2025 року про затвердження технічної документації із землеустрою та виділення у власність ОСОБА_1 земельної частки (паю) в натурі на місцевості із земель сільськогосподарського призначення колективної власності колгоспу «Україна» с. Буглаї, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9724 га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020 за межами населеного пункту с. Буглаї на території Старосинявської селищної ради; витребувати земельну ділянку площею 1,9724 га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020 з незаконного володіння ОСОБА_1 та користування фермерського господарства «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» на користь територіальної громади в особі Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (номер запису №60417656) на земельну ділянку площею 1,9724 га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020, та запис про державну реєстрацію іншого речового права права оренди фермерського господарства «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» (номер запису 60505290) земельної ділянки площею 1,9724га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020, з одночасним припиненням цих прав.

В обґрунтування позову представник позивача вказала, що у Старосинявській селищній раді Хмельницького району Хмельницької області виявлено подвійне використання сертифіката на земельну частку (пай) ХМ 0178266 за таких обставин.

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року у справі №684/746/16-ц задоволено позов ОСОБА_2 до Старосинявської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай), визнано за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу «Україна» с. Буглаї Старосинявського району в розмірі 2,84 умовних кадастрових гектари, право на яку посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, зареєстрованим в книзі реєстрації сертифікатів 19 серпня 1996 року за №232 на ім`я ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 06 грудня 2016 року. Реалізуючи своє право на земельну частку ОСОБА_2 звернувся до Старосинявської райдержадміністрації із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Розпорядженням Старосинявської райдержадміністрації №01/2017-р від 03 січня 2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) 1,8392 га, колгосп «Україна» с. Буглаї. На замовлення ОСОБА_2 була виготовлена технічна документація сформована земельна 6824487000:06:007:0066 площею 1,8392 га.

Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 лютого 2025 року, згідно з яким спадщина, на яку його видано, складається з права на земельну частку (пай), яке перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна» с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області, розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був син ОСОБА_2 , що прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Окрім цього, ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка земельну ділянку з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066. Реалізуючи своє успадковане право на земельну частку (пай), ОСОБА_1 03 березня 2025 року звернулась до Старосинявської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки. Рішенням Старосинявської селищної ради №60-78/2025 від 07 березня 2025 року останній надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, на її замовлення була виготовлена технічна документація та сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 площею 1,9724 га. Рішенням Старосинявської селищної ради №29-82/2025 від 03 червня 2025 року за заявою ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою та виділено їй земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення колективної власності колгоспу «Україна» с. Буглаї, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9724 га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020 за межами населеного пункту с. Буглаї на території Старосинявської селищної ради.

Зазначає, що оскільки чоловік ОСОБА_1 за життя вже отримав землю за сертифікатом серії ХМ №0178266, виділив землю в натурі (тобто повністю використав свій сертифікат і отримав готову ділянку), паперовий сертифікат серії ХМ №0178266, автоматично втратив юридичну силу та став анульованим (погашеним). Використавши його вдруге, дружина фактично отримала майно, на яке не мала жодного юридичного права, так як подвійне використання сертифікату не передбачено діючим законодавством. Отже, ОСОБА_1 діяла недобросовісно, так як приховала (не повідомила) від селищної ради про факт використання її чоловіком вказаного сертифіката.

З метою повернення неправомірно отриманої земельної ділянки у комунальну власність позивач звернувся до суду з указаним позовом.

20 липня 2026 року через підсистему Електронний суд відповідач ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» подав до суду відзив на позов, за змістом якого вважав, що провадження у справі підлягає закриттю в частині вимог, безпосередньо пред`явлених до ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО», а саме щодо витребування земельної ділянки з його користування, скасування державної реєстрації та припинення права оренди. Оскільки позивачем у відповідній частині спору є юридична особа Старосинявська селищна рада, а відповідачем юридична особа ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО», вказана справа згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України віднесена до юрисдикції господарських судів.

Вказує, що відомості про сертифікат, розмір земельної частки та особу, за якою було визнано відповідне право, були відомі позивачу щонайменше з 2016 року.

Право ОСОБА_1 виникло не внаслідок самовільного зайняття землі чи одноосібного використання паперового сертифіката. Вона пройшла передбачену законом процедуру, у якій брали участь нотаріус, сертифікований інженер-землевпорядник, посадові особи ради, державний кадастровий реєстратор та державний реєстратор речових прав. Вказує, що ОСОБА_1 зверталася до ради з метою реалізації успадкованого права на земельну частку за спеціальною процедурою. Тому саме по собі посилання позивача на частину четверту статті 116 ЗК України щодо одноразовості безоплатної приватизації не доводить незаконності спірного рішення. У матеріалах справи відсутнє належне обґрунтування висновку про те, що після формування земельної ділянки площею 1,8392 га право на земельну частку розміром 2,84 умовних кадастрових гектари було повністю реалізоване, а сертифікат автоматично втратив юридичну силу.

Уважає, що факт формування земельної ділянки фізичною площею 1,8392 га сам по собі не доводить, що за якістю ґрунтів, складом угідь та вартісними показниками вона повністю відповідала земельній частці у 2,84 умовних кадастрових гектари. Для підтвердження своєї позиції позивач повинен був надати суду відповідний землевпорядний та вартісний розрахунок. Вважає також, що у матеріалах справи відсутні докази повного припинення права за сертифікатом.

Вказує також на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 : подала підроблений або завідомо недійсний документ; зазначила у своїх заявах неправдиві відомості; заперечувала існування земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066; приховала документ, який вона відповідно до закону або письмової вимоги ради була зобов`язана надати; перешкоджала посадовим особам перевіряти реєстри, архівні документи або землевпорядну документацію; впливала на нотаріуса, землевпорядника, депутатів ради, кадастрового чи державного реєстратора; перебувала з будь-ким із зазначених осіб у змові; достовірно знала, що перша земельна ділянка за своїми якісними та вартісними показниками повністю відповідала 2,84 умовних кадастрових гектари; була повідомлена про повне погашення сертифіката або припинення всього обсягу права на земельну частку. Знання особи про існування першої земельної ділянки не є тотожним знанню про повне вичерпання права на земельну частку. Вказує, що недобросовісність не презюмується і не може встановлюватися лише на підставі внутрішнього документа позивача чи суб`єктивної оцінки його представника.

Закон № 899-IV покладав значний обсяг перевірки саме на орган місцевого самоврядування. Наявна в матеріалах справи службова записка начальника відділу земельних відносин виконавчого комітету Старосинявської селищної ради може свідчити про неналежну організацію роботи, неповноту перевірки або неналежне виконання посадовими особами ради своїх службових обов`язків, але не доводить обману з боку ОСОБА_1 .

За умови встановлення добросовісності ОСОБА_1 невиконання позивачем частини п`ятої статті 390 ЦК України є самостійною перешкодою для задоволення вимоги про витребування земельної ділянки.

На момент укладення договору ОСОБА_1 була зареєстрованим власником земельної ділянки. У Реєстрі були відсутні відомості про скасування рішення ради, оспорювання свідоцтва про право на спадщину, судовий спір чи заборону передачі земельної ділянки в оренду. За таких обставин ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» мало законні підстави покладатися на достовірність відомостей державного реєстру та на право зареєстрованого власника передати земельну ділянку в оренду. Звертає увагу на те, що фактична дата договору оренди спірної земельної ділянки 23 червня 2025 року, в позові вказано помилкову дату. Договір оренди не був формальним, фіктивним або удаваним. Він був укладений задовго до виникнення спору, мав відплатний характер, реально виконувався та супроводжувався належною сплатою податків до бюджету. право ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» не є лише технічним записом, який може бути автоматично припинений унаслідок претензій до права орендодавця. Це самостійне зареєстроване речове право, припинення якого становитиме окреме істотне втручання у майнову сферу господарства. Особливо істотним є те, що ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» вже повністю сплатило орендну плату за 49-річний строк. У відзиві також представник відповідача поставила 10 запитань для позивача в порядку статті 93 ЦПК.

27 липня 2026 року через підсистему Електронний суд представник позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому вказала, що зі змісту відзиву вбачається, що відповідач ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» не оспорює ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 використала повторно сертифікат, знала про існування «першої земельної ділянки», при цьому вказується що вона діяла добросовісно та наводиться відповідна аргументація. Зазначила, що вимоги до ФГ є похідними від спору про право власності фізичної особи. Ефективний захист прав територіальної громади неможливий без одночасного вирішення долі земельної ділянки та витребування землі, що виключає можливість розгляду цієї частини спору в господарському суді окремо.

Чоловік відповідача за життя погодився на ділянку площею 1,8392 га і оформив на неї право власності, тому він повністю використав свій сертифікат. На момент смерті чоловік мав у власності земельну ділянку площею 1,8392 га, а не «невикористаний залишок паю від 2,84 умовних кадастрових гектарів». Тому дружина могла успадкувати лише першу ділянку, а її звернення за другим шматочком землі за тим самим сертифікатом є неправомірним. У цій справі відповідач як дружина отримала землю безоплатно в порядку приватизації (успадкованого права). Принцип добросовісності набувача не може застосовуватися до особи, яка отримала земельну ділянку з порушенням закону безпосередньо від органу місцевого самоврядування в порядку безоплатної приватизації. Навіть якщо вона особисто не знала, що чоловік уже використав сертифікат, незнання не перетворює незаконне рішення ради на законне. Не можна приватизувати те, чого юридично вже не існувало (пай був погашений). Також вказала на неможливість збереження відносин оренди, оскільки земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, право оренди якої реалізується у визначену законом порядку через конкурентні електронні земельні торги (аукціони) (стаття 134 ЗК України).

29 липня 2026 року через підсистему Електронний суд відповідач ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого вважав, що додані позивачем документи підтверджують, що до прийняття обох рішень рада не перевіряла попереднє використання сертифіката, не встановлювала обсяг уже реалізованого права та не вимагала від ОСОБА_1 окремого повідомлення про раніше сформовану земельну ділянку. Твердження позивача, що принцип добросовісності не може застосовуватися до особи лише тому, що земельну ділянку набуто безоплатно на підставі рішення органу місцевого самоврядування, вважає помилковим.

Вказує також, що позивач не навів окремої матеріально-правової підстави для розірвання договору, не довів порушення ФГ його умов і не заявив належно обґрунтованої вимоги про недійсність договору.

Таким чином, позивач одночасно визнає, що не вимагав від заявниці повідомити відповідні відомості, сам їх не перевіряв, однак після виникнення спору кваліфікує відсутність повідомлення як умисне приховування. Позивачу було відомо про попереднє використання сертифіката з власних рішень і матеріалів. Свої заперечення додатково виклав у письмових поясненнях, що надійшли до суду 18 серпня 2026 року.

Представник позивача Старосинявської селищної ради Хмельницької області адвокат Волошина І.В. в судове засідання не з`явилася, в попередньо поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовній вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання, причини неявки суду не повідомила, про дату та місце розгляду справи повідомлена шляхом направлення судових повісток за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , які повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Представник відповідача ФГ «РЕНЕНУТ РУНЕТ АГРО» - Кравчук Н.Ю. в судове засідання не з`явилася, в додаткових поясненнях від 18 серпня 2026 року просила розглядати справу без участі представника (арк.спр.28, т.2).

Третя особа приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Л.І. в судове засідання не з`явилася, про дату та місце розгляду справи повідомлена.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року задоволено заяву Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,9724 га, кадастровий номер 6824487000:06:004:0020, яка належить ОСОБА_1 та заборонено відчужувати вказану земельну ділянку.

10 червня 2026 року до суду надійшла позовна заява.

29 червня 2026 року ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області позовну заяву залишено без руху та надано позивачу семиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків. 06 липня 2026 року позивач в межах наданого строку усунув недоліки позовної заяви.

07 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, частиною третьою статті 211 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які заявник покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що 21 травня 2026 року начальник відділу земельних відносин виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Н. Гноянко подала секретарю Старосинявської селищної ради службову записку за Вих. №30 в якій вказала, що відділ земельних відносин виконавчого комітету Старосинявської селищної ради під час проведення інвентаризації земель бувшої колективної власності по бувшому колгоспу «Україна» с.Буглаї, встановив, що за сертифікатом на право власності на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, зареєстрованим в книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №232 від 19 серпня 1996 року по бувшому колгоспу «Україна» с. Буглаї на ім`я ОСОБА_3 оформлено двічі право власності на земельні ділянки спадкоємцями ОСОБА_2 (після смерті матері ОСОБА_3 ), та ОСОБА_1 (після смерті ОСОБА_2 ) (арк.спр.6, 70, т.1).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266 видано на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Старосинявської райдержадміністрації №173-Р від 02 квітня 1996 року, розмір земельної частки (паю) 2,84 в умовних кадастрових гектарах (арк.спр.96, т.1).

Відповідно до рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області у справі №684/746/16-ц від 22 листопада 2016 року визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу «Україна» с. Буглаї Старосинявського району в розмірі 2,84 умовних кадастрових гектари, право на яке посвідчувалось сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, зареєстрованим в книзі реєстрації сертифікатів 19 серпня 1996 року за №232 на ім`я ОСОБА_3 (арк.спр.8-9, 71 (зворот) 72, т.1).

Згідно з розпорядженням Старосинявської районної державної адміністрації від 03 січня 2017 року №01/2017-р «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель колишніх КСП на території Старосинявського району Хмельницької області за межами населених пунктів, колгосп «Україна» с.Буглаї, в розмірі 1,8392 га (арк.спр.10, т.2).

16 січня 2017 року на замовлення ОСОБА_2 Хмельницька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру» виготовили Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер земельної ділянки 6824487000:06:007:0066 (арк.спр.11-26, 73-90, т.1).

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066 зареєстровано 06 квітня 2017 року, номер запису про право власності 19907183, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк.спр.11, т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03 квітня 2024 року. Факт його смерті встановлено рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2024 року у справі №686/8634/24 (арк.спр.3-4, т.2).

09 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Намистюк Л.І. з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 (арк.спр.2 (зворот), т.2), за її заявою відкрито спадкову справу №39/2024, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76532068 (арк.спр.5 (зворот), т.2).

ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка недоотриману пенсію (арк.спр.13, т.2), земельні ділянки площею 1,8392 га з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066 (арк.спр.13 (зворот), т.2) та площею 4,7097 га з кадастровим номером 6525481500:03:007:0012 (арк.спр.13), що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину за законом від 26 квітня 2024 року.

27 листопада 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_4 , продала ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,8392 га з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066, що підтверджено Договором купівлі-продажу земельної ділянки (арк.спр.40-43, т.2).

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №27/281-25 від 08 січня 2025 року, на ОСОБА_3 виписано сертифікат серії ХМ №009 від 15 вересня 1995 року, однак такий не забрано. Станом на дату надання листа згідно з розпорядженням №182/2009 від 10 липня 2009 року розмір земельної частки (паю) становить 1,93 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (арк.спр.114, т.1, 15 (зворот), т.2). Вказане також підтверджується Витягом з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Старосинявською районною державною адміністрацією (арк.спр. 115, т.1).

Листом від 03 лютого 2025 року №47/01-16 приватний нотаріус Намистюк Л.І. просила Відділ Дергеокадастру надати ОСОБА_4 (представнику за довіреністю ОСОБА_1 (арк.спр. 98, т.1)), сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №232 від 19 серпня 1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_3 (арк.спр.48, 116, т.1)

17 лютого 2025 року ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Намистюк Л.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 щодо права на земельну частку (пай) за сертифікатом серії ХМ №0178266 (арк.спр.17, т.2).

17 лютого 2025 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , спадщина складається з права на земельну частку (пай), яке перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу «Україна» с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області, розміром 2,84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів 19 серпня 1996 року за №232, спадкоємцем якої був син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (арк.спр. 91, 95, т.1).

28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Старосинявської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки, також просила видати документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку загальною площею 1,9724 га, згідно з сертифікатом на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266 по колективному сільськогосподарському підприємству колгоспу «Україна» с. Буглаї Старосинявського району Хмельницької області за межами населеного пункту (арк.спр.92, т.1).

Відповідно до Рішення сімдесят восьмої чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №60-78/2025 від 07 березня 2025 року вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (арк.спр.37, 100-101, т.1).

У Протоколі розподілу земельних часток (паїв) по колективному сільськогосподарському підприємству колгоспу «Україна» с. Буглаї (за межами населених пунктів) Старосинявської селищної ради (бувшої Сьомаківської сільської ради) Хмельницького району Хмельницької області у рядку з прізвищем ОСОБА_1 міститься запис про сертифікат ХМ0178266, кадастровий номер розподіленої земельної ділянки 6824487000:06:004:0020, площа 1,8724 га, (арк.спр.33, 97, т.1).

16 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Старосинявської селищної ради із заявою, за змістом якої просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1,9724 га з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 (арк.спр.102, т.1).

ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 (арк.спр. 107-112, т.1).

Згідно з Витягом №НВ-9967589332026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27 травня 2026 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 становить 72 775 гривень 53 копійки (арк.спр. 71, т.1).

Рішенням вісімдесят другої чергової сесії восьмого скликання Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №29-82/2025 від 03 червня 2025 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: с. Буглаї на території Старосинявської селищної ради, замовником якої є ОСОБА_1 , та виділено їй земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення колективної власності колгоспу «Україна» с. Буглаї площею 1,9724 га з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 (арк.спр.113, т.1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №479087453 від 27 травня 2026 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 площею 1,9724 га є ОСОБА_1 , право власності зареєстровано 19 червня 2025 року. Окрім того, згідно з даним документом, 25 червня 2026 року зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки, дата укладення договору оренди 23 червня 2025 року, строк 49 р, дата закінчення дії - 23 червня 2074 з автоматичним продовженням дії договору, орендар - ФГ«РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО», орендодавець ОСОБА_1 (арк.спр. 117, т.1).

23 червня 2025 року ОСОБА_1 та ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» уклали договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020 площею 1,9724 га, даний Договір складено на 49 років (арк.спр.172-174, т.1). Договором щодо внесення змін №1 до договору оренди земельної ділянки від 23 червня 2025 року №18 внесено зміни щодо п.п.9-14 «Орендна плата» та викладено такі пункти договору в новій редакції (арк.спр.175, т.1)

Платіжні інструкці 696 (#2057911610923) від 16 жовтня 2025 року, 695 (#2057911619223) від 16 жовтня 2025 року, 697 (#2057912600023) від 16 жовтня 2025 року, містять інформацію щодо сплати платником ФГ «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО» податків в сумі 4961.25 гривень та 17 860,50 гривень, а також перерахування отримувачу ОСОБА_4 орендної плати в сумі 79 403, 25 гривень (арк.спр.176-178, т.1).

Листом ГУ «Держгеокадастр» у Хмельницькій області №29-22-0.502-3488/2-26 від 27 липня 2026 року на запит адвоката Волошиної І.В. надано інформацію, в якій вказано, що рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2011 року у справі №684/746/16-ц стало підставою для заповнення протоколу розподілу та прийняття розпорядження Старосинявської районної державної адміністрації від 03 січня 2017 року №01/2017-р «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» та було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,8392 га із кадастровим номером 6824487000:06:007:0066, у зв`язку з чим сертифікат серії ХМ №0178266 вважається використаним. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власникам сертифікатів на земельну частку (пай) на території Сьомаківської сільської ради (с.Буглаї), розробленої Подільським Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру, розрахунок середньої частки(паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах становить 1,925970. Величина земельної частки визначена в фізичних розмірах (га) та грошовому виразі (грн). ОСОБА_2 було повністю реалізоване право на земельну ділянку згідно з сертифікатом на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за №232 від 19 серпня 1996 року по бувшому колгоспу «Україна», виданий на ім`я ОСОБА_3 . Вказана земельна ділянка відповідала якісним і вартісним характеристикам земельній частці в розмірі 2,84 га в умовних кадастрових гектарах в землях колгоспу «Україна» с. Буглаї (арк.спр.189, 232-244 т.1).

Представник позивача ОСОБА_7 якому поставлено питання відповідачем в порядку статті 93 ЦПК, подав до суду заяву свідка від 27 липня 2026 року, надавши відповіді на 10 питань. За змістом заяви вказав, що до прийняття рішення №60-78/2025 від 07 березня 2025 року Старосинявська селищна рада не здійснювала перевірку факту попереднього використання сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0178266. До прийняття рішення №29-82/2025 від 03 червня 2025 року Старосинявська селищна рада не здійснювала перевірку обсягу права, реалізованого під час формування земельної ділянки з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066. Проекти рішень № 60-78/2025 та №29-82/2025 погодили начальник відділу правового забезпечення діяльності ради та заступник голови селищної ради, розробником проекту рішень є головні спеціалісти відділу земельних відносин, ОСОБА_8 не брала участі в підготовці та погодженні вказаних проектів рішень. ОСОБА_1 не вручалися та не надсилалися до чи під час розгляду її заяв форма заяви, перелік необхідних документів, письмова вимога, повідомлення або інший документ, у якому було зазначено про необхідність окремо повідомити раду щодо земельної ділянки кадастровий номер 6824487000:06:007:0066 або попереднього використання сертифіката серії ХМ №0178266. Розрахунок, який підтверджує, що земельна ділянка площею 1,8392 га за своїми якісними і вартісними характеристиками повністю відповідала 2,84 умовних кадастрових гектари, не складався. Документом, який підтверджує повернення, погашення або анулювання сертифіката серії ХМ №0178266 після формування земельної ділянки кадастровий номер 6824487000:06:007:0066 вказав відповідь на адвокатський запит від 27 липня 2026 року (арк.спр.190, т.1).

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів та неможливістю їх реалізувати в позасудовому порядку, звернувся до суду за захистом таких з даним позовом.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 05 червня 2003 року (далі за текстом - Закон№ 899-IV), право на земельну частку (пай) серед інших мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 Закону № 899-IV визначено перелік документів, що посвідчують право на земельну частку (пай), якими також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно зі статтею 3 указаного закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

За матеріалами справи ОСОБА_2 успадкував після смерті матері право на земельну частку (пай), реалізувавши яке, після отримання відповідного дозволу Старосинявської РДА, виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066

За змістом статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд установив, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6824487000:06:007:0066 зареєстровано 06 квітня 2017 року, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частина четверта указаної статті закріплює принцип одноразовості безоплатної передачі земельних ділянок громадянам по кожному виду використання.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки серед іншого на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (пункт ґ частини першої статті 81 ЗК України).

Згідно з пунктом 17 Прикінцевих положень ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок.

Оскільки ОСОБА_2 реалізував право на земельну частку (пай), успадковане ним після смерті матері ОСОБА_3 , земельна ділянка за сертифікатом була виділена в натурі (на місцевості), право власності на неї зареєстровано у встановленому законом порядку, сертифікат ХМ № 0178266 в силу викладеного є недійсним.

Водночас відповідач, отримавши свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка також звернулась до Старосинявської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки за цим же сертифікатом ХМ №0178266. Рішенням Старосинявської селищної ради №60-78/2025 від 07 березня 2025 року останній надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, на її замовлення була виготовлена технічна документація та сформована земельна ділянка з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020.

За змістом статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (частина третя статті 24 вказаного Закону).

Як передбачено статтею 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Щодо витребування земельної ділянки

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 ЦК України, згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В силу статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Названі норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним.

Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога власника про витребування належного йому майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза її волею. При цьому між власником і володільцем майна (добросовісним набувачем) не повинно існувати жодних юридичних відносин.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею площею 1,9724 га з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020, яка належить до земель комунальної власності, з порушенням установленого порядку, тобто за недійсним сертифікатом на право на земельну частку (пай).

Доводи представника позивача про недобросовісність відповідача ОСОБА_1 при набутті права власності на спірну земельну ділянку є обґрунтованими, з огляду на те, що вона є дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , відтак - володіла або проявивши розумну обачність повинна була володіти в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих ознак інформацією про реалізацію чоловіком права за сертифікатом.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка вибула із земель комунальної власності поза волею власника, а тому селищна рада може витребувати її у ОСОБА_1 .

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в приватну власність із земель державної власності позбавляє український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 незаконно отримала земельну ділянку із земель комунальної власності.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення позивача до суду з вимогою про витребування на користь селищної ради у комунальну власність спірної земельної ділянки є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - виділення у власність громадянам земельних ділянок із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновлення становища, яке існувало до порушення права власності українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника, територіальної громади, на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, суд вважає, що для відновлення права територіальної громади на земельну ділянку її необхідно витребувати у ОСОБА_1 .

За обставин даної справи витребування майна є законним та пропорційним заходом, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, а тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні положень статті 388 ЦК України в поєднанні статі 1 Першого протоколу до Конвенції з урахуванням обставин цієї справи. наявні підстави для втручання в мирне володіння майном відповідача. ОСОБА_1 набула це майно безоплатно, не для власних потреб, а відразу (через чотири дні після реєстрації права власності на земельну ділянку) передала її в оренду фермерському господарству, за таких обставин витребування спірної земельної ділянки не буде надмірним тягарем для відповідача.

Відтак, позов в частині витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення Старосинявської селищної ради та скасування запису про державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням прав.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Такі висновки сформульовані, зокрема, і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (пункти 85, 86), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 74).

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки також викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20.

Оскаржувані рішення селищної ради вичерпали свою дію виконанням, визнання їх недійсними не поновить порушене право або законний інтерес позивача. Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є є усталеним.

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є неодмінним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Наведені висновки зроблені з урахуванням пункту 9 частини першої статті 27 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно викладала висновки про те, що у разі пред`явлення позову про витребування - інші способи захисту є неефективними, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною і достатньою підставою для здійснення (проведення) державної реєстрації речових прав за позивачем (Постанова ВП ВС 03 вересня 2025 року у справі №911/906/23).

За змістом пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» судове рішення про витребування земельних ділянок є достатньою підставою для реєстрації припинення права власності відповідача на земельну ділянку та державної реєстрації права власності позивача.

Тобто, позовні вимоги про визнання недійсними та скасування рішення селищної ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з одночасним припиненням права не підлягають задоволенню з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права у цій частині позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з трьох заявлених вимог задоволено одну позовну вимогу майнового характеру, враховуючи ціну позову та подання позовної заяви в електронній формі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2662 гривень 40 копійок та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1664 гривень, а всього 4326 гривень 80 копійок.

Керуючись статтями 2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь Старосинявської селищної територіальної громади в особі Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку площею 1,9724 га з кадастровим номером 6824487000:06:004:0020, що знаходиться за межами населеного пункту с. Буглаї на території Старосинявської селищної ради Хмельницького (колишнього Старосинявського) району Хмельницької області.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року, зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Старосинявської селищної ради понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662 гривень 40 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1664 гривень, а всього 4326 гривень 80 копійок.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Івана Франка, 8, с-ще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область, 31400, код ЄДРПОУ 04402824.

Представник позивача: адвокат Волошина Ірина Вікторівна, місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , (фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ), РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Фермерське Господарство «РЕНЕНУТ-РУНЕТ-АГРО», місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 11, кв. 15, с-ще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область, 31400, код ЄДРПОУ 39893029.

Представник відповідача: Кравчук Наталія Юріївна, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Намистюк Любов Іванівна, місцезнаходження: вул. Грушевського, 52/1, с-ще Стара Синява, Хмельницький район, Хмельницька область, 31400, РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 05 листопада 2026 року.

Суддя С.М. Гринчук