Decision № 140986261, 27.10.2026, Pryluky City and District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2/742/3591/26

Єдиний унікальний № 742/5439/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору.

01.10.2026 р. представник ТОВ «Фінпром Маркет» звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75552754 від 07.05.2021 р. в розмірі 22 767,42 грн, судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «Фінпром Маркет» посилалось на те, що 07.05.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №75552754 на суму 6 750,00 грн. Позикодавець свої зобов`язання виконав, а відповідач позику та проценти у повному обсязі не повернув.

Право вимоги за договором було відступлено спочатку ТОВ «Фінансова компанія «Управління активами» за договором факторингу №2112 від 21.12.2021 р., а в подальшому до ТОВ «Фінпром Маркет» за договором факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 р.

Посилаючись на те, що за умовами вказаних договорів факторингу позивач прийняв належні права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75552754 від 07.05.2021 р. у розмірі 22 767,42 грн., а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Ухвалою судді від 06.10.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернувся з причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

III. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07.05.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75552754.

За умовами пункту 2 договору сума позики становить 6 750 гривень, її надано строком на 30 днів з базовою процентною ставкою/день 1,99%. Дата надання позики - 07.05.2021 року, дата повернення позики - 06.06.2021 року. Знижена процентна ставка 0,49%. Розмір процентів на прострочену позику у день - 2,70%. Розмір процентів на позику річний - 178,85%. Орієнтовна загальна вартість позики складає 7 742,25 грн. /а.с.13/.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор f5wP4wQVz8, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою від 24.04.2026 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» 07.05.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» перераховано на рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 6 750 гривень /а.с.14/.

21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2112, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі Портфеля Заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (Право Вимоги) /а.с.20-22).

Згідно з п.1.1 розділу 1 договору факторингу за цим договором фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

За актом прийому-передачі Реєстру боржників від 21.12.2021 року за договором факторингу №2112від 21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія управління активами» реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу № №2112 від 21.12.2021 року /а.с.23/.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №2112 від 21.12.2021 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором позики №75552754 за основною сумою боргу 6 750 гривень, за відсотками -16 017,42 гривень, загальна сума складає 22 767,42грн /а.с.23/.

Крім того, 31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та позивачем укладено договір факторингу №310323-ФМ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах /а.с.24-26/.

Згідно з п.1.1 розділу 1 договору факторингу за цим договором фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023року за ОСОБА_2 рахується заборгованість за договором позики №75552754 за основною сумою боргу 6 750 гривень, за відсотками - 16 017,42 гривень, загальна сума складає 22 767,42 грн /а.с.27/.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №75552754 від 07.05.2021 р. вбачається, що за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 22 767,42 грн., з яких: 6 750 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 16 017,42 грн, заборгованість за процентами /а.с.6-7/.

ІV. Оцінка суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом установлено, що 07.05.2021 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису було укладено в електронній формі договір позики №75552754 на загальну суму кредиту - 6 750 грн, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що право вимоги за договором перейшло до позивача на підставі договорів факторингу №2112 від 21.12.2021 р. та №310323-ФМ від 31.03.2023 р., тому ТОВ «Фінпром Маркет» є належним кредитором відповідача.

Крім того, договорами факторингів (їхніми пунктами 5.2.) було обумовлено момент набуття факторами права вимоги, а саме з моменту підписання актів прийомів-передачі реєстрів заборгованостей.

Норми статті 1077 ЦК України не містять імперативного положення про те, що право вимоги до нового кредитора за договором факторингу переходить саме з моменту сплати оплати новим кредитором (фактором) на користь первісного кредитора (клієнта) заборгованості чи інших платежів відповідно до договору факторингу.

Незважаючи на це, позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року /а.с.24 зв./, а так само акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» за договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року /а.с.28 зв./.

Зазначені документальні докази в сукупності із іншими засобами доказування та за відсутності будь-яких обґрунтованих аргументів на їх спростування зі сторони відповідача лише доводять підтвердження узгодженості між контрагентами договорів факторингу даних бухгалтерського обліку і відображають фактичний стан виконання зобов`язань у межах господарських відносин. Його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками товариств свідчить про виконання усіх істотних умов договору факторингу.

Водночас не дивлячись на те, що позивач є новим кредитором, його вимоги до задоволення в повному обсязі не підлягають, оскільки заборгованість за відсотками за користування кредитним коштами здійснена поза межами строку кредитування, а саме з 07.05.2021 по 09.11.2021 року, коли строк кредитування складав лише 30 днів.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом його дії сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Як зазначалося, відповідно до договору позики відповідач ОСОБА_1 отримав 6 750 гривень, строком на 30 днів і зі сплатою процентів 1,99% на день /а.с. 13/.

В розрахунку заборгованості первинного кредитора (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»), незважаючи про охоплення ним періоду з 07.05.2021 по 09.11.2021 року, вказано строк у 30 днів.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, двозначні умови, які дозволили нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування грошовими коштами, поза чітко вказаним строком позики.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013, щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_2 із заявою про продовження строку користування кредитом, укладення між первісним кредитором та відповідачем відповідної додаткової угоди чи вчинення відповідачем іншого окремого волевиявлення, спрямованого на пролонгацію договору після закінчення погодженого тридцятиденного строку позики.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику передбачено, що в разі неповернення позики в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів товариство має право нараховувати проценти в розмірі, визначеному договором, за кожний день понадстрокового користування позикою до дня її повернення, але не більше ніж за 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Зазначена норма розміщена законодавцем в Главі 16 «Правочини» Розділі 1 «Загальні положення про правочини».

З наведених вище умов кредитного договору та Правил надання грошових коштів у позику вбачається, що пункт 6.5 Правил одночасно містить конструкцію, характерну для положень статті 212 ЦК України, якою врегульовано умовні правочини, у цьому випадку - правочин під відкладальною умовою. Такою умовою є порушення позичальником кредитного зобов`язання, а саме неповернення кредиту та процентів після закінчення погодженого умовами договору тридцятиденного строку кредитування, що визначено підставою для продовження нарахування процентів за користування кредитом, але не більше ніж протягом 90 календарних днів.

Однак сплата процентів, передбачених договором, за користування кредитними коштами може випливати лише з правомірного їх користування, а відповідальність за неправомірне користування кредитними коштами знаходиться у сфері охоронних відносин, зокрема, статті 625 ЦК України.

За таких обставин, зважаючи на наданий розрахунок та межі заявлених вимог, суд вважає доведеним факт наявності боргу позичальника на суму 8 596,47 грн. Оскільки за 30 днів узгодженого строку за ставкою 1,99% на день нараховано 4 029,75 грн процентів, а відповідачем сплачено 2 183,28 грн, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення 6 750 грн тіла кредиту та 1 846,47 грн залишку непогашених процентів.

VI. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.83/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (37,75%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 005,05 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн., які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 р., витяг з Акту № 3-ФП про надання юридичної допомоги від 11.05.2026 р, ордер Ткаченко Ю.О. №1363629 від 11.05.2026 р. /а.с.28 зв.-31/.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, пропорційність задоволених позовних вимог, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75552754 від 07.05.2021 р. у розмірі 8 596 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 47 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1 005 (одна тисяча п`ять)грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» ЄДРПОУ 43311346 (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов