Court ruling № 141004639, 28.10.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/15496/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

26.10.2026 від позивача надійшла заява про продовження процесуального строку. У заяві вказано на те, що одним із недоліків позовної заяви (зазначених в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2026 про залишення позовної заяви без руху) було неподання квитанції про сплату судового збору, оскільки ним було подано квитанцію про сплату судового збору в аналогічній справі № 308/12784/26, позовну заяву по якій було повернуто позивачу (позивачу) без розгляду.

Позивач повідомляє, що 26 жовтня 2026 року ним до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було подано заяву про повернення судового збору по справі № 308/12784/26 (додається). Оскільки він на даний момент часу працює вчителем Ужгородського ліцею імені Августина Волошина та розмір судового збору в сумі 13312 (тринадцять тисяч тристо дванадцять) гривень є значним для нього та його сім`ї, усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати ще однієї аналогічної суми судового збору до повернення попередньої є неможливим.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, позивач просить: продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 308/15496/26, який є достатнім для повернення судового збору у справі № 308/12784/26.

Ознайомившись зі змістом заяви позивача та доданими до них додатками, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2026 позовну заяву залишено без руху та вказано на недоліки, які слід усунути.

При цьому повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання ухвали, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених вимогами ЦПК України,при цьому роз`яснено, що в разі якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Право позивача на усунення недоліків поданої заяви може бути реалізовано ним протягом встановленого законом процесуального строку, який починається з наступного дня після настання відповідної події - вручення йому ухвали про залишення позову/скарги без руху, та триває до 24 години останнього дня строку.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 914/893/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 914/847/19.

У виняткових випадках установлений судом строк для усунення недоліків може бути ним продовжений з власної ініціативи або за заявою учасника справи.

Продовження процесуального строку - це надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути вчинена в установлений строк.

Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується.

Процесуальний закон установлює право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом у межах процесуального закону із належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №640/16029/19.

У даному випадку, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Поряд із цим позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Натомість подано заяву про продовження строку для усунення недоліків тільки в частині недоліків вказаних в ухвалі.

Необхідність продовження процесуального строку позивач обґрунтовує тим що він подав заяву про повернення йому суми сплаченого судового збору в іншій справі. При цьому зазначає, що усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати ще однієї аналогічної суми судового збору до повернення попередньої є неможливим у зв`язку із тим, що розмір судового збору в сумі 13312 (тринадцять тисяч тристо дванадцять) гривень є значним для нього та його сім`ї.

Поряд з цим, жодного підтвердження наведеному в заяві про розмір доходів до поданої заяви не надав. В іншій частині зазначених в ухвалі суду недоліків, зокрема надання оригіналів розписки та договору, причин неможливості надати такі не зазначає.

Умови та порядок продовження процесуальних строків визначено статтею 127 ЦПК України, аналіз якої дає підстави для висновку, що заявити про продовження процесуального строку учасник справи може до його закінчення, а про задоволення або відмову в задоволенні такого клопотання суд, який установив процесуальний строк, постановляє ухвалу.

Згідно ч.2 ст. 172 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження процесуального строку є право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом у межах процесуального закону із належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №640/16029/19.

Відповідно до ч.3 ст.127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.2 ст. 121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

У відповідності до ч.2 ст. 185 ЦПК України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд вважає, що обставини на які вказано представником позивача в заяві від 26.10.2026 не є підставами для продовження строку для усунення недоліків.

При цьому слід зазначити, що сплата судового збору, неповернення позивачу суми сплаченого судового збору не є підставою для продовження процесуальних строків у даній справі, з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів причин неможливості усунення недоліків у строк вказаний в ухвалі суду. Зокрема не підтверджено важке матеріальне становище позивача, тощо.

Варто вказати на те, що відповідно ст.. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких існування умов передбачених ч.1 вказаної норми.

Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Поряд із цим позивач не порушує питання щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору, а також не надає відповідного підтвердження зазначеного нормами ЦПК України для таких підстав.

Станом на 28.10.2026 року зазначені в ухвалі від 21.10.2026 року недоліки позивачем усунуті не були.

Окрім того, згідно положень ЦПК України, повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду з позовною завою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви, беручи до уваги заяви представника позивача, суд констатує, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити заявника, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про продовження процесуального строку, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,- вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош