Court ruling № 141012952, 27.10.2026, Ternivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 192/1427/26

2/215/3875/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпроперовської області в складі: головуючого - судді Науменко Я.О., за участю секретаря судового засідання Оніщенко Ю.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 до суду за підсудністю, визначеною ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2026 року надійшла зазначена справа, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 1337/24-Т/ЗП118, відповідно до умов якого застраховано автомобіль «Lexus LX», державний номерний знак НОМЕР_1 .

26 грудня 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Lexus LX», державний номерний знак НОМЕР_1 , «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Як зазначає позивач, ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2025 року у справі № 314/21/25.

Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб «Lexus LX» отримав механічні пошкодження. Позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 676 929 грн. 85 коп.

Позивач посилається на положення статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Зазначає, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_3 , не була застрахована. Моторним (транспортним) страховим бюро України позивачу було відшкодовано 160 000 грн. 00 коп. у межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну.

Таким чином, за твердженням позивача, невідшкодованою залишилася сума 516 929 грн. 85 коп., яку він просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 7 753, 95 коп., а також понесені та очікувані витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертного дослідження

Ухвалою суду від 11.08.2026 справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 27.10.2026.

25.08.2026 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 192/1427/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення заборгованості.

Клопотання обґрунтовано тим, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації відповідач перебуває у складі Збройних Сил України на військовій службі за призовом під час мобілізації (у військовій частині НОМЕР_4 з 15 березня 2022 року). У зв`язку з виконанням завдань, пов`язаних із обороною України, відповідач позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, користуватися правовою допомогою та реалізовувати свої процесуальні права.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано засвідчені копії довідки військової частини НОМЕР_4 від 20 серпня 2026 року № 2084/122/4/1/6174, військового квитка (серія НОМЕР_5 ) та посвідчення учасника бойових дій (серія НОМЕР_6 ). Посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо обов`язкового зупинення провадження у справі стосовно військовослужбовців, заявник просить зупинити провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби.

26.08.2026 представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» подала до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у яких просить відмовити в його задоволенні. Заперечення мотивовані тим, що, хоча перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України в умовах воєнного стану є обставиною, яка підлягає врахуванню судом відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, при вирішенні питання про зупинення провадження необхідно враховувати також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, щодо необхідності врахування волевиявлення військовослужбовця. Позивач зазначає, що відповідач одночасно з клопотанням про зупинення провадження подав довіреність, якою уповноважив іншу особу представляти його інтереси в судах, подавати та підписувати процесуальні документи, заяви й клопотання та вчиняти інші процесуальні дії. На думку позивача, зазначене свідчить про наявність у відповідача можливості реалізовувати свої процесуальні права через уповноваженого представника. Крім того, відповідач самостійно звернувся до суду з відповідним клопотанням, виклав свою позицію та подав документи на її підтвердження. Також позивач посилається на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, з огляду на право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та зазначає, що зупинення провадження може призвести до тривалого відкладення вирішення спору про стягнення 516 929 грн. 85 коп. Крім того, позивач просить у разі зупинення провадження зобов`язати відповідача кожні три місяці повідомляти суд про продовження або припинення проходження військової служби з наданням відповідних підтверджуючих документів, а в разі припинення таких обставин невідкладно повідомити про це суд для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

05.10.2026 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує (вх. №24297).

Дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача та заперечення представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, висловлювати свої доводи й міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, установлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За змістом наведених норм процесуального права зупинення провадження на зазначеній підставі є обов`язком суду за умови встановлення обставин, передбачених законом. При цьому суд має перевірити факт перебування відповідної особи на військовій службі та врахувати її волевиявлення щодо подальшого розгляду справи.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого надалі продовжувався у встановленому законом порядку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 відступила від попередніх висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, викладених у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24).

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України судам необхідно виходити з такого.

З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування слід вважати такими, що переведені на воєнний стан.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування зазначеної процесуальної норми доказами є документи, що підтверджують перебування військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі. Такими доказами можуть бути, зокрема, військовий квиток, накази командира військової частини та інші документи, які містять відповідні відомості.

Водночас, якщо військовослужбовець, на захист прав якого спрямована зазначена процесуальна норма, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати її розгляд особисто або через представника, суд має врахувати таке волевиявлення та продовжити здійснення судочинства у відповідному провадженні.

Отже, Велика Палата Верховного Суду пов`язує вирішення питання про зупинення провадження у справі не лише з установленням факту перебування учасника справи на військовій службі, а й з необхідністю врахування його волевиявлення щодо подальшого розгляду справи. Зазначений правовий висновок підлягає врахуванню судом відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 на підтвердження проходження військової служби надав засвідчені копії довідки військової частини НОМЕР_4 від 20 серпня 2026 року № 2084/122/4/1/6174, військового квитка серії НОМЕР_5 та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 .

Зазначені документи в сукупності підтверджують перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України. Доказів, які б спростовували наведені обставини, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням, у якому прямо просить зупинити провадження у справі до припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби. Отже, відповідач не лише підтвердив факт проходження військової служби, а й однозначно висловив власну волю щодо необхідності зупинення провадження у справі.

Доказів того, що відповідач висловив бажання продовжувати розгляд справи особисто або через представника та заперечує проти зупинення провадження, матеріали справи не містять.

Оцінюючи заперечення представника позивача про те, що відповідач видав довіреність на представництво своїх інтересів у суді та самостійно подав клопотання про зупинення провадження, суд зазначає таке.

Сам по собі факт надання довіреності на представництво інтересів у суді не свідчить про волевиявлення відповідача щодо продовження розгляду справи та не може розцінюватися як відмова від процесуальної гарантії, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Визначальним у цьому випадку є зміст фактично висловленої відповідачем позиції щодо подальшого руху справи.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання клопотання та чітко заявив про необхідність зупинення провадження. Наявність у нього представника не спростовує такого волевиявлення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач бажає продовження розгляду спору через представника.

Таким чином, доводи представника позивача в цій частині не спростовують наявності передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі.

Посилання позивача на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також не є самостійною підставою для відмови в задоволенні клопотання відповідача.

Суд бере до уваги, що право на розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд. Водночас реалізація цього права має здійснюватися з дотриманням установлених процесуальним законом гарантій учасників справи. За наявності обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний застосувати відповідні положення закону, якщо військовослужбовець не висловив волі проти зупинення провадження та щодо продовження розгляду справи.

За встановлених у цій справі обставин відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, що підтверджено належними письмовими доказами, а також прямо висловив волевиявлення щодо зупинення провадження. Відомостей про його бажання продовжувати розгляд справи суду не надано.

Отже, з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Щодо вимоги представника позивача зобов`язати відповідача кожні три місяці повідомляти суд про продовження проходження військової служби з наданням відповідних підтверджуючих документів, а в разі припинення служби невідкладно повідомляти про це суд, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасника справи або з ініціативи суду не пізніше десяти днів із дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження суд постановляє ухвалу, після чого розгляд справи продовжується.

Наведена норма встановлює процесуальний порядок поновлення провадження після усунення обставин, що зумовили його зупинення, однак не передбачає обов`язку військовослужбовця періодично, зокрема кожні три місяці, подавати суду документи на підтвердження продовження військової служби.

За таких обставин вимога представника позивача про встановлення відповідачу обов`язку періодичного підтвердження проходження військової служби не ґрунтується на прямих приписах ЦПК України та не підлягає задоволенню. Водночас учасники справи не позбавлені права повідомити суд про припинення обставин, що стали підставою для зупинення провадження, та ініціювати вирішення питання про його поновлення в порядку, передбаченому статтею 254 ЦПК України.

Таким чином, оцінивши доводи клопотання відповідача та заперечень представника позивача в їх сукупності, суд доходить висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а вимога представника позивача про періодичне підтвердження проходження військової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 13, 251, 253, 258, 260-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі № 192/1427/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Провадження у цивільній справі № 192/1427/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або іншого утвореного відповідно до закону військового формування, переведеного на воєнний стан або залученого до проведення антитерористичної операції.

Роз`яснити учасникам справи, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження, питання про його поновлення вирішується судом відповідно до статті 254 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 27 жовтня 2026 року.

Суддя