Decision № 14101899, 02.03.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11                                                                                           Справа№ 5015/193/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт”, смт.Любар

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросоюз-Захід”, м.Львів

про: стягнення 8167грн. 76коп.

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача : Босак Р.І.

Представнику відповідача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропродукт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросоюз-Захід” про стягнення 5131грн. 79коп. інфляційних втрат та 3035грн. 97коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 19.01.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.02.2011р. За телеграмою позивача та клопотанням відповідача, ухвалою суду від 02.02.2011р. розгляд справи відкладено на 16.02.2011р.

Позивачем направлено суду лист від 11.02.2011р. №19, просить розглядати справу за відсутності його представника.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 16.02.2011р. відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надати можливість представити додаткові докази у справі.

В судовому засіданні 02.03.2011р. представник відповідача подав суду відзив на позов в якому не погоджується із представленим позивачем розрахунком трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем погашення заборгованості почато 31.03.2010р. та перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 35639грн. 75коп. Відповідач у відзиві на позов стверджує, що позивачем вказану суму зараховано на погашення штрафних санкцій а не як суму основного боргу і відповідно не враховано даний факт при нарахуванні трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Відповідно до представленого відповідачем розрахунку, розмір трьох відсотків річних становить 1720грн. 03коп., інфляційних втрат –3739грн. 43коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Львівської області у справі №24/116 від 24.09.2009р. частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт” та стягнуто з “Агросоюз-Захід” 123286грн. 94коп. - основного боргу, 2877грн. 30коп. інфляційних втрат, 9023грн. 08коп. пені, 1138грн. 27коп. 3 % річних, 1363грн. 25коп. державного мита, 82грн. 33коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката. Дане рішення набрало законної сили.

Як стверджує позивач у позовній заяві, вказане рішення суду виконано відповідачем частково на загальну суму 111816грн. 82коп.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.04.2010р. у справі № 32/41 стягнуто з ПП “Агросоюз-Захід” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт” 10578грн. 02коп. інфляційних нарахувань, 1925грн. 31коп. 3% річних, 4985грн. 53коп. пені за період з 08.09.2009р. по 16.03.2010р., 174грн. 89коп. державного мита та 154грн. 55коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення суду набрало законної сили та виконано відповідачем частково на загальну суму 1470грн. 12коп.

З огляду на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5131грн. 79коп. та 3035грн. 97коп. 3 % річних за період з 17.03.2010р. по 01.01.2011р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов”язання згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, обов”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних виникає в силу закону.

При цьому, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України не передбачає наявності вини боржника, оскільки відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

Факт порушення порядку та строків здійснення розрахунків за умовами договору купівлі-продажу від 13.05.2009р. №13/5 підтверджується матеріалами справи та належними доказами відповідачем не спростовано.

Наявність боргу у відповідача встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 24.09.2009р. у справі № 24/116, яким стягнуто з відповідача 123286грн. 94коп. - основного боргу, 2877грн. 30коп. інфляційних втрат, 9023грн. 08коп. пені, 1138грн. 27коп. 3 % річних, 1363грн. 25коп. державного мита, 82грн. 33коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 10000грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката. Дане рішення суду набрало законної сили 02.12.2009р. та не заперечується відповідачем.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 3035грн. 97коп. 3 % річних та 5131грн. 79коп. інфляційних втрат за період з 17.03.2010р. по 01.01.2011р.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає що вона підлягає задоволенню повністю, оскільки твердження відповідача про те, що ним здійснювалась часткова проплата суми боргу з 31.03.2010р. в розмірі 35639грн. 75коп. не підтверджена документально. До матеріалів справи не долучено платіжне доручення від 31.03.2010р. з зазначенням підстави платежу. Таким чином стягненню підлягає 5131грн. 79коп. інфляційних втрат та 3035грн. 97коп. 3 % річних за період з 17.03.3010р. по 01.01.2011р. відповідно до представленого позивачем розрахунку.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом, суд прийшов до висновку залишити її без розгляду з огляду на наступне:

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем в обгрунтування вказаних витрат не долучено доказів сплати адвокату суми, зазначеної в договорі про надання правової допомоги від 21.12.2010р. в розмірі 2000грн. 00коп.           Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

В частині стягнення витрат понесених за надання правової допомоги адвокатом, суд прийшов до висновку залишити їх без розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст.33,34,35, 44,49,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросоюз-Захід”, м.Львів, вул.Д.Апостола,14 (ідентифікаційний код 33252578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродукт”, вул.Польова,1 смт.Любар, Любарського району Житомирської області (ідентифікаційний код 31650272) 5131грн. 79коп. інфляційних втрат, 3035грн. 97коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          3. Вимоги в частині стягнення витрат, понесених за надання правової допомоги адвокатом - залишити без розгляду.

          Суддя