Decision № 141015659, 22.10.2026, Horishni Plavni City Court of Poltava Oblast (until 25.04.2025 - Komsomolsk City Court of Poltava Oblast)

Справа №534/2464/26

Провадження №2/534/1273/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Костюченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача в якому прохає суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101772180571120 від 27.02.2026 року у розмірі 18784.37 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позову представник позивача, серед іншого, зазначає, що 27.02.2026 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101772180571120, щодо надання останній кредиту в розмірі 15000.00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 26.02.2031 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Представник зазначає, що АТ «А-Банк» свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 15000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 26.02.2031 року, терміном на 60 місяці. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.

Таким чином представник стверджує, що станом на 12.08.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 18784.37 грн., яка складається з: 14892.56 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3745.46 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 146.35 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Ухвалою суду від 27.08.2026 позовна заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.09.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому представник просив суд у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101772180571120 від 27.02.2026 у розмірі 18 784,37 грн відмовити повністю.

22.10.2026 у судове засідання сторони не з`явились, просили суд розгляд справи проводити без їх участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.02.2026 між сторонами оформлено Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101772180571120, за умовами якої Банк надав кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 60 місяців -до 26.02.2031 включно, зі сплатою 75,00 % річних та щомісячним ануїтетним платежем 972,45 грн відповідно до п.п. 47 вказаної Заяви.

Так, згідно з Паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка» від 27.02.2026 загальні витрати за кредитом становлять 43 344,99 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 58 344,99 грн, реальна річна процентна ставка -109,04 % річних. Тобто за користування 15 000,00 грн Відповідач мала б сплатити Банку понад 43 000,00 грн, що становить 289 % від суми отриманого кредиту.

Відповідно до Виписки по картці за період 27.02.2026 - 12.08.2026 та Виписки по кредиту від 12.08.2026 Відповідачем на погашення заборгованості фактично сплачено 1 510,00 грн, з яких Банком спрямовано: на погашення тіла кредиту - 107,44 грн (97,45 грн + 9,99 грн); на погашення процентів - 1 402,56 грн (875,00 грн+ 27,56 грн + 500,00 грн).

Таким чином станом на 12.08.2026 Банк визначив заборгованість у розмірі 18 784,37 грн.

Суд дослідивши наданий банком розрахунок заборгованості встановив наступне.

Разом заборгованість становить 18 784,37 грн., яка складається: залишок заборгованості за тілом кредиту (строкова, непрострочена) складає 14 792,46 грн.; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочена) 100,10 грн.; заборгованість за процентами на поточну заборгованість 493,18 грн.; заборгованість за простроченими процентами 3252,28 грн.; заборгованість за комісією 0,00; заборгованість за пенею 146,35.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту станом на 12.08.2026 становить лише 100,10 грн, тоді як 14 792,46 грн є строковою (непростроченою) заборгованістю, строк повернення якої за графіком настає до 26.02.2031.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять письмової вимоги про дострокове повернення кредиту або повідомлення про прострочення відповідачем вказаного кредиту. Позивачем, зазначено, що інформування відповідача про наявну заборгованість шляхом повідомлення за допомогою телефонних дзвінків та SMS-повідомлень, письмово вимоги не направлялись, оскільки договором їх направлення не передбачено.

Таким чином позивач вимагає стягнення заборгованості, строк сплати якої не настав, не дотримавшись обов`язкової процедури, встановленої ст. 17 Закону України «Про споживче кредитування» виходячи з наступного.

Кредит за договором № ABH0CT155101772180571120 від 27.02.2026 є споживчим кредитом (п. 5 Заяви - мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; п. 3 Паспорта споживчого кредиту).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Таким чином вказані спірні правовідносини регулюються Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином вказаною статтею Закону встановлено послідовність дій кредитодавця, без дотримання якої право вимагати дострокового повернення кредиту не виникає, а саме: письмове повідомлення споживача про затримку із зазначенням необхідних дій і строку; письмова вимога про повернення кредиту, строк сплати якого не настав; сплив 30 календарних днів з дня одержання споживачем такої вимоги.

Матеріали справи не містять належних, допустимих доказів здійснення позивачем вказаних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054ЦКУкраїни у вказаній редакції).

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).

Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: 1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або 2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або 3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п`ять відсотків суми кредиту; або 4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту. Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла-шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Наведені приписи дають підстави виснувати, що ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів та не спростував доводи відповідача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 141, 259, 263, 264 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування позивача: акціонерне товариство «Акцент-Банк», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відомості, які суддя не оголошує при проголошенні рішення

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2026.