Decision № 140940274, 22.10.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 359/7423/26

Провадження № 2/127/8422/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 жовтня 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5524983 від 10.05.2025 року в загальному розмірі 21 196,84 грн, а також судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5524983 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів до 05.05.2026 року.

Відповідно до умов кредитного договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 0,95 % за кожен день користування кредитом. Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки за умови виконання позичальником визначених договором вимог.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, а волевиявлення відповідачки на його укладення підтверджується електронними документами та використанням одноразового ідентифікатора.

На підтвердження надання кредиту позивач посилається на документи щодо перерахування кредитних коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені в матеріалах справи, а також на довідку платіжного сервісу та інші документи, подані разом із позовною заявою.

Як зазначено в позові, відповідачка здійснювала платежі за кредитним договором у період із 10.05.2025 року до 30.12.2025 року на загальну суму 8,51 грн, з яких 0,01 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, а 8,50 грн у рахунок сплати процентів.

30.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 30/12/2025, за яким, за твердженням позивача, до останнього перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5524983 від 10.05.2025 року.

Позивач вказує, що станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки становила 4 999,99 грн за основною сумою кредиту та 10 211,85 грн за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач нарахував проценти за період із 31.12.2025 року до 05.05.2026 року в розмірі 5 985,00 грн, виходячи зі стандартної процентної ставки, передбаченої кредитним договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідачки, становить 21 196,84 грн, з яких 4 999,99 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 10 211,85 грн заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитодавцем, та 5 985,00 грн проценти, нараховані позивачем за період до закінчення строку кредитування.

Також позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2026 року справу прийнято до провадження суду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася. Судову повістку на судове засідання, призначене на 22.10.2026 року, було направлено за адресою її проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 . Рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відзиву на позовну заяву відповідачка не подала, клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причин неявки до суду не надходило.

За наявності передбачених законом підстав суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими є докази, одержані у порядку, встановленому законом; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Законодавством допускається укладення договорів у електронній формі.

Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України волевиявлення сторін може бути виражене за допомогою електронних засобів зв`язку, а договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, вважається укладеним у письмовій формі за умови дотримання передбачених законом вимог.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту. Акцепт може бути наданий шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, визначених інформаційною системою, за умови дотримання встановлених законом вимог.

Оцінюючи подані позивачем документи щодо укладення кредитного договору, суд виходить із того, що сам по собі електронний спосіб укладення договору не свідчить про відсутність договірних зобов`язань. Юридичне значення мають зміст електронного договору, спосіб ідентифікації особи, підтвердження її волевиявлення та докази фактичного надання кредитних коштів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження своїх вимог подав кредитний договір № 5524983 від 10.05.2025 року, документи щодо його укладення в електронній формі, відомості щодо використання одноразового ідентифікатора, а також документи, на які він посилається як на підтвердження перерахування кредитних коштів.

Надані документи суд оцінює в сукупності з умовами кредитного договору, відомостями про здійснені відповідачкою платежі та розрахунком заборгованості.

З огляду на зміст кредитного договору, подані позивачем документи та відсутність доказів, які спростовували б наведені ним обставини, суд виходить із того, що між первісним кредитодавцем і відповідачкою виникли договірні правовідносини щодо надання та повернення кредиту.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не потребує згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено статтею 516 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2025 року первісний кредитодавець ТОВ «Лінеура Україна» уклав із ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» договір факторингу № 30/12/2025, на підставі якого позивач обґрунтовує перехід до нього права вимоги за кредитним договором відповідачки.

За таких обставин право вимоги до відповідачки могло перейти до позивача в обсязі та на умовах, визначених кредитним договором і договором факторингу. Водночас обсяг вимоги підлягає перевірці з урахуванням документів, які підтверджують відступлення права вимоги саме за договором № 5524983, та розміру заборгованості на відповідну дату.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути 4 999,99 грн заборгованості за основною сумою кредиту. Зазначена сума відповідає сумі наданого кредиту в розмірі 5 000,00 грн за вирахуванням 0,01 грн, зарахованої в рахунок погашення основного боргу.

Позивач також просить стягнути 10 211,85 грн процентів, нарахованих первісним кредитодавцем до 30.12.2025 року, та 5 985,00 грн процентів за період до закінчення погодженого строку кредитування.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а їх нарахування та розмір мають визначатися відповідно до умов договору й вимог законодавства, що регулює кредитні правовідносини та захист прав споживачів.

Визначаючи обсяг зобов`язань відповідачки, суд ураховує погоджену сторонами процентну ставку, строк кредитування, часткове погашення заборгованості та період, за який заявлено проценти. Нарахування процентів після відступлення права вимоги може бути обґрунтованим лише в межах прав, що перейшли до нового кредитора, та за умови відповідності нарахування умовам договору й закону.

За розрахунком позивача, загальна сума заборгованості складається з 4 999,99 грн основного боргу, 10 211,85 грн процентів, нарахованих первісним кредитодавцем, та 5 985,00 грн процентів, нарахованих позивачем, що разом становить 21 196,84 грн.

Відповідачка не подала суду відзиву, власного розрахунку заборгованості, доказів погашення кредиту в більшому розмірі або інших доказів на спростування доводів позивача. Разом із тим неподання відзиву не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявлених вимог та оцінити подані докази в їх сукупності.

За результатами оцінки матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони відповідно до положень цієї статті.

Позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений за подання позовної заяви в електронній формі, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, відповідне завдання, рахунок та акт наданих послуг.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд ураховує положення статей 137, 141 ЦПК України, зміст наданих документів, характер спору, ціну позову, обсяг заявлених вимог і необхідність дотримання критеріїв реальності, необхідності та розумності судових витрат.

За наявності належного документального підтвердження заявлених витрат і з урахуванням результату розгляду справи суд вважає за можливе покласти на відповідачку обов`язок відшкодувати позивачу судові витрати в межах заявлених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 259, 263265, 280282 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5524983 від 10.05.2025 року в розмірі 21196 (двадцять одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 26.10.2026.

Суддя: