Court ruling № 140968331, 26.10.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/10213/26

1-кс/308/6578/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62026140110002355 від 31.03.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 та ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту 1 700 доларів США та мобільного телефону «iPhone 15 Pro», вилучених 21.05.2026 під час обшуку його квартири.

Заявник зазначає, що майно належить йому та його цивільній дружині, не має доказового значення у кримінальному провадженні, а його подальше утримання є необґрунтованим і непропорційним втручанням у право власності. Також наголошує, що йому не повідомлялося про підозру, доказів незаконного походження коштів не наведено, а орган досудового розслідування мав достатньо часу для проведення необхідних процесуальних дій.

Позиції учасників кримінального провадження.

У судове засідання володілець майна ОСОБА_3 , прокурор не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив під час постановлення ухвали, та положення закону, якими він керувався.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 62026140110002355 від 31 березня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2026 року у справі №463/5129/26, провадження №1-кс/463/5250/26, з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 700 доларів США, банкнотами номіналом 100 (сто) доларів США, та мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», які вилучені 21.05.2026 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 ,, в якій проживає ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути фізична або юридична особа. Така особа має процесуальні права та обов`язки в частині, що стосується арешту майна, а також право на оскарження обмежень, які стосуються належного їй майна, у порядку, передбаченому КПК України.

Згідно зі ст. 7 КПК України загальними засадами кримінального провадження є, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист та недоторканність права власності.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених КПК України, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, необхідне для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або можливої конфіскації майна.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, для застосування арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів необхідна наявність достатніх фактичних даних, які дають підстави вважати, що відповідне майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та має доказове значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, якщо особа доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя має перевірити, чи зберігаються обставини, які зумовили застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, та чи наявні достатні підстави для подальшого обмеження права власності.

Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, а ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної та юридичної особи мирно володіти своїм майном. Втручання держави у здійснення цього права має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Зазначені положення передбачають необхідність дотримання розумної пропорційності між метою застосування арешту майна та ступенем обмеження права власника або законного володільця на користування і розпорядження таким майном.

З матеріалів, досліджених під час судового розгляду, не встановлено достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що саме грошові кошти в сумі 1 700 доларів США були предметом неправомірної вигоди, набуті внаслідок кримінально протиправних дій, використовувалися як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 не оголошено. Сам факт вилучення грошових коштів під час проведення процесуальної дії не є безумовним підтвердженням їх відповідності критеріям речових доказів.

Щодо мобільного телефону марки «iPhone 15 Pro», слідчий суддя враховує, що такий пристрій за своїми технічними характеристиками може містити електронні відомості, які мають значення для кримінального провадження. Разом із тим сама по собі можливість зберігання інформації на мобільному телефоні не є достатньою підставою для його безстрокового утримання під арештом без встановлення конкретного доказового значення відповідних відомостей та необхідності подальшого обмеження прав володільця.

З моменту вилучення мобільного телефону 21.05.2026 до розгляду цього клопотання минуло понад п`ять місяців, протягом яких орган досудового розслідування мав можливість провести необхідні процесуальні дії, спрямовані на виявлення, огляд та фіксацію інформації, яка могла міститися на зазначеному пристрої та мати доказове значення для кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження має тимчасовий характер, а його подальше застосування повинно бути обумовлене реальною процесуальною необхідністю, а не лише фактом попереднього вилучення майна та визнання його речовим доказом.

З огляду на тривалість обмеження права володільця майна, відсутність достатнього фактичного обґрунтування необхідності подальшого утримання зазначеного майна під арештом та характер втручання у право власності, слідчий суддя доходить висновку, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає вимогам розумності та співмірності.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що матеріали, досліджені під час розгляду клопотання, не містять достатнього фактичного обґрунтування для висновку про необхідність подальшого застосування арешту грошових коштів у сумі 1 700 доларів США та мобільного телефону марки «iPhone 15 Pro» з метою збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя виходить із того, що завдання кримінального провадження, визначені ст. 2 КПК України, повинні забезпечуватися з дотриманням прав і законних інтересів його учасників та інших осіб, права яких обмежуються під час здійснення досудового розслідування.

Подальше обмеження права власності за відсутності належного обґрунтування його необхідності не забезпечує справедливого балансу між інтересами кримінального провадження та правом особи на мирне володіння своїм майном.

З огляду на викладене, враховуючи доводи володільця майна, зміст ухвали про накладення арешту, тривалість застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, а також відсутність достатніх фактичних даних, які б підтверджували необхідність подальшого арешту зазначеного майна, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту грошових коштів у сумі 1 700 доларів США і мобільного телефону марки «iPhone 15 Pro», вилучених під час проведення обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_3 .

При цьому скасування арешту стосується виключно зазначених грошових коштів та мобільного телефону і не поширюється на інше майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2026 року у справі № 463/5129/26, провадження № 1-кс/463/5250/26.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 16, 98, 100, 170, 173, 174, 309, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01.06.2026 у справі № 463/5129/26, провадження № 1-кс/463/5250/26, у частині накладення арешту на:

-грошові кошти в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) доларів США, банкнотами номіналом 100 (сто) доларів США;

-мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із SIM-карткою НОМЕР_3 , які вилучені 21.05.2026 під час проведення обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_4