Decision № 140950697, 27.10.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 908/3497/25 (904/364/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Державної установи "Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України" (вул. Полігонна, буд. 16, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08805223, ел. пошта: tmomvsdp@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 298 984, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державної установи "Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 298 984, 00 грн. заборгованості за Договором № 833 від 26.12.2022. Заборгованість складається з 181 500, 00 грн. основного боргу (вартості оплаченого, але не переданого товару), 56 299, 00 грн. пені та 61 185, 00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2026 матеріали позовної заяви № 904/364/26 передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду Запорізької області та зареєстровані за вх. № 610/08-07/26 від 25.02.2026.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи передано на розгляд судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 25.08.2026 суд прийняв матеріали справи за вказаною позовною заявою до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Цією ж ухвалою суд відкрив провадження з розгляду позовної заяви, присвоїв справі номер провадження 21/38/25 і ухвалив розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали. Позивача зобов`язано надати докази направлення копії позовної заяви з додатками розпоряднику майна Сєдовій Н.І.

Копію ухвали від 25.08.2026 направлено відповідачу до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС.

Ухвалу доставлено 25.08.2026. Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 833 від 26.12.2022 в частині передачі оплаченого позивачем товару (дизельного пального). Непереданий товар посвідчено невикористаними скретч-картками, отоварити які на автозаправних станціях позивач не зміг через відсутність пального.

ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (відповідач) у встановлений судом строк не скористалося правом на подання відзиву на позов у порядку статті 165 ГПК України. Клопотань, заяв чи доказів відповідач до справи не подав.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача свідчить про його незацікавленість у розгляді справи, з огляду на те, що суд направив копію ухвали до електронного кабінету відповідача.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Вони також зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, і виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд врахував достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України.

З огляду на це суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створив учасникам судового процесу належні умови для реалізації їхніх процесуальних прав, висловлення правової позиції у спорі та надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном боржника, а розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Наразі процедура розпорядження майном боржника триває.

Згідно ч. 1, абз. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, позовну заяву розглянуто в межах справи № 908/3497/25 за правилами Господарського процесуального кодексу України.

За результатами проведення процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель між ДУ "ТМО МВС України по Дніпропетровській області" (Покупець) та ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено Договір № 833 від 26.12.2022 (далі - Договір). Нова назва Покупця - Державна установа "Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України".

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця дизельне пальне для забезпечення роботи генератора з метою виробництва електричної енергії (Дизпаливо Energy, код ДК 021:2015:09130000-9) у кількості 3 640 літрів за ціною 55, 00 грн. за літр з ПДВ. Покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти й оплатити товар. Загальна сума Договору становить 200 200, 00 грн. з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами), які підтверджують право Покупця на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Передача товару здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-карт (п. 5.2.1 Договору). Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого обов`язки сторін за погашеними скретч-картами вважаються виконаними (п. 5.2.2 Договору). Умови постачання - самовивезення (п. 5.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 (п. п. 11.1, 11.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач здійснив повну попередню оплату товару на суму 200 200, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1637 та № 1638 від 27.12.2022.

Відповідач склав видаткову накладну № 0007/0001358 від 27.12.2022, за якою передав позивачу скретч-картки на отримання 3 640 літрів дизельного пального на суму 200 200, 00 грн.

За твердженням позивача, він отоварив скретч-картки лише на 300 літрів пального.

Невикористаними залишилися 165 скретч-карток номіналом 20 літрів кожна, тобто 3 300 літрів дизельного пального загальною вартістю 181 500, 00 грн. Копії цих скретч-карток із зазначенням їх номерів долучено до позовної заяви.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 05.05.2025 № 33/24-851 та від 15.07.2025 № 33/24-50-25 щодо неналежного виконання договірних зобов`язань. Відповідач претензії залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором, у встановлений договором строк.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги. Тому покупець може реалізувати своє право будь-яким способом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом тощо, так і шляхом пред`явлення вимоги через суд у формі позову. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.

Позивач також послався на аналогічні висновки у постановах Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22 та від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23.

За змістом умов Договору та видаткової накладної фактична передача пального Покупцеві здійснюється на АЗС на підставі скретч-карток. Скретч-картки засвідчують право їх власника отримати оплачене пальне, однак не підтверджують факт передачі самого пального.

Отже, складання видаткової накладної № 0007/0001358 від 27.12.2022 свідчить про передачу позивачу скретч-карток, а не товару. За нереалізованими скретч-картками зобов`язання Постачальника з поставки товару не є виконаним.

Строк дії Договору закінчився 31.12.2023. Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором, перерахувавши Постачальнику попередню оплату за товар у повному обсязі.

Натомість Постачальник виконав свої зобов`язання лише частково.

За 165 невикористаними скретч-картками на 3 300 літрів пального вартістю 181 500, 00 грн. (3 300 л х 55, 00 грн.) фактичного відпуску товару не відбулося.

Матеріали справи не підтверджують передання цього товару в інший спосіб або повернення сплачених за нього коштів.

Позивач реалізував право вимагати повернення попередньої оплати шляхом направлення претензій та звернення до суду з цим позовом.

Відтак у відповідача виник обов`язок повернути позивачу вартість неотриманого товару.

На підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України заборгованість у розмірі 181 500, 00 грн. підлягає стягненню.

Позивачем також заявлено до стягнення 61 185, 00 грн. інфляційних втрат та 56 299, 00 грн. пені.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Умовами Договору (у викладі позовної заяви - п. 7.2) передбачено, що у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати штрафних санкцій, повертає Покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Аналогічне правило на момент укладення Договору містила ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Отже, обов`язок відповідача повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції ґрунтується на погодженій сторонами умові Договору (статті 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував інфляційні втрати за період з 01.01.2023 по 27.01.2026 у розмірі 61 185, 00 грн.

Розрахунок виконано із застосуванням узагальнених річних показників інфляції, зокрема орієнтовного показника за 2025 рік (+ 12,7 %).

Крім того, позивач врахував показник 0,8 % за неповний місяць - січень 2026 року.

Застосовані позивачем показники не відповідають офіційно оприлюдненим Державною службою статистики України індексам споживчих цін.

Зокрема, інфляція за 2025 рік (грудень до грудня попереднього року) становила 8,0 %. Тому розрахунок позивача не може бути прийнятий.

Проте, перевіряючи обґрунтованість періоду нарахування, суд зазначає таке.

Ухвалою від 18.12.2025 у справі № 908/3497/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (частина 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведена норма є імперативною, містить пряму заборону нарахування індексу інфляції за період дії мораторію та підлягає застосуванню судом незалежно від наявності відповідних клопотань чи заперечень сторін.

Грошове зобов`язання відповідача з повернення попередньої оплати виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство, а тому такі вимоги є конкурсними і на них поширюється дія мораторію з дня його введення - з 18.12.2025.

Суд здійснив власний розрахунок за офіційними індексами споживчих цін за період з 01.01.2023 по 17.12.2026.

За цим розрахунком обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 49 076, 38 грн., які підлягають стягненню з відповідача. У стягненні 12 108, 62 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Умовами Договору (у викладі позовної заяви - п. п. 7.2, 7.3.2) передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожен день прострочення.

Позивач, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, самостійно обмежив період нарахування пені роком, що передував зверненню до суду, з 28.01.2025 по 27.01.2026. За цей період він нарахував 56 299, 00 грн. пені.

Разом з тим суд керується частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно з цією нормою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 на підставі Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX.

Проте закон не має зворотної дії в часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини виникли з Договору, укладеного 26.12.2022, а обґрунтований період нарахування пені повністю припадає на час дії Господарського кодексу України.

Тому до них застосовується ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Умови Договору не встановлюють іншого (більшого) строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Умови про нарахування пені "до дня повного виконання зобов`язання" Договір не містить.

Формулювання "за кожен день прострочення" визначає лише спосіб обчислення санкції, а не волевиявлення сторін щодо більшого строку її нарахування.

Направлення відповідачу претензій та відсутність добровільного виконання зобов`язання не змінюють законодавчо встановлених меж нарахування штрафних санкцій.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що пеню нараховано з порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України в частині періоду нарахування.

За результатами перевірки обґрунтований розмір пені, нарахованої в межах шестимісячного строку із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, чинної у відповідні періоди становить 27 493, 52 грн. У стягненні 28 805, 48 грн. пені, нарахованої поза межами шестимісячного строку слід відмовити.

Позивач також долучив до позовної заяви клопотання про поновлення строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення. Відповідач такої заяви не зробив. Тому питання позовної давності судом не досліджується, і клопотання позивача не потребує окремого вирішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, відзив не подав, доказів на спростування обставин, наведених позивачем, суду не надав.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 79 ГПК України обставина вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінив подані докази у їх сукупності та застосував стандарт вірогідності доказів.

За результатами оцінки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 258 069, 90 грн., з яких: 181 500, 00 грн. - основний борг, 49 076, 38 грн. - інфляційні втрати, 27 493, 52 грн. - пеня. В іншій частині позову у розмірі 40 914, 10 грн. слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 484, 76 грн.

Оскільки позовна заява подана через систему "Електронний суд", а при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивачу слід було сплатити 3 587, 81 грн. судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 258 069, 90 грн. (86,32 % від заявленої суми позову 298 984, 00 грн.) на відповідача покладаються судові витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 3 096, 84 грн. В іншій частині судові витрати у розмірі 490, 97 грн. покладаються на позивача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 896, 95 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Керуючись ст. 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Державної установи "Східне територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України" (вул. Полігонна, буд. 16, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08805223) основний борг у розмірі 181 500 (сто вісімдесят одну тисячу п`ятсот) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 49 076 (сорок дев`ять тисяч сімдесят шість) грн. 38 коп., пеню у розмірі 27 493 (двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 52 коп., 3 096 (три тисячі дев`яносто шість) грн. 84 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повне рішення складено, оформлено та підписано 27.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ