Decision № 141017384, 28.10.2026, Liubotyn City Court of Kharkiv Oblast

Справа № 630/1108/26

Провадження № 2/630/734/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

представника позивача Гайдаш Є.В.,

прокурора Сімоненко К.Ю.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Іщенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Люботин Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, у якому зазначив, що до виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області 04.08.2026 року звернулась Служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради з клопотанням про негайне відібрання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для прийняття відповідного рішення з метою соціального захисту прав дитини, в зв`язку з підтвердженням факту виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю дітей. За час проживання на території Люботинської міської територіальної громади ОСОБА_1 зарекомендувала себе негативно. Мати схильна до вживання алкогольних напоїв, офіційно не працює, інколи перебивається випадковими заробітками. За час перебування на обліку Служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області мати не вжила жодних заходів щодо покращення умов проживання та догляду за дітьми. Діти перебувають у занедбаному стану: брудні та не по сезону одягнуті, неналежно харчуються, відсутність належного догляду та контролю за їх станом здоров`я. Вживались всі можливі заходи для захисту прав і законних інтересів дітей та стабілізації ситуації в родині, але позитивного результату не було досягнуто.

Представник позивача просить відібрати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі частини від всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ними повноліття.

Передати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення питання подальшого влаштування до сімейних форм виховання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області.

Ухвалою від 28 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі і її розгляд призначено у загальному порядку.

Ухвалою від 08 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та її розгляд призначено у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та вказала, що з 2023 року діти перебувають на обліку, як такі, що потрапили у складні життєві обставини. Мати дітей є матір`ю-одиначкою, та живе з дітьми і своєю матір`ю похилого віку. ОСОБА_4 має розумове відставання, а дівчинка ОСОБА_5 не розмовляє. У подальшому, сім`я переїхали жити у селище Високий і не перебувало під наглядом ССД ЛМР. За 2026 рік відповідачка неодноразово притягувалася до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. У серпні 2026 року від ювенального поліцейського надійшов дзвінок про виявлення дітей ОСОБА_6 у небезпечних умовах, у зв`язку із чим ССД ЛМР виїхали за місцем фактичного мешкання родини ОСОБА_6 у м.Люботин, та виявили, що матір перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, поводиться агресивно, свариться та кричить на дітей. Умови проживання дітей були незадовільними та небезпечними внаслідок антисанітарії. Дітей одразу відібрали у матері, та направили у лікарський заклад. Наразі, діти влаштовані у патронатну родину у м.Краснокутськ.

Відповідачка у судовому засіданні просила повернути дітей, та зазначила, що без дітей їй сумно жити. Вказала, що отримує виплати по власній інвалідності та по інвалідності дітей. До відібрання дітей, вона вживала алкоголь через день на кошти, які отримувала на себе. Син ОСОБА_7 неодноразово збігав з дому і його ловила поліція. Останні півроку вона не працює, до цього працювала неофіційно прибиральницею у Харкові. Доглядати дітей їй допомагає її матір похилого віку. Діти навчалися у Зеленогайському інтернаті, де жили 5 днів на тиждень, а на вихідні вона їх забирала. Вона має намір винаймати квартиру, де будуть належні умови проживання, деп. Буде жити з матір`ю і дітьми.

Прокурор та представник третьої особи позов підтримали.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що відповідачка є його рідною сестрою. Він відвідує її приблизно три рази на рік. У будинку відповідачки у 2026 році він не був і не бачив які там умови. Син відповідачки ОСОБА_7 , якого він хрестив, іноді гостює у нього протягом тижня, коли він не на роботі. Він був присутній, коли служба у справах дітей відбирала дітей у його сестри - в той день сестра була п`яна, і на його думку, дітей в той момент треба було забрати від неї, але сестра виправилася і дітей можна повернути додому.

Суд, вислухавши сторони та свідка, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Виходячи із змісту ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом на підставі досліджених доказів встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дітей у актових записах про їх народження записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Наказами Служби у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР від 03.08.2026 було взято з 03.08.2026 на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку із ухиленням їхньої матері ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно до відповідей КЗ «Зеленогайська спеціальна школа» ХОР від 04.08.2026, у даному закладі навчаються ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 перебуває на диспансерному нагляді та потребує постійного супроводу, параметри її фізичного розвитку не відповідають віковій нормі. Мовний розвиток не розвинутий, навички самообслуговування сформовані частково і потрібен постійний контроль. ОСОБА_7 перебуває на обліку з діагнозом «легка розумова відсталість». Схильний збігати з дому та схильний до лихослів`я. Мати тримає зв`язок із педагогами, орієнтується на їх рекомендації, а під час її перебуванні ан роботі, дітьми опікується бабуся.

Згідно відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» ЛМР від 04.08.2026, діти ОСОБА_2 , 2013 р.н. та ОСОБА_3 2015 р.н., за декларацією обслуговуються у лікаря-педіатра даного закладу, календар щеплень дотримано, мати дитини зверталася як за медичною допомогою, так і за медичним обстеженням.

Згідно відповіді ВП2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області від 05.08.2026, малолітній ОСОБА_2 самовільно залишав місце мешкання та у подальшому був розшуканий поліцією. Сім`я перебуває у складних життєвих обставинах, а мати дітей ОСОБА_1 неодноразово притягувалася за ст.184 КУпАП до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно до відповіді Люботинського відділу Харківської обласної філії Харківського обласного центру зайнятості від 05.08.2026, ОСОБА_1 з 01.01.2026 з метою працевлаштування не зверталася.

03.08.2026 Центр соціальних служб ЛМР склав висновок оцінки потреб родини ОСОБА_1 , яка проживає з малолітніми дітьми ОСОБА_2 , 2013 р.н., ОСОБА_3 , 2015 р.н., повнолітнім сином ОСОБА_1 2007 р.н. та матір`ю ОСОБА_10 , у родині має місце неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків та вживання нею алкогольних напоїв та під час прибуття працівників служби, перебувала у стані сп`яніння. Мати нездатна задовольнити потреби дітей і сама потребує підтримки. Вплив факторів сім`ї та середовища на дітей є негнативним.

Згідно до акту ОСН «Старолюботинський», станом на 05.08.2026, фактично малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешкають у АДРЕСА_1 .

Начальником ССД ЛМР та директором ЦСС ЛМР 03.08.2026 складено акт обстеження умов проживання №69, за яким обстежено умови проживання родини ОСОБА_6 за адресою у АДРЕСА_1 - однокімнатного будинку, де проживають ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та її малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та встановлено незадовільні умови проживання дітей - у будинку брудно, антисанітарія, сморід, розкидані речі. Недостатні умови для сну, відпочинку та навчання дітей.

ОСОБА_1 . ССД Виконавчого комітету ЛМР 04.08.2026 надсилало повідомлення про влаштування її дітей до медичного закладу.

Згідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_7 від 03.08.2026, помешкання де вони проживають не пристасоване для проживання дітей, перебуває у антисанітарнгому та аварійцному стані, відсутні шибки, є небезпека пожежі, домашні меблі небезпечні або непридатні для використання; мати перебуває у стані сп`яніння.

03.08.2026 ССД ЛМР склала акт про факт передачі дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лікарю педіатру приймального відділення КНП ХОР ОДКЛ на підставі акту проведення оцінки рівня безпеки.

04.08.2026 Виконавчим комітетом ЛМР прийняте рішення №379 про негайне відібрання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від матері ОСОБА_1 у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю дітей, а також про затвердження висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету ЛМР про доцільність відібрання дітей.

Згідно до висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету ЛМР про доцільність відібрання дітей від 04.08.2026, мати дітей ОСОБА_1 , за час проживання у Люботині зарекомендувала себе негативно, як безвідповідальна у виконанні батьківських обов`язків, неорганізована, байдужа до потреб та безпеки дітей, не дбає про їх проживання та гігієну. З 2023 року діти перебували на обліку ССД як такі, що перебувають у складних життєвих умовах. Діти перебувають у занедбаному стані: одягнуті не по сезону, неналежно харчуються. Зі сторони соц..служб вживалися можливі та необхідні дії для допомоги сім`ї, однак позитивного результату не було досягнуто. За викликом поліції 03.08.2026 було здійснено невідкладний виїзд за місцем мешкання дітей, та на момент візиту мати перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння, поводилася агресивно, кричала на дітей та звинувачувала їх, вчинила сварку з дітьми. Помешкання занедбане та має антисанітарні умови.

На даний момент за рішенням Краснокутської селищної ради №68 від 12.08.2026, дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано на виховання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_12

ОСОБА_1 з 23.09.2026 стала на облік як безробітна.

Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини та ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, турбуватися про його здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із частиною першої статті 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною четвертою статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно ч.4 зазначеної статті, при задоволенні позову про відібрання від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Пунктами 2-5 частини 1 ст.164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа "Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

З огляду на викладене суд зазначає, що основними підставами для відібрання дитини від батьків серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків (безвідповідальне ставлення до дитини та невжиття заходів щодо забезпечення лікування дитини у зв`язку із її тяжким станом здоров`я), а й із їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наявні у справі докази свідчать, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх двох малолітніх дітей. Відповідачка зловживає алкогольними напоями, хоча з цього приводу на обліку не перебуває. За місцем мешкання дітей наявні антисанітарні, небезпечні умови для життя та здоров`я дітей.

На даний час, хоча відповідачка і має намір повернути дітей, умов для їх належного та безпечного проживання вона не створила.

Органами соціального захисту проводилися заходи для реабілітації та допомоги відповідачці, яка разом із дітьми опинилася у складних життєвих обставинах, але це не дало достатніх результатів.

Наявні у справі докази свідчать про те, що відповідачка не чинить активних дій для зміни умов життя, як для себе, так і для своїх малолітніх дітей та допускає ухилення від батьківських обов`язків.

Відповідачці у побуті та догляді за дітьми допомагає її матір, яка є особою похилого віку.

З пояснень свідка слідує, що відповідачка у повній мірі не може справлятися із власними батьківськими обов`язками.

Як встановлено судом, відповідачка не забезпечує нормальні умови мешкання, що негативно впливає на моральний, фізичний та духовний розвиток її дітей, які в силу вад здоров`я, вочевидь потребують не тільки посиленого догляду зі сторони дорослих, але й додаткових зусиль у їх фізичному та психологічному розвитку.

За цих обставин, втручання у сімейне життя відповідачки та її малолітніх дітей є пропорційним до негативних умов, у яких перебувають малолітні діти. Залишення дітей разом із позивачкою вочевидь може призвести до тяжких наслідків у виді серйозного погіршення здоров`я дітей, неможливості їх фізичного та психологічного розвитку, реальної загрози їх життю і здоров`ю, а також неможливості нормального розвитку і дорослішання.

А тому, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та відібрати дітей, не позбавляючи відповідачку батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 181, ст.182, ст.183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, або у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вище викладене, суд, враховуючи що відповідачка не працює, не має постійних джерел доходу, вважає, що слід стягнути з відповідачки аліменти на утримання її малолітніх дітей у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісяця, на користь малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дітьми повноліття.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір за дві позовні вимоги - про відібрання дитини та про стягнення аліментів, слід стягнути з відповідачки на користь державти.

На підставі викладеного, керуючись ст. 164-167, ч.1 ст.170, 180,182 СК України, ст.8, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Передати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для вирішення питання подальшого влаштування до сімейних форм виховання Органу опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП відсутній, паспорт № НОМЕР_1 ), яка зареєстрована як ВПО: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) щомісяця, на користь малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП відсутній, паспорт № НОМЕР_1 ), яка зареєстрована як ВПО: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Сторони: позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП відсутній, паспорт № НОМЕР_1 ), яка зареєстрована як ВПО: АДРЕСА_1 ,

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, Харківської області, 62461 Харківська область Харківський район м. Люботин, вул. Слобожанська, буд. 26.

Суддя І.М. Сухоруков