Court ruling № 140998320, 20.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

20 жовтня 2026 року м. Київ № 320/51049/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сич М.В.,

від відповідача - Кушнір В.С., Халімовська Я.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання позивача про зміну предмета позову та залучення третьої особи в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача про сплату земельного податку з фізичних осіб: № 41381-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025; № 41386-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025; № 41386-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025; № 41375-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 вікрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2026 задоволено заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без руху. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху.

У строк визначений судом позивач усунув недоліки позовної заяви та подав до суду квитанцію про сплату судового збору.

На адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову у якій просить суд викласти прохальну частину позовної заяви у такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві про сплату земельного податку з фізичних осіб, код платежу 18010700: № 41381-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025 року на суму 444 792.65грн; № 41386-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025 року на суму 467 477.07 грн; № 41387-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025 року на суму 523 574.32 грн.; № 41375-240111-2615-UA80000000001078669 від 10.04.2025 року на суму 38 533.12 грн; № 24841-240111-2615-UA80000000001078669 від 25.03.2026 року на суму 565 460.26 грн.

Головне управління ДПС у м. Києві подало заперечення на заяву позивача про зміну предмета позову, в яких просило відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач фактично доповнює первісні позовні вимоги новою вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2026 № 24841-240111-2615-UA80000000001078669, яке на момент звернення до суду з позовом 25.09.2025 та відкриття провадження у справі 20.02.2026 ще не існувало. При цьому, на переконання відповідача, подана заява не містить належного обґрунтування підстав для визнання зазначеного рішення протиправним, а позивачем не наведено конкретних доводів щодо його незаконності та не надано доказів на підтвердження нових позовних вимог. Посилаючись на положення статей 9, 47, 72, 77 КАС України та правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.06.2024 у справі № 400/249/23, відповідач наголосив на обов`язку позивача довести обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги.

Також на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ).

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що 13.04.2026 між ним та зазначеною військовою частиною укладено договір № 10/12-44/2026 про безоплатне користування нерухомим майном, відповідно до якого у користування передано земельну ділянку площею 0,2785 га, кадастровий номер 8000000000:91:134:0021. Згідно з пунктом 3.5 цього договору обов`язок відшкодування позивачу суми земельного податку покладено на користувача земельної ділянки.

Позивач наголосив, що предметом спору є правомірність податкових повідомлень-рішень щодо нарахування земельного податку за вказану земельну ділянку, розмір якого, на його переконання, є завищеним унаслідок застосування відповідачем необґрунтованої нормативної грошової оцінки. Відтак, на думку позивача, судове рішення у цій справі може безпосередньо вплинути на майнові права та обов`язки зазначеної військової частини, оскільки саме на неї договором покладено обов`язок відшкодування відповідних сум земельного податку. З огляду на викладене, посилаючись на частину другу статті 49 КАС України, позивач просив задовольнити клопотання та залучити зазначену військову частину до участі у справі як третю особу на його стороні.

У судове засідання, призначене у справі на 20.10.2026 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи поданих клопотань та просив їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення клопотань.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані позивачем клопотання суд зазначає про таке.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову та заперечення відповідача щодо її задоволення, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З аналізу наведеної норми вбачається, що право на зміну предмета або підстав позову є одним із процесуальних прав позивача, реалізація якого спрямована на забезпечення ефективного судового захисту порушених прав та інтересів.

Судом встановлено, що предметом первісного позову є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 10.04.2025, якими позивачу визначено податкові зобов`язання із земельного податку.

29.07.2026 позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої він просить доповнити раніше заявлені позовні вимоги вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2026 № 24841-240111-2615-UA80000000001078669, яким визначено податкове зобов`язання із земельного податку за 2026 рік у розмірі 565 460,26 грн.

Обґрунтовуючи необхідність зміни предмета позову, позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення отримано ним 22.06.2026, тобто після звернення до суду з первісним позовом. Водночас позивач наголосив, що підстави позову залишаються незмінними.

Оцінюючи зміст поданої заяви, суд враховує, що нова позовна вимога заявлена до того самого відповідача, стосується аналогічного виду податкового зобов`язання та пов`язана з визначенням земельного податку щодо тієї самої земельної ділянки, правомірність нарахування якого вже є предметом судового розгляду.

Отже, заявлена позивачем вимога не змінює характеру спірних правовідносин, а спрямована на розширення предмета судового розгляду в межах правовідносин щодо визначення контролюючим органом податкових зобов`язань із земельного податку.

Сам по собі факт прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.03.2026 після звернення позивача до суду не свідчить про неможливість його оскарження шляхом зміни предмета позову, оскільки визначальним для вирішення цього процесуального питання є зміст заявлених вимог, їх зв`язок із первісним предметом спору та дотримання вимог статті 47 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд зазначає що вказана заява підлягає прийняттю до провадження та подальший розгляд справи буде здійснений судом з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, визначальною умовою для залучення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є встановлення обставин, які свідчать про можливий вплив судового рішення на її права, інтереси чи обов`язки.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї адміністративної справи є правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві, якими позивачу визначено грошові зобов`язання зі сплати земельного податку.

При цьому спірні правовідносини виникли безпосередньо між позивачем як платником земельного податку та відповідачем як контролюючим органом, що здійснив нарахування відповідних податкових зобов`язань.

Відповідно до підпункту 269.1.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Як вбачається з матеріалів справи, саме позивач є власником земельної ділянки площею 0,2785 га, кадастровий номер 8000000000:91:134:0021, щодо якої контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи необхідність залучення Управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) до участі у справі, позивач посилається на укладений 13.04.2026 договір безоплатного користування нерухомим майном, відповідно до умов якого на зазначену військову частину покладено обов`язок відшкодування позивачу сум земельного податку.

Водночас суд звертає увагу, що наведені позивачем обставини стосуються договірних правовідносин між ним та військовою частиною, які мають самостійний цивільно-правовий характер і не є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Сам по собі факт укладення договору, умовами якого передбачено відшкодування користувачем земельної ділянки власнику витрат зі сплати земельного податку, не свідчить про набуття таким користувачем статусу платника відповідного податку в межах спірних податкових правовідносин.

Суд також враховує, що зазначений договір укладено 13.04.2026, тобто після прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.04.2025 та 25.03.2026, які адресовані безпосередньо позивачу як власнику земельної ділянки.

Вирішення цього спору передбачає перевірку правомірності визначення контролюючим органом податкових зобов`язань саме позивачу, а не встановлення обсягу чи порядку виконання договірних зобов`язань щодо відшкодування земельного податку іншою особою.

При цьому судове рішення за результатами розгляду справи не встановлюватиме, не змінюватиме та не припинятиме договірних прав і обов`язків військової частини, а питання виконання умов укладеного договору не входить до предмета доказування у цій справі.

Таким чином, можливі майнові наслідки для військової частини, на які посилається позивач, пов`язані з виконанням умов укладеного між ними договору та самі по собі не підтверджують наявності такого впливу судового рішення на права чи обов`язки зазначеної особи, який би зумовлював необхідність її залучення до участі у справі.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано належним чином, на які саме права чи обов`язки Управління 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) та яким чином може вплинути судове рішення у спорі щодо правомірності визначення податкових зобов`язань власнику земельної ділянки.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та характер спірних правовідносин, а також відсутність достатніх підстав вважати, що рішення у цій справі вплине на права, інтереси чи обов`язки зазначеної військової частини у розумінні статті 49 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність правових підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 47, 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви.

2. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати до суду відзив на заяву позивача про зміну предмету позову із наданням відповідних доказів на обґрунтування заперечень.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

3. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відмовити.

4. Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі а також витребувані матеріали необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.

5. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.10.2026.