Decision № 141105643, 27.10.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4276/25(521/637/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Богдановій М.В.

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239)

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 96 550, 98 грн.

За участю:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА": не з`явився

від Фізичної особи ОСОБА_1 : не з`явився

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 474316-KC-009 про надання кредиту від 11.03.2025 року, що становить 96 550,98 грн., що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 597,50 грн.;

- суми прострочених платежів по процентах - 43 593,48 грн.;

- суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.;

- суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 17 500,00 грн.;

- суми прострочених платежів за комісією - 860,00 грн.

Процесуальні дії Суду.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21.01.2026 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 21.01.2026 витребувано з АБ "Південний" (ЄДРПОУ: 20953647, місце реєстрації: 65059, Одеська область, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) інформацію та належним чином завірені копії документів, а саме:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 11 березня 2025 року (дата видачі кредиту) по 26 серпня 2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

27.01.2026 до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла заява відповідаач про закриття провадження у справі.

02.02.2026 до Хаджибейського районного суду міста Одеси від АБ "Південний" надійшли супровідним листом витребувані документи.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.02.2026 передано цивільну справу № 521/637/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за підсудністю до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 916/4276/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 (суддя Демешин О.А.) прийнято до провадження справу № 521/637/26 для розгляду в межах справи №916/4276/25. Присвоєно справі № 916/4276/25(521/637/26). Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи в змішаній (паперовій та електронній) формі. Судове засідання призначено на 05.05.2026 о 16:00.

05.05.2026 до господарського суд надійшли заперечення на клопотання (заяву), які за своєю правовою суттю є відзивом на позов.

05.05.2026 до господарського суд надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.20216 відкладено розгляд справи на 26.05.2026 о 11:30.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 призначено розгляд справи на 14.07.2026 о 09:30.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Одеської області №225 від 16.07.2026 р. призначено автоматичний розподіл справи №916/4276/25 на підставі 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39. Визначено, що нерозглянуту справу №916/4276/25(521/637/26), яка розглядається в межах справи про банкрутство №916/4276/25 буде передано складу суду визначеному пунктом 1 цього Розпорядження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16.07.2026 р., справу №916/4276/25(521/637/26) передано на розгляд судді Райчевій С.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2026 прийняти до провадження судді Райчевої С.І. справу №916/4276/25(521/637/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 96 550, 98 грн. Судове засідання у справі №916/4276/25(521/637/26) призначено на 22.09.2026 об 11:30.

22.09.2026 господарським судом ухвалою у протокольній формі постановлено відкласти судове засідання суду на 27.10.2026 о 15:30.

217.10.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Клопотання про відкладення розгляду справи до господарського суду не надходили. До дату, час і місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка секретаря судового засідання.

При цьому господарським судом задоволено заяву позивача про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 27.10.2026 господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.

Зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

11.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 474316-КС-009 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 35 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 474316-КС-009 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 474316-КС-009 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 474316- КС-009 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 474316- КС-009 на загальну суму 21540,00 гри Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Заперечення Фізичної особи ОСОБА_1 .

Щодо заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 17 500,00 грн. відповідач зазначає, що враховуючи, що такі відсотки нараховані у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Щодо комісійної винагороди відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір містить положення щодо необхідності сплачувати комісію за надання кредиту, тобто включає плату за послуги, пов`язані з отриманням кредиту. Водночас як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане, оскільки позичальник не виконав свого обов`язку та в нього утворилась кредитна заборгованість, однак умови кредитного договору про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, таким чином позовні вимоги про стягнення комісії в сумі 7000,00 грн. не підлягають задоволенню (860,00 грн, які позивач просив стягнути з відповідача та 6 140,00 грн сплаченої комісії, яка повинна була спрямовуватись за погашення відсотків).

Крім того, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що позичальник ознайомився та підписав Договір та Угоду, в яких детально роз`яснюється, що входить до послуг Банку за видачу кредиту у відповідній редакції.

Обставини справи встановлені Судом.

11.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (Кредитодавець, позивач) та ОСОБА_1 (Позичальник, відповідач) укладений договір № 74316-КС-009 про надання кредиту (Споживчий кредит, Електронна форма), згідно з яким Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 35 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором кредиту та Правилами надання спложивчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА".

Відповідно до п.2.2 договору тип кредиту: кредит.

Згідно з п.2.3 договору строк, на який надається Кредит: 24 тижні.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що стандартна процентна ставка за кредитом становить в день 1%, фіксована.

Відповідно до п.2.5 договору комісія за надання кредиту: 7 000 гривень.

Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п.2.7 договору загальний розмір кредиту: 35 000 гривень.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що строк дії Договору становить до 26.08.2025.

Відповідно до п.2.9 договору орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 86 498,59 гривень.

Згідно з п.2.10 договору загальні витрати за кредитом: 51 498,59 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6 925,91 процентів. (п.2.11 договору).

Денна процентна ставка: 0,87% (п.2.12 договору).

Відповідно до п.2.13 договору дата видачі кредиту 11.03.2025.

Згідно з п.2.14 договору дата повернення кредиту - 26.08.2025.

Пунктом 2.15 договору передбачено, що мета (цілі) отримання кредиту для придбання товарів (робіт, послуг), для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

Відповідно до п.4.1 договору Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладання договору надати Позичальнику кредит в сумі, вказаній в п.2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 договору.

Згідно з п.4.2 договору Позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п.10.2 договору, починаючи з першого дня користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії договору за умови сплати Позичальником своєчасно і в повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п.4.2.2 та Додатку №1 до договору.

У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Пунктом 4.2.2 договору визначений графік платежів із зазначенням про застосування Зниженої процентної ставки.

Відповідно до п.4.2.4 договору у разі неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, зокрема враховуючи те, що в такому разі умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою починаючи з 8-го дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту.

Згідно з п.5.2.3 договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору.

Відповідно до п. 7.5. договору у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.10.2 договору Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, починаючи з першого дня користування кредитом. Знижена процента ставка за кредитом становить в день 1%, фіксована.

З наявної в матеріалах справи виписки по рахунку відповідача, реквізити якого зазначені у п.12 договору, вбачається, що позивачем зобов`язання за договором щодо видачі кредитних коштів виконано в повному обсязі, а саме: 11.03.2025 перераховано на рахунок відповідача 35 000 грн.

Між тим, з вказаної виписки по рахунку вбачається, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів і комісії, а саме: сплачено 21 540 грн. 3-ма платежами: 25.03.2025, 07.04.2025 та 22.04.2025.

Інших доказів оплати відповідачем до суду не надано.

Вказані оплати позивачем в зараховано наступним чином: в рахунок оплати заборгованості за кредитом 402,50 грн., в рахунок сплати процентів 14 997,50 грн., в рахунок оплати комісії 6 140 грн.

Висновки Суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання кредиту, на підставі якого позивач перерахував на визначений відповідачем рахунок кредитні кошти в розмірі 35 000 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов`язався здійснювати повернення виданого позивачем кредиту згідно графіку платежів, а також сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором обов`язку позикодавця (кредитодавця) передати позичальнику грошові кошти кореспондує обов`язок позичальника повернути позикодавцю (кредитодавцю) грошові кошти або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплатити проценти, якщо це передбачено договором.

З огляду на наведене, кредитний договір вважається виконаними в момент повернення позичальником грошових коштів такої ж кількості речей того ж роду та такої ж якості (при наданні позики), а також сплати процентів, якщо це передбачено договором.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 викладено висновок, що за змістом "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

При цьому, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 911/3728/20.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вище встановлено господарським судом відповідач зобов`язання перед позивачем за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, виконав частково, сплативши 21 540 грн., з яких позивачем в рахунок оплати заборгованості за кредитом зараховано 402,50 грн., в рахунок сплати процентів 14 997,50 грн., в рахунок оплати комісії 6 140 грн.

Відтак, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у відповідача наявний борг перед позивачем по оплаті тіла кредиту у розмірі 34 597,50 грн., прострочених платежів по процентах у розмірі 43 593,48 грн. та прострочених платежів за комісією у розмірі 860 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

При цьому господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, згідно з якою комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а також, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Так, за умовами укладеного між сторонами договору про надання кредиту, зокрема, п.2.5 договору, узгоджена сторонами комісія визначена саме за видачу кредиту та нараховується одноразово при видачі кредиту.

Таким чином, умови спірного договору про надання кредиту щодо розміру та порядку сплати комісії з відповідачем погоджені та Закону України «Про споживче кредитування» не суперечать.

Водночас умов щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць та нарахування комісії за надання такої інформації, укладений між сторонами договір не містить.

За таких обставин, стягнення 860 грн. прострочених платежів за комісією не суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що позичальник ознайомився та підписав Договір та Угоду, в яких детально роз`яснюється, що входить до послуг Банку за видачу кредиту у відповідній редакції, господарський суд не приймає до уваги, оскільки комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту, визначена вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та розмір такої комісії узгоджений між сторонами при підписанні договору.

Заперечень ані щодо укладання договору, ані щодо отримання (видачі) кредиту, відповідачем не заявлено.

Щодо позовних вимог до стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 17 500,00 грн., господарський суд виходить з наступного.

Згідно із ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 758/1303/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані, зокрема частиною 1 ст.1048 ЦК України.

В свою чергу, наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством, зокрема частиною 2 ст.625 ЦК України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору (позики) обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту (позики), в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 розв`язано виняткову правову проблему щодо меж застосування заходів відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Так, відсотки, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України, - це спеціальний вид відповідальності на відміну від відсотків, які є звичайною платою за користування грошима, у тому числі за договором позики.

Роз`яснено, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною. Не можуть застосовуватися одночасно регулятивна норма частини 1 ст.1048 ЦК України про відсотки за договором позики та охоронна норма ч.2 ст.625 ЦК України про стягнення інфляційних збитків і 3% річних. Тому до прострочення з боржника стягуються відсотки від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за кредит, а за період після такого прострочення - річні відсотки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Всупереч викладеному, відповідно до розрахунку заборгованості відповідача нарахування 3% річних здійснювалось позивачем у період з 07.05.2025 по 26.06.2025, тобто до закінчення строку кредитування 26.08.2025, що суперечить ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка, як вже наголошувалось, регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Більш того, проценти відповідно до ст.625 ЦК України нараховувались позивачем одночасно з процентами відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи є чинним та не припинений.

За таких обставин, у спірних правовідносинах нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України протягом строку кредитування та у період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 17 500,00 грн. слід відмовити.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 474316-KC-009 про надання кредиту від 11.03.2025 року у розмірі 79 050,98 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 34 597,50 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 43 593,48 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 860 грн.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та внаслідок часткового задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи Кондрицького Аркадія Анатолійовича (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 474316-KC-009 про надання кредиту від 11.03.2025 року у розмірі 79 050 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят) грн. 98 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 34 597 (тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн. 50 коп., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 43 593 (сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 48 коп. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 179 (дві тисячі сто сімдесят дев`ять) грн. 84 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02 листопада 2026 р.

Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"; представнику ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" Мишевській Н.М.; Кондрицькому А.А.

Суддя С.І. Райчева