Decision № 141011406, 23.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/11186/26

2/212/7139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Руднєвої Інни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Руднєва Інна Сергіївна звернулась до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,73 кв.м. житловою площею 25,73 кв.м., після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку із неможливістю вирішити це питання в позасудовому порядку, позивач ОСОБА_1 для захисту своїх майнових прав вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник адвокат Руднєва І.С. до суду не з`явилися, у поданій представником позивача заяві, останні просять розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд задовільнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Бахмутської міської ради до суду не з`явився, надав письмове клопотання, в якому просив, керуючись ч.3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутності їх представника та не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилась, надала письмову заяву, в якій просила розглянути справу та прийняти рішення у її відсутність, позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі та просила суд задовільнити їх.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211 ЦПК України, за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

З досліджених судом письмових доказів судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується доданим до позову свідоцтвом про народження позивачки. 30.08.2004 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 , після чого змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2016 року справа № 219-1276-2016-ц шлюб позивачки із ОСОБА_6 було розірвано, позивачка після розірвання шлюбу залишила шлюбне прізвище ОСОБА_9 . Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища. 15.11.2023 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_10 , після чого змінила прізвище ОСОБА_8 на прізвище чоловіка ОСОБА_11 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб. Відповідачка по справі ОСОБА_2 є рідною сестрою позивачки ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дошлюбне прізвище ОСОБА_7 . 30.09.2000 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_12 , після чого змінила дівоче прізвище ОСОБА_7 на шлюбне прізвище ОСОБА_13 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження та про шлюб відповідачки. Батьки позивачки та відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 22 січня 1993 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 не укладала шлюб з іншими чоловіками. Зазначене підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Після широкомасштабного військового вторгнення росії в Україну 24.02.2022 року позивачка разом із матір`ю була вимушена переміститись із міста Бахмут Донецька область до Кіровоградської області, де зареєструвались як внутрішньо переміщені особи разом із матір`ю ОСОБА_3 у АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилось спадкове майно - житловий будинок загальною площею 50,73 кв.м. житловою площею 25,73 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано в цілому за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.02.1997 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-980, про що зроблено запис № 3046 в реєстровій книзі № 20. Дата реєстрації права власності 11.02.1997 року.

05.05.2023 року позивачка звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 . На час звернення в нотаріальну контору позивачка мала прізвище ОСОБА_14 . Зазначене підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Свідоцтво про право власності не оформлювалось. Відповідачка ОСОБА_2 , друга донька померлої ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась, тому що відмовилась від прийняття спадщини на користь своєї рідної сестри - ОСОБА_1 , позивачки за цим позовом. 01 липня 2026 року позивачка звернулась до державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак державний нотаріус Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н.Ю. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 135/02-31, якою постановила: «відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно на ім`я ОСОБА_14 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно».

Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.07.2026 року за № 135/02 31 була оформлена на ім`я ОСОБА_14 , тому що на момент звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та внесення даних в Спадковий реєстр, позивачка не уклала другий шлюб та не змінила прізвище ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . При оформленні спадкових справ виявилось, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Оригінал свідоцтва про право на спадщину від 07.02.1997 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-980, який є правовстановлюючим документом на будинок, були втрачені матір`ю позивачки при екстреній евакуації із зони активних бойових дій із міста Бахмут Донецька область до Кіровоградської області.

Реальної можливісті оформити спадщину в позасудовому порядку у позивачки не існує. У зв`язку із чим позивачка вимушена захищати свої права в судовому порядку, тому звернулась до суду із позовом.

Право власності померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на спадкове майно підтверджується довідкою від 07.07.2026 року за № 07/27, виданою директором КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» А. Атаманченко, згідно якої: «за обліковими даними КП «Бахмутське БТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок загальною площею 50,73 кв.м. житловою площею 25,73 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07.02.1997 року, посвідченого Першою Артемівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-980, про що зроблено запис № 3046 в реєстровій книзі № 20. Дата реєстрації права власності 11.02.1997 року». Таким чином, необхідно зробити висновок, що житловий будинок АДРЕСА_3 , належав на праві власності померлій ОСОБА_3 .

Відповідачі суду відзив не надали. У поданій суду заяві та клопотанні просили розглянути справу та прийняти рішення у їх відсутність у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином, за приписами ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Позивачами у спорі про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже став його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Крім того, приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно із ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Статтею 1296 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Згідно із п. 7 ст. 1-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 1 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України).

З 24 лютого 2022 року, тобто з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну на території Донецької області відбувалися активні бойові дії, а відповідно до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), Бахмутська міська територіальна громада Донецької області визнана тимчасово окупованою територією. Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав». Відповідно до п. 37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ. Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, які надані суду, необхідно дійти висновку, що у позивача існують об`єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій щодо отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нотаріальному порядку та подальшої реєстрації прав власності на підставі даного свідоцтва. Позивач зі свого боку вжив усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх спадкових прав. В позасудовому порядку вирішити дане питання не виявляється за можливе.

Оскільки БАХМУТСЬКА МІСЬКА РАДА та ОСОБА_2 у даній справі є належними відповідачем, однак права позивача за цим позовом не порушували, не не визнавали та не оспорювали, а лише висловили свою позицію щодо заявлених позовних вимог по суті, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при подачі позову розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15,16, 1216-1218, 1261,1268 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити у повному обсязі позовну заяву, подану адвокатом Руднєвою Інною Сергіївною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бахмутської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 50,73 кв.м. житловою площею 25,73 кв.м., після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 812.

Відповідач: БАХМУТСЬКА МІСЬКА РАДА, Україна, Донецька обл., місто Бахмут, вулиця Миру, будинок, 44, ЄДРПОУ 04052732.

Суддя: О. Г. Пустовіт