Decision № 141209017, 06.10.2026, Brovary City and District Court of Kyiv Oblast

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1441/26

провадження № 2/361/588/26

06.10.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2026 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

В обґрунтування позову зазначає, що у березні 2025 року позивач ознайомився з матеріалами АСВП № 67920038, відкритого 15.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. на підставі поданої відповідачем заяви про примусове виконання виконавчого напису здійсненного приватним нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. за № 40429 від 18.11.2021 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми боргу в розмірі 45 659,11 грн. Приватним виконавцем винесено також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення основної винагороди, арешт майна боржника, звернення стягнення на заробітну плату боржника. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року у справі № 761/12970/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненням боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І., про визнання виконавчого напису № 40429 від 18.11.2021 таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження за ВП № 67920038 від 26.12.2025 приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І., яке відкривалось на підставі скасованого Шевченківським районним судом міста Києва виконавчого напису № 40429, вчиненого 18.11.2021 на користь відповідача стягнуто та перераховано приватним виконавцем 12 058 грн. 06 коп. (залишок нестягнутої суми складає 33 601 грн. 05 коп.).

Посилаючись на вищенаведене, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненням боргів» на його користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 12 058 грн. 06 коп. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Заперечення відповідача

24 лютого 2026 року від представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненням боргів» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивач не оскаржував жодних дій виконавця, оскільки якщо б вважав дані дії незаконними, тоді б звернувся до суду чи виконавця про зупинення виконавчого провадження, оскарження дій виконавця; в тому числі і оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Не оскаржуючи дії виконавця та не зупиняючи примусове виконання виконавчого провадження 67920038, позивач свідомо вибрав такий спосіб захисту та погашення наявної кредитної заборгованості в межах виконавчого провадження. Відповідач наголошує, що відсутні правові підстави, які виникли у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, які не можуть вважатися безпідставно набутими коштами, а є витратами виконавчого провадження, так само як і суми стягнутої із позивача на користь відповідача в межах виконавчого провадження 67920038. Відповідач звертає увагу на те, що у позивача по справі перед відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору 1991826088 від 17.05.2017, яка станом на сьогоднішній день так і є не погашеною. Щодо стягнення судових витрат відповідач також заперечує, посилаючись на те, що вони є неспівмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача адвоката Телейчук М.В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з поверненням боргів» у судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві представник відповідача просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, що встановлені судом

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 18.11.2021 видано виконавчий напис № 40429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми боргу за кредитним договором № 1991826088 від 17.05.2017 в розмірі 45 659,11 грн.

Вищевказаний виконавчий напис звернено до примусового виконання.

15.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 67920038 з примусового виконання виконавчого напису № 40429 від 18.11.2021.

11.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року у справі № 761/12970/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненням боргів», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; визнано виконавчий напис, вчинений 18 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригидою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 40429, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з поверненням боргів» суми заборгованості в розмірі 45 659 грн. 11 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелих А.І. від 26.12.2025, виконавче провадження № 67920038 закінчено з підстав ухвалення рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року у справі № 761/12970/25.

У вищенаведені постанові приватного виконавця зазначено, що залишок нестягнутої суми за виконавчим документом 33 601,05 гривень, сума стягнутого виконавчого збору/ сума стягненої винагороди приватного виконавця 1205,76 гривень.

Згідно наданих позивачем платіжних інструкцій, на рахунок відповідача позивачем перераховувались грошові кошти, загальний розмір яких становить 12 058 грн. 06 коп., зокрема: 02.06.2022 на суму 1 132,76 грн. (платіжне доручення інструкція № 725); 15.08.2022 на суму 4 312,83 грн. (платіжна інструкція № 919); 26.12.2022 на суму 1 045,92 грн. (платіжна інструкція № 1378); 30.08.2023 на суму 255,29 грн. (платіжна інструкція № 1301); 29.06.2024 на суму 585,46 грн. (платіжна інструкція № 1468); 31.08.2024 на суму 585,46 грн. (платіжна інструкція № 2177); 31.10.2024 на суму 719,31 грн. (платіжна інструкція № 2885); 9.03.2025 на суму 974,55 грн. (платіжна інструкція № 1071); 13.05.2025 на суму 2 446,48 грн. (платіжна інструкція № 2500).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Так, судом встановлено, що відповідач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набув грошові кошти, належні позивачу ОСОБА_1 , а саме у сумі 12 058,06 гривень, що стягнені з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, з огляду на вищенаведені положення закону, суд вважає, що отримані відповідачем кошти в сумі 12 058,06 гривень підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

При цьому обставини, суд звертає увагу на те, що наявність або відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Відтак, стягненню з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягають безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 12 058 гривень 06 копійок.

Щодо судових витрат

Відповідно до квитанції від 10.02.2026, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Крім того, згідно з Договором № 03/26 про надання правової допомоги від 19.01.2026 позивачу надавалася правова допомога адвокатом Телейчуком М.В. Вартість наданих послуг становить 10 000 грн., що підтверджується Актами наданих послуг № 1 від 19.01.2026, № 2 від 27.01.2026.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Так, згідно наявних у матеріалах справи Актів наданих послуг до Договором № 03/26 про надання правової допомоги від 19.01.2026 вартість наданих адвокатом послуг складає 10 000 грн., з яких: 3000 гривень надання юридичної консультації, 4 000 гривень підготовка позовної заяви; 1000 гривень формування та подання клопотань, заяв, заперечень, пояснень до відзиву до суду; 2000 гривень представництво у суді.

Оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, керуючись принципами справедливості та верховенства права, враховуючи те, що така категорія справи не є складною, а також те, що участі у судовому засіданні представник позивача не брав, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, як і кількість годин, витрачених адвокатом на надання послуг, зокрема на надання юридичної консультації.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доводи представника відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правову допомогу та визначає їх в розмірі 7 000 грн.

За вищенаведених обставин, а також враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 16, 81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 12 058 (дванадцять тисяч п`ятдесят вісім) гривень 06 копійок, а також судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривня 20 копійок, витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН