Decision № 141103582, 13.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2026Справа № 910/5778/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участі секретаря судового засідання Задорожної Л.О., розглянувши у судовому засіданні господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" Караченцева А. Ю.

до відповідачів 1) Донецької міської ради

2) Донецької обласної військової адміністрації (Донецької обласної державної адміністрації)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" Караченцева А. Ю. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до 1) Донецької міської ради, 2) Донецької обласної військової адміністрації з вимогою про визнання за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» право власності на об`єкт нерухомого майна: цегляний гараж-бокс номер 981, загальною площею 36,3 кв.м, з підвалом площею 24,7 кв.м в автокооперативі «Шахтар» міста Донецька, вул.Гурильових.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам строк для вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідач 1 - Донецька міська рада правом на подачу відзиву на позов не скористалася, відзив не подала.

Відповідач 2 - Донецька обласна державна адміністрація, через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву в якому зазначає, що вона не є належним відповідачем у справі, а також посилається на справу № 755/5387/24, яку передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» створений рішенням установчих зборів засновників від 28.04.1992 та зареєстрований Національним банком України 26.08.1992 за реєстраційним номером № 125 із найменуванням «Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», скорочене найменування Промінвестбанк України. Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів банку від 27.04.2001 найменування Банку змінене на «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (закрите акціонерне товариство), скорочене найменування - Промінвестбанк. Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 21.05.2009 найменування Банку змінене на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», скорочене найменування - ПАТ Промінвестбанк. Банк відповідає за зобов`язаннями та користується правами, набутими Банком в період діяльності як «Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку», скорочене найменування - Промінвестбанк України, та Акціонерного комерційного промислово- інвестиційного банку» (закритого акціонерного товариства), скорочене найменування - Промінвестбанк. Наведене підтверджується Статутом Банку в новій редакції, затвердженим загальними зборами акціонерів від 15.06.2020 № 52, погодженим НБУ 23.07.2020 (витяг наявний в матеріалах справи).

Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк», позивач) на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна: цегляний гараж-бокс номер 981, загальною площею 36,3 кв.м, з підвалом площею 24,7 кв.м в автокооперативі «Шахтар» міста Донецька.

Право власності підтверджується договором купівлі-продажу гаража, укладеним між ОСОБА_1 та Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, нотаріально посвідченим 28 грудня 1998 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ушаковою Н.Д., зареєстровано в реєстрі за №1780.

Вказане право було зареєстроване за позивачем в Бюро технічної інвентаризації м.Донецька 17 жовтня 2000 року за реєстровим номером 19 та записаний в реєстрову книгу № 2дк-113, що підтверджується відміткою на примірнику договору купівлі-продажу гаража, а також Технічним паспортом на гараж № НОМЕР_1 А/к «Шахтар».

За даними технічного паспорта, виготовленого Бюро технічної інвентаризації м.Донецька 25 грудня 1998 року, реєстровий № 1дк-163, №19, 2-дк-113/19, гараж НОМЕР_1 має площу 61,0 м.кв : 36,3 м кв.- бокс, 24,7м кв - підвал.

Балансовою довідкою від 04.05.2026 р. № 570/08, підтверджено, що станом на 04 травня 2026 року на балансі ПАТ «Промінвестбанк» обліковується об`єкт нежитлової нерухомості цегляний гараж-бокс № 981, адреса місцезнаходження: місто Донецьк, вул. Гурильових, автокооператив «Шахтар» загальна площа 61 кв.м.

Згідно висновку про вартість активів (майна) ПАТ «Промінвестбанк», складеного ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки» ринкова вартість цегляного гаража-бокса НОМЕР_1 в автокооперативі «Шахтар» м.Донецьк, вул.Гурильових, загальною площею 61 м.кв. станом на 01.04.2022р. становить 76 250,0 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану», 25.02.2022 Правлінням Національного банку України було прийняло рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України, Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 130 від 25.02.2022 про початок процедури ліквідації Банку. Призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Караченцева А.Ю. з делегуванням повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2024 № 1162 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» строк управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів продовжено на строк дії воєнного стану та 6 місяців з дати припинення чи скасування дії воєнного стану в Україні, повноваження ліквідатора ПАТ «Промінвестбанк» продовжено до моменту внесення запису про припинення Банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

Згідно ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

З 01.01.2013 запроваджено систему державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - єдиній державній інформаційній системі, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, право власності банку підлягає державній реєстрації у новоствореному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (скорочено ДРРПНМ).

З метою внесення відповідних відомостей про право власності банку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що необхідно для подальшої реалізації майна у ліквідаційній процедурі, банк 14.05.2025 звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ із відповідною заявою про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРПНМ) відомостей про право власності банку.

За результатами розгляду вказаної заяви позивач отримав рішення про відмову Державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій за № 79109674 від 26 травня 2025 року, з посиланням на ч.3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.14 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, зокрема, державним реєстратором отримано відповідь на запит, яка не містить інформацію щодо підтвердження факту набуття заявником права власності (що виникло в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року) на гараж НОМЕР_1, що розташований за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, «Шахтар» автогаражний кооператив, будинок 110а, адреса ГК: вулиця Щорса 110а.

В подальшому, Банком було встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована юридична особа Автогаражний кооператив «ШАХТЕР», код ЄДРПОУ 23977619, місцезнаходження якої за адресою: Україна, 83045, Донецька обл., м. Донецьк, вулиця ГУРИЛЬОВИХ.

Після цього ПАТ «Промінвестбанк» знову звернувся до Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - далі ЦНАП, для формування заяви про державну реєстрацію права власності банку на зазначене майно.

Під час формування адміністратором ЦНАПу за допомогою програмних засобів заяви про державну реєстрацію прав в базі даних заяв, з`ясувалось, що у адресному словнику Державного реєстру прав щодо Автогаражний кооператив «ШАХТЕР» наявна інформація про адресу місцезнаходження кооперативу, яка відрізняється від адреси кооперативу, зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

А саме, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа Автогаражний кооператив «ШАХТЕР», код ЄДРПОУ 23977619 зареєстрована за адресою: Україна, 83045, Донецька обл., м. Донецьк, вулиця ГУРИЛЬОВИХ. Натомість, у адресному словнику Державного реєстру прав у випадаючому списку в розділі «адреса нерухомого майна» кооператив «Шахтер» у місті Донецьку значиться за адресою: м.Донецьк, пров. 9 січня 14-б.

Тобто, інформація про місцезнаходження юридичної особи не відповідає Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв`язку з відсутністю вказаної інформації в базі даних Реєстру речових прав не вдалося сформувати заяву банку про реєстрацію права власності із відомостями про адресу, які відповідають Реєстру юридичних осіб.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю підтвердження органом державної реєстрації права власності банку, позивач вимушений звернутися з цим позовом доду в порядку господарського судочинства.

Без наявності зареєстрованої в реєстрі інформації про належність нерухомого майна Банку реалізація такого майна в процедурі ліквідації Банку неможлива, що порушує права власника майна на розпорядження таким майном.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Суб`єктом вимоги про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи обов`язковістю отримання правовстановлюючих документів.

На час виникнення та державної реєстрації права власності банку на майно порядок реєстрації права власності визначався Правилами державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Держжитлокомунгоспом України від 13.12.95 № 56, зареєстрованих Міністерством юстиції України 19.01.96 № 31/1056.

Судом встановлено, що право власності банку було зареєстровано органами БТІ згідно з діючим на час реєстрації законодавством.

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 3 вказаного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У той же час внаслідок перебування нерухомого майна банку на тимчасово окупованій території України присвоїти об`єкту адресу, яка б була прийнятною для реєстрації у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно, є об`єктивно неможливим.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності,набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, належного позивачу, яке не може бути реалізоване.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь - яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном,або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

З огляду на те, що нерухоме майно Банку розташоване на окупованій території м. Донецьк, відповідачами визначено Донецьку міську раду, оскільки саме цей орган є суб`єктом, уповноваженим представляти інтереси відповідної територіальної громади у спорах, пов`язаних з майновими правами на нерухомість, розташовану в межах території громади та Донецьку обласну військову адміністрацію (Донецьку обласну державну адміністрацію) код ЄДРПОУ 00022473, яка утворена на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та здійснює керівництво у сфері оборони, громадської безпеки, правопорядку та захисту прав і свобод громадян на території всієї Донецької області.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки було утворено Донецьку обласну військову адміністрацію. Тобто, Донецька обласна державна адміністрація тимчасово в умовах запровадженого воєнного стану отримала додатковий правовий статус обласної військової адміністрації, залишаючись при цьому місцевим органом виконавчої влади.

Згідно з відомостями Єдиного державного Реєстру юридичних осіб, юридична особа Донецька обласна державна адміністрація не припинена як юридична особа.

Водночас, з огляду на викладене вище та положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Донецька ОДА фактично не здійснює власні повноваження, а діє в особі відповідної військової адміністрації.

Таким чином, з огляду на адміністративно-територіальний устрій та особливості правового режиму воєнного стану, відповідачем-2 у даній справі має бути Донецька обласна військова адміністрація (Донецька обласна державна адміністрація , код ЄДРПОУ 00022473) як орган військового управління вищого рівня, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На даний час Донецька обласна військова адміністрація є єдиним легітимним та дієздатним органом публічної влади, який: функціонує в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; здійснює публічні управлінські функції в умовах воєнного стану.

При цьому Банк не стверджує, що Донецька обласна військова адміністрація здійснює повноваження Донецької міської ради або є її правонаступником. Її залучення обумовлене виключно процесуальною необхідністю та правовим порядком представництва суб`єктів публічної влади у суді.

Відповідно до частини 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України (ч.8 ст. 15 Закону), що створює правове підґрунтя для участі обласної військової адміністрації у судовому процесі поряд із місцевою радою як належного відповідача.

Посилання відповідача 2 справу № 755/5387/24, яку передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, є безпідставними, оскільки справа № 755/5387/24 прийнята до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, хоча і стосується відносин щодо майна, яке перебуває на окупованій території, проте істотно відрізняється від даної справи за предметом, формою судочинства, способом захисту і за суб`єктним складом.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи викладене вище, та ту обставину, що нерухоме майно знаходиться на окупованій території (м.Донецьк), суд дійшов висновку, що Донецька міська рада і Донецька обласна військова адміністрація (Донецька обласна державна адміністрація) є належними відповідачами у даній справі, а наявне у позивача майно, підтверджене належними доказами права власності особи не може бути реалізоване без визнання права власності у судовому порядку.

За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення позову.

У зв`язку з тим, що причиною виникнення спору є військова агресія російської федерації проти України, а отже відсутня вина відповідачів у виникненні спору, суд вважає за можливе витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ( код ЄДРПОУ 00039002; 01001, м.Київ, вул.Малопідвальна, 8) право власності на об`єкт нерухомого майна: цегляний гараж-бокс, номер 981, загальною площею 36,3 кв.м, з підвалом площею 24,7 кв.м в автокооперативі «Шахтар» міста Донецька, вул.Гурильових.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23.10.2026.

Суддя О.М.Ярмак