Court ruling № 141010038, 28.10.2026, Khmelnytskyi City and District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 149/2920/26

Провадження №6/149/105/26

У Х В А Л А

"28" жовтня 2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павлюк О. О. ,

за участю

секретаря Паламарчук Л. В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення Хмільницького міськрайонного суду від 18.11.2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

13.08.2026 до суду звернулась ОСОБА_1 з заявою про зміну порядку виконання судового рішення від 18.11.2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що вказане рішення суду набрало законної сили, проте стягнення усієї суми боргу (12900 грн. кредитного боргу, а також понесені судові витрати) поставить її у скрутне матеріальне становище. Заявниця має на утриманні малолітню дитину, а також здійснює догляд за хворим батьком ОСОБА_2 . У зв`язку з цим просить відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці та розстрочити суму на 4 місяці.

У судовому засіданні заявниця клопотання підтримала. Представник стягувача у судове засідання не з`явився. Неявка належним чином сповіщених учасників не перешкоджає розгляду порушеного питання.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд встановив наступні обставини.

18.11.2025 рішенням Хмільницького міськрайонного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за договором про споживчий кредит №103032677 від 01.02.2024 року у розмірі 12900 грн., а також понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 2335,50 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення захисту прав та інтересів судом.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов`язки суб?єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Слід зауважити, що законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення, заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк, а також довести обгрунтованість зміни способу виконання на більш ефективний.

Поняття способу і порядку виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.

Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.

Разом з тим, звертаючись із заявою про зміну порядку виконання судового рішення, заявниця фактично ставить питання не про заміну одного способу на інший, а про фактичну розстрочку (відстрочку) виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення суду означає перенесення його виконання на інший час.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявниця стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості та судовий збір в повному обсязі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що підстав для задоволення заяви немає. Обставини, на які посилається заявниця щодо її складного матеріального становища, не може бути винятковою обставиною, що унеможливлює виконання судового рішення. Крім того, доказів тієї обставини, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , і вона здійснює відповідні витрати по його догляду та медичному забезпеченню, суду не надано.

Інших обставин, які перешкоджають ОСОБА_1 виконати рішення суду, останньою не повідомлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку виконання рішення Хмільницького міськрайонного суду від 18.11.2025 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду Вінницької області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Павлюк О. О.