№ 141033486, 28.10.2026, Svitlovodsk City and District Court of Kirovohrad Oblast

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/3039/26 Провадження № 3/401/674/26

28 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Мельничик Ю.С., розглянувши в залі суду в м. Світловодську матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 (м.Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (вул. В.Куцевича, буд.8, м. Світловодськ, Кіровоградська область, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ 40799184)

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №771178, 14 вересня 2026 року о 10 год. 45 хв. в селищі Власівка по вул. Молодіжна, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він дійсно 14.09.2026 їхав за кермом на автомобілі до лікарні в м. Кременчук. Під час руху його автомобіль був зупинений працівниками поліції через відсутність страхового полісу. Крім цього, в ході спілкування працівник поліції повідомив йому про те, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння та про необхідність пройти огляд на стан сп`яніння. В подальшому він погодився пройти огляд на стан сп`яніння, а після відмови працівників поліції надати сертифікат на алкотестер сказав поліцейським що бажає пройти огляд у медичному закладі, в чому йому було відмовлено. У зв`язку із тим що працівники поліції відмовили йому у можливості пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні та не відпускали його, він пішов поруч на зупинку громадського транспорту для того щоб самостійно поїхати до лікарні для огляду на стан сп`яніння, після чого працівники поліції сіли у свій автомобіль та поїхали. Крім цього, ОСОБА_1 зазначив що він є особою з інвалідністю 3 групи із вадами слуху, на підтвердження чого надав копію довідки до акта огляду МСЕК.

Суддя, дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративне правопорушення, складений правомочною особою в установленому законом порядку, пояснення захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов такого висновку.

Суд зазначає, що положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5. Постанови КМ України від 10 жовтня 2001 р. №1306 «Про Правила дорожнього руху» із змінами і доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з п. 2, 3, 5, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначає, що об`єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, є відеозапис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення, чого у даній справі судом не встановлено.

З досліджених судом відеозаписів, які здійснено працівником поліції, вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом Skoda, про що не заперечував і сам водій ОСОБА_1 як на місці зупинки, так і у судовому засіданні. Після зупинки транспортного засобу та повідомлення ОСОБА_1 про те що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння, він відразу погодився їхати до медичного закладу для проходження огляду. Переглядом відеозапису судом також встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 мав очевидні труднощі зі сприйняттям усної мови, про що також неодноразово повідомляла працівникам поліції пасажир автомобіля. На відео зафіксовано факт згоди водія проїхати до медичного закладу для проходження огляду.

З наданої ОСОБА_1 копії довідки до акта огляду МСЕК видно, що ОСОБА_1 безтерміново встановлена третя група інвалідності (захворювання по слуху).

Крім того, на відеозаписі зафіксовано момент, коли пасажир демонструє водієві ОСОБА_1 текст на екрані мобільного телефону, після чого ОСОБА_1 одразу прямує до поліцейського автомобіля для того щоб вони доставили його до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. У відповідь на це поліцейський повідомляє ОСОБА_1 : "Та відносно вас вже складено протокол" і запитує у іншого працівника поліції чи склав він вже протокол.

Зазначені обставини свідчать про те, що поведінка ОСОБА_1 була зумовлена фізіологічними особливостями стану здоров`я (вадами слуху), а не умисним ухиленням від проходження огляду. Більше того, водій вчинив активні дії для проходження огляду одразу після того, як йому став зрозумілий зміст вимог працівників поліції, однак поліцейські штучно позбавили його такої можливості, формально пославшись на початок процедури складання протоколу.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було порушено встановлений законом порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Відповідно до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey).

У зв`язку з цим, наявні у справі докази не можуть бути прийняті як доказ винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як наслідок, на переконання суду, дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано. При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, так як не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість ОСОБА_1 виходить не з позитивно встановленої невинності останнього, а з доказового аспекту презумпції невинності: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд не є стороною обвинувачення, а працівники поліції не зібрали та не забезпечили надання до суду відповідних достовірних, належних та допустимих доказів винуватості особи.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Закриваючи провадження по справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , суддя не стягує судовий збір з останнього, відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 23, 27, 33-35, ч.1 ст.130, ст. ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом