Court ruling № 140907700, 26.10.2026, Saratskyi District Court of Odesa Oblast

Справа № 513/108/26

Провадження № 1-кп/513/97/26

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу

26 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001245 від 16 вересня 2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Карагасани, республіка Молдова, громадянина України, пенсіонера, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України

у с т а н о в и в:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001245 від 16 вересня 2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, надійшов з Ізмаїльської окружної прокуратури 28 січня 2026 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2026 року розподілений судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 24 лютого 2026 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 03 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 03 вересня 2026 року до 31 жовтня 2026 року, включно, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 грудня 2025 року 946/8848/25 (1-кс/946/2210/25).

21 жовтня 2026 року на електронну адресу суду від прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді від 03 листопада 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави до 31 грудня 2025 року. Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 грудня 2025 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 02 лютого 2026 року. Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 29 січня 2026 року строк запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою відносно ОСОБА_4 продовжено до 29 березня 2026 року. Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 18 березня 2026 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 16 травня 2026 року, 06 вересня 2026 року та в подальшому до 31 жовтня 2026 року. При цьому, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 може: перебуваючи на волі ОСОБА_4 буде мати можливість переховуватися від суду, оскільки розуміє, що за вчинення вказаного тяжкого кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, обвинувачений може спробувати переховуватися від суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин; перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому обвинувачений матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин; перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема і з метою приховування обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також, оскільки, підозрюваний офіційно не працевлаштований, та як наслідок, в нього відсутні постійні джерела доходу та відсутнє постійне місце роботи, у зв`язку з чим, останній може продовжувати свої злочинні діяння.

Необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, тому просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою з підстав викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначили, що заперечують проти заявленого клопотання, оскільки справа перебуває на розгляді вже тривалий час, ОСОБА_4 вже тривалий час знаходиться під вартою. Обставини які зазначає прокурор у своєму клопотанні, нічим не підтверджені. Цілодобовий арешт був би альтернативним засобом. ОСОБА_4 отримує пенсію, і йому є за що існувати. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши подане клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки інкриміноване обвинуваченому правопорушення є тяжким. Зазначене вказує на схильність особи до протиправної поведінки.

Отже, суд погоджується з думкою прокурора, що на даний час існують ризики, передбачені п. п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність продовжити обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд на теперішній час не встановив.

Суд зауважує, що домашній арешт, хоч і полягає у забороні обвинуваченим залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, з огляду на те, що соціальні зв`язки за місцем проживання обвинуваченого недостатні, щоб гарантувати належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, і не виявилися стримуючим запобіжником аби не допустити вчинення кримінального правопорушення. Судом встановлено, що обвинувачений не працевлаштований, є пенсіонером, мешкає в АДРЕСА_1 , тобто на відстані 7 км від державного кордону України.

Слід також зазначити, що через міжнародний збройний конфлікт, який розпочала РФ проти України, та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у цьому кримінальному провадженні не може запобігти встановленим ризикам.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн. до 266 240 грн.).

При визначенні розміру застави, враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є пенсіонером, ризики частково зменшились, і доходить до висновку, що відносно останнього слід визначити заставу у мінімальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

На думку, суду застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого під загрозою звернення застави в дохід держави та є достатнім стримуючим фактором щоб запобігти виникненню бажання переховуватись від суду.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 371, 372, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто з 26 жовтня 2026 року до 23 грудня 2026 року, включно, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

5) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 23 грудня 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1