Court ruling № 140986258, 27.10.2026, Pryluky City and District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 2/742/3384/26

Єдиний унікальний № 742/5136/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суду Чернігівської області в складі головуючого судді Коваленко А.В., за участі секретаря судових засідань Бабенко Б.І. , представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ( в режимі відео конференції) вивчивши заяву ОСОБА_3 про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_1 , до ТОВ «Енера Чернігів» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває справа № 742/5136/26 за позовом ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_1 (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ" (надалі відповідач) про захист прав споживачів.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 вересня 2026 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.10.2026 року об 11год 00 хвилин.

22.10.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заяви про зміну предмету позову в якій він вказує змінений предмет позову, а саме просить:

Зобов`язати відповідача купувати у позивача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП для генеруючих установок з енергії сонячного

випромінювання, які введені в експлуатацію з 01 січня 2024 року по 31 грудня

2024 року, з дати введення в облік вузла обліку генеруючої установки 22.05.2024 і до закінчення строку дії укладеного договору №1023-ЗТ про купівлю-продаж

електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою

установкою приватного домогосподарства за адресою:

АДРЕСА_1 , електричну енергію, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії.

Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вироблену

генеруючою установкою приватного домогосподарства позивача та відпущену

в мережу в обсязі, що перевищує місячне споживання, електричну енергію за

період з 22.05.2024 по 30.09.2026 в сумі 302026,58 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 50000 грн.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача заперечував щодо зміни предмета позову, у зв`язку з тим, що на дані правовідносини не поширюється Закон України "Про захист прав споживачів".

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що позивач скористався правом на зміну предмету позову до закінчення підготовчого судового засідання, то заява про зміну предмету підлягає прийняттю судом.

Натомість, суд вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до суду позивач послався на ст..22 Закону України "Про захист прав споживачів», як підставу для звільнення від сплати судового збору.

В зв`язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» , споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:1) захист своїх прав державою;2) належну якість продукції та обслуговування;3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Згідно зі ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в заяві про зміну предмету спору відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не навів жодних аргументів щодо підстав застосування Законом України «Про захист прав споживачів», а вимоги вказані в заяві про зміну предмету спору свідчать про відсутність підстав для застосування вказаного Закону.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг)

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовні заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог п. 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, або фізичною особою підприємцем розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позовні заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Ключовим моментом при визначенні кількості вимог майнового характеру є питання про те, що слід розуміти під поняттям «вимога» .

У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.

Можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог до одного відповідачів. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення кредитної заборгованості за різними кредитними договорами, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.

Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує кілька окремих позовних вимог до відповідача.

Позовна заява , яка надійшла до суду в електронній формі , містить три окремі позовні вимоги, а саме: вимогу не майнового характеру, а саме вимога щодо зобов`язання відповідача купувати у позивача за «зеленим тарифом» електроенергію та дві вимоги майнового характеру, а саме стягнення вартості відпущеної електроенергії та стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку щодо залишення позову без руху , та надати позивачу строку на усунення недоліків, а саме надати документ про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру в розмірі 2960,21 грн ( 370026,58= 320026,58 (вимога про стягнення відпущеної електроенергії) +50000( моральна шкода) х 1% ) х0,8( подача заяви через підсистему «Електронний суд) та 1064,96 гривень за вимогу немайнового характеру або документ, яким він звільняється від сплати судового.

Враховуючи викладене, керуючись ст.81,175-177,185, 187 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву про зміну предмету позову подану представником позивача ОСОБА_1 .

Позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_1 , до ТОВ «Енера Чернігів» про захист прав споживачів, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, залишити без руху .

Рекомендувати позивачам усунути недоліки заяви у строк п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору на користь держави у розмірі 2960,21 грн за вимоги майнового характеру та 1064,96 гривень за вимогу немайнового характеру або документ, яким він звільняється від сплати судового.

Роз`яснити позивачу, що його заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню, якщо він протягом зазначеного строку не усуне вищевказані недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО