Decision № 140957009, 26.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ справа №480/338/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, скасування пункту постанови та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати з 01.01.2025 п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 24.12.2024 № 2332 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради", яким встановлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022, а саме: на централізоване водопостачання- 13,32 грн./м3 (без ПДВ) або 15,984 грн./м3 (з ПДВ); на централізоване водовідведення - 13,89 грн./м3 (без ПДВ) або 16,668 грн./м3 (з ПДВ).

визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в частині:

виконання рекомендацій, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502, що не відповідають та суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення", ч. 2 та 4 ст. 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водоспоживання" та призводять до заподіяння збитків позивачу;

прийняття п. 2 постанови від 24.12.2024 № 2332 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради", яким обмежено застосування до населення економічно обгрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік, встановлених для комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради згідно з п. 1 постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2332;

зобов`язати НКРЕКП утриматися від вчинення в майбутньому аналогічних протиправних дій під час прийняття постанови "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради на наступний плановий період".

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваним пунктом 2 Постанови від 24.12.2024 № 2332 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради" (далі Постанова № 2332) відповідач безпідставно зафіксував тарифи на водопостачання та водовідведення для категорії «населення» на рівні, що застосовувався станом на 24.02.2022, тоді як пунктом 1 цієї ж постанови затверджено економічно обґрунтовані тарифи на 2025 рік у розмірі 57,636 грн/мі з ПДВ. Позивач вказує на те, що змушений реалізовувати послуги населенню зі збитком, що, у свою чергу, призводить до дефіциту обігових коштів, накопичення боргів за енергоносії та податкового боргу, що ставить під загрозу діяльність підприємства, як об`єкта критичної інфраструктури. Позивач наголошує на тому, що законодавством прямо заборонено встановлення тарифів нижче рівня обґрунтованих витрат, а постанова Кабінету Міністрів України № 502 має виключно рекомендаційний характер і суперечить актам вищої юридичної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 матеріали адміністративної справи № 480/338/25 було передано до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенко О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку до судового розгляду, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) опублікувати оголошення про розгляд у Київському окружному адміністративному суду адміністративної справи № 480/338/25 про визнання протиправним та нечинним п. 2 постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2332 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, у виданні, в якому дана постанова була офіційно оприлюднена.

До суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що викладені в позовній заяві підстави, є такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та з огляду на вимоги ст. 2 КАС України, підстави для прийняття рішення про її задоволення у суду відсутні, адже при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі закону та з метою забезпечення балансу інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання. Представник також зазначив і про те, що обмеження зростання тарифів для населення, є проявом державної політики соціального захисту громадян під час дії воєнного стану. Відповідач зауважив, що позивач отримує значну бюджетну підтримку від Сумської громади для покриття різниці вартості електроенергії та сплати податків. Наголошено також і на наявності дискреційних повноважень у Регулятора в спірних правовідносинах.

Стороною позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій наголошено на необґрунтованості доводів та обґрунтувань відповідача, покладених в основу відзиву, а також, зауважено, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» (далі Постанова № 502) носить рекомендаційний характер та не є обов`язковою до виконання. Крім того, доводи відповідача є суб`єктивними та не відповідають нормативному регулюванню.

До суду від відповідача надійшли заперечення, а також, відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог, оскільки в процесі розгляду справи попередня постанова НКРЕКП втратила чинність, а отже, на думку Регулятора, предмет спору в цій частині відсутній.

20.03.2025 позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

11.04.2025 судом закрито підготовче провадження та ухвалено перейти до розгляду справи по суті.

На підставі заяв представників сторін, 16.05.2025 судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (ЄДРПОУ 03352455) створене на базі комунальної власності Сумської міської територіальної громади та діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 25.01.2023 № 3480-МР.

Згідно з розпорядженнями Сумської міської військової адміністрації від 05.12.2023 № 22-ВКВА та від 25.10.2024 № 407-ВКВА підприємство визначено єдиним виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території Сумської міської територіальної громади.

Відповідно до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій, КП «Міськводоканал» СМР є суб`єктом природної монополії у місті Суми. Підприємство здійснює діяльність на підставі безстрокової ліцензії, переоформленої постановою НКРЕКП від 05.02.2016 № 150. Основною категорією споживачів підприємства є населення (фізичні особи), з ними укладено 124218 договорів (особових рахунків), що становить 97,485% від загальної кількості споживачів (з юридичними особами укладено 3205 договорів, або 2,515%).

У 2024 році КП «Міськводоканал» звернулося до НКРЕКП із заявою та розрахунковими матеріалами щодо встановлення тарифів на плановий період 2025 року. Розрахунки проводилися відповідно до Порядку № 302 та Процедури № 364.

Судом установлено, що на зміну собівартості послуг позивача вплинули певні економічні чинники.

За результатами всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності ліцензіата, НКРЕКП на засіданні 24.12.2024 прийняла Постанову № 2332 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення КП «Міськводоканал» Сумської міської ради» (набрала чинності 01.01.2025).

Пунктом 1 цієї постанови, Регулятор затвердив для підприємства економічно обґрунтовані тарифи: на централізоване водопостачання - 24,31 грн/мі (без ПДВ) або 29,172 грн/мі (з ПДВ); на централізоване водовідведення - 23,72 грн/мі (без ПДВ) або 28,464 грн/мі (з ПДВ).

Водночас, п. 2 вказаної Постанови № 2332, НКРЕКП встановила, що для потреб населення тарифи застосовуються на рівні, що діяв станом на 24.02.2022 (затверджені постановою Регулятора від 22.12.2021 № 2877), а саме: на централізоване водопостачання - 13,32 грн/мі (без ПДВ) або 15,984 грн/мі (з ПДВ); на централізоване водовідведення - 13,89 грн/мі (без ПДВ) або 16,668 грн/мі (з ПДВ).

При прийнятті пункту 2 Постанови № 2332, відповідач керувався розпорядчими актами Кабінету Міністрів України, виданими в умовах воєнного стану, зокрема Постановою № 502, яка рекомендувала уповноваженим органам не підвищувати тарифи для населення.

Фактично, різниця між економічно обґрунтованим тарифом (п. 1 Постанови № 2332) та фіксованим тарифом для населення (п. 2 Постанови № 2332) становить: по водопостачанню - 10,99 грн/мі (без ПДВ) або 13,188 грн/мі (з ПДВ); по водовідведенню - 9,83 грн/мі (без ПДВ) або 11,796 грн/мі (з ПДВ).

Як зауважує позивач, загальна сума некомпенсованих за рахунок споживача (населення) витрат підприємства становить 24,984 грн (з ПДВ) на кожному реалізованому кубічному метрі послуг.

Наслідком тривалого застосування невідповідних ринковим умовам тарифів стало погіршення фінансових маркерів підприємства. Станом на 01.01.2025, у КП «Міськводоканал» СМР сформувалися такі заборгованості: загальний борг за спожиту та розподілену електричну енергію - 105281829,20 грн (з яких 88,3 млн грн - за постачання, включаючи 43 млн грн перед постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго»; 16,8 млн грн - за розподіл); загальний податковий борг перед бюджетом - 18933993,19 грн (з яких 7,6 млн грн - ПДВ; 1,5 млн грн - рентна плата за спецводокористування; 6,5 млн грн - рентна плата за користування надрами; 3,1 млн грн - екологічний податок за скиди).

Дебіторська заборгованість споживачів перед водоканалом станом на кінець 2024 року склала 136,9 млн грн, а загальна кредиторська заборгованість підприємства - 165,1 млн грн. Очікувані реальні збитки підприємства від основного виду діяльності за підсумками звітних періодів наблизилися до 200 млн грн.

Також, протягом 2024 року позивач отримав безповоротне фінансування з інших джерел на загальну суму 157857,40 тис. грн (без ПДВ). З них, на водопостачання - 85 млн грн (місцевий бюджет - 55,8 млн грн, гуманітарна допомога міжнародних партнерів - 29,1 млн грн); на водовідведення - 72,8 млн грн (місцевий бюджет - 39,7 млн грн, гуманітарна допомога - 33 млн грн).

Наказом Сумської міської військової адміністрації від 24.12.2024 № 404-СМР «Про бюджет Сумської міської територіальної громади на 2025 рік», позивачу на 2025 рік затверджено цільову фінансову підтримку в сумі 60000000,00 грн. Відповідно до структури видатків міського бюджету міста Суми на 2025 рік, 51700000,00 грн призначено для оплати різниці між фактичною вартістю електроенергії та тією, що закладена в діючий тариф, а 8300000,00 грн - на пряме погашення заборгованості підприємства по податках і зборах. Цим же бюджетом виділено цільові кошти в сумі 2540000,00 грн на капітальний ремонт систем електропостачання та підключення когенераційних установок (моделі КЕ-МНГ 500-ВR та КЕ-МНГ 700-ВR) на виробничих базах і очисних спорудах водоканалу по вул. Білопільський шлях та вул. Лихвинська Стінка в м. Суми.

Позивач вважає дії відповідача протиправними в частині виконання рекомендацій, наданих Постановою № 502, що не відповідають та суперечать вимогам чинного законодавства, та не погоджується з законністю п. 2 постанови від 24.12.2024 № 2332, яким обмежено застосування до населення економічно обгрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік, встановлених для комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради згідно з п.1 постанови НКРЕКП від 24.12.2024 № 2332, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Перш за все, слід зауважити, що відповідач наполягає на закритті провадження в частині вимог п. 2 Постанови № 2332, , посилаючись на те, що цей акт втратив чинність на підставі постанови НКРЕКП від 30.12.2025 № 2293, а отже, предмет спору відсутній.

Водночас, суд вважає, що вказані обставини підлягають врахуванню, однак, не є підставою для закриття провадження у справі в цій частині вимог, адже основним завданням суду є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а суд зобов`язаний перевіряти законність та правомірність оскаржуваного рішення на момент його прийняття. Факт втрати ним чинності у зв`язку із закінченням строку чи прийняттям нового акта, не позбавляє наявності наслідків, які він уже спричинив на правовідносини за час своєї дії. Тому, суд вважає, що втрата чинності актом на момент розгляду справи, не є тотожною відсутності предмета спору, якщо цей акт реалізований, при цьому, інші заявлені вимоги є похідними від оскарження цього рішення. З огляду на викладене, клопотання відповідача про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, не підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1540 Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики; 2) у сфері комунальних послуг та 3) діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також Законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду й питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до положень ст. 3 Закону № 1540 Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює регулювання шляхом: ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу.

Також, основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення нсдискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, шляхом забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах, енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон України № 2479) передбачено, що НКРЕКП здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Відповідно до абз. 3 ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що КП «Міськводоканал» є суб`єктом природної монополії та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Сумської міської територіальної громади. Його діяльність підлягає державному регулюванню, яке здійснює НКРЕКП.

24.12.2024 Регулятор прийняв Постанову № 2332.

Пунктом 1 цієї Постанови для позивача встановлено економічно обґрунтовані тарифи, виходячи з розрахунків витрат на 2025 рік (зростання вартості електроенергії, амортизації, оплати праці тощо). Водночас, пунктом 2 цієї ж постанови встановлено, що для потреб населення застосовуються тарифи на довоєнному рівні (станом на 24.02.2022).

Оцінюючи законність пункту 2 Постанови № 2332 та дій НКРЕКП, суд виходить із таких міркувань.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 10 Закону № 2479 тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених НКРЕКП, відповідно до цього Закону.

З наведеного слідує, що встановлення ліцензіатам НКРЕКП тарифів, зокрема, як у даному випадку, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та їх зміна належить до виключних повноважень Регулятора.

Відповідно до абзацу 5 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 2479, абзацу п`ятого підпункту 5 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 10.03.2016 № 302 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», який визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП. Цей Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у п. 1.1 цієї глави, та поширюється на цих суб`єктів під час розрахунку таких тарифів.

За визначеннями, наданими у вказаній постанові, споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку; споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримувати централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення; тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. м) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат, планованого прибутку, коригування витрат (компенсація або зменшення витрат) та зменшення складових тарифу, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту).

Заява про встановлення тарифів шляхом коригування окремих їх складових, відповідні розрахунки та підтверджуючі документи подаються до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.03.2016 № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2016 за № 643/28773.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 502, яким визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, при встановленні товариству тарифів Регулятором було враховано вказану Постанову № 502.

Положеннями ст. 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр міністр України.

Згідно приписів ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502, є чинною та підлягає застосуванню. Протилежного стронами суду не повідомлено.

У цьому контексті, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що відповідач не має повноважень надавати оцінку законності рішень Кабінету Міністрів України, або до повноважень якого віднесено вирішення того, які з постанов Кабінету Міністрів України підлягають виконанню, а які ні, через рекомендаційний характер.

Тому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача в частині виконання рекомендацій, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502, що не відповідають та суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Приймаючи постанову в оскаржуваній частині, Регулятор (НКРЕКП), виходив з необхідності досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, в умовах правового режиму воєнного стану.

Суд зазначає, що встановлення Ліцензіатам НКРЕКП тарифів, зокрема, як у даному випадку, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та їх зміна належить до виключних повноважень Регулятора, що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, суд вважає, що НКРЕКП, при прийнятті постанови в оскаржуваному пункті, діяла в межах повноважень, визначених законодавством і керувалася принципами доступності тарифів. Слід також прийняти до уваги й те, що пункт 2 постанови прийнято в умовах воєнного стану.

Таким чином, на переконання суду, оскаржуваний пункт постанови відповідає соціально-економічним реаліям та законодавчим принципам державного регулювання, а як вже зазначалось судом вище, встановлення тарифів належить до компетенції НКРЕКП і здійснюється на основі аналізу економічних та інших факторів у кожному конкретному випадку.

Водночас, суд наголошує на тому, що питання компенсацій витрат у зв`язку з установленням тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, не є предметом розгляду даного спору, а отже, доводам сторін у цій частині не надається правова оцінка, позаяк, оскаржуваним пунком постанови не охоплено це питання жодним чином, а тому, з урахуванням предмету позову, суд не має повноважень надавати оцінку спірній постанові в цілому, а також інших дотичним до неї діям/рішенням Регулютора, оцінка надається лише наявності/відсутності повноважень у відповідача встановити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022. З цих же підстав, суд не надає оцінку і доводам позивача про негативний вплив спірного пункту постанови на показники господарської діяльності товариства/збитки.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При прийнятті п. 2 Постанови № 2332, Регулятором було враховано положення Постанови № 502, п. 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні не підвищувати тарифи, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення і застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022.

Тож, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що дії/рішення НКРЕКП, які є предметом даного позову, були вчинені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, щовизначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це цовноваження надано, обґрунтовано, з дотриманням принципу рівності перед законом, та пропорційно, а тому, в силу вимог ст. 2 КАС України, підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати відповідача утриматися від вчинення аналогічних дій у майбутньому під час формування тарифів на наступні планові періоди, суд зазначає, що така вимога є передчасною та спрямованою на абстрактні правовідносини, які ще не виникли, при цьому, що судовому захисту підлягає лише порушене право на момент звернення до суду, а задоволення такої вимоги є фактично втручанням суду у дискреційні повноваження Регулятора, який зобов`язаний самостійно оцінювати економічні фактори на момент прийняття рішень у майбутньому. При цьому, що встановлення тарифів належить до компетенції НКРЕКП і здійснюється на основі аналізу економічних та інших факторів у кожному конкретному випадку, тому зобов`язання утримуватися від прийняття певних рішень у майбутньому без аналізу їх правомірності на момент ухвалення буде необґрунтованим обмеженням дискреції відповідача, як регулятора.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Інші доводи сторін не спростовують наведеного вище та не доводять протилежного.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій протиправними, скасування пункту постанови та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.