Decision № 140889079, 23.01.2025, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/27917/20

Провадження №2/760/997/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ПЛЮС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пожежею,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «СВІТ ПЛЮС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пожежею.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачу ТОВ «СВІТ ПЛЮС» належить на правах оренди цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 на підставі договору оренди, укладеного з Солом?янською районною у м. Києві державною адміністрацією.

14 липня 2020 року орієнтовно о 18 год. 04 хв. на території плодоовочевої бази, яку орендує ТОВ «СВІТ ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 біля паркану з ОК «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (вул. Волинська, 55-а) на відкритій території сталася пожежа. В результаті загоряння сміття та дерев?яних ящиків, пожежа поширилась за паркан на гаражі з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2 .

Факт пожежі був зафіксований комісією відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом?янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві, про що складено акт від 14 липня 2020 року та видано звіт про причину виникнення пожежі.

За висновком Солом?янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві найбільш ймовірною причиною пожежі є потрапляння малокалорійного джерела запалювання на горючі матеріали в осередку пожежі, а ймовірним джерелом загоряння є полум?я недопалка або сірника, що виразилось у порушенні ТОВ «СВІТ ПЛЮС» пункту 1.2 глави 1 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» в частині допущення влаштування звалища горючих відходів на території об?єкта.

В результаті пожежі, яка перекинулась на обслуговуючий кооператив «Запорізький», членом якого є позивач, повністю знищено електроскутер AIMA JEEK S (paма № НОМЕР_3, мотор № НОМЕР_6), що належить ОСОБА_1 на праві власності і підтверджується розрахунково-товарним чеком ТОВ «Гаджет Трейдінг» від 18 травня 2018 року і сертифікатом, та знаходився в

гаражі № НОМЕР_1 ОК «ЗАПОРІЗЬКИЙ» під час пожежі. Це також підтверджується і у звіті Солом?янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві.

За фактом пожежі було повідомлено службу 102, зареєстроване Солом?янському УП ГУНП у м. Києві до ЄО № 41787, 41821 від 14 липня 2020 року (вх. Г-4267 16 липня 2020 року, М 4269 від 16 липня 2020 року) та викликано органи поліції. На виклик прибули працівники Солом?янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві, та відібрали у потерпілих від пожежі письмові заяви щодо втрати та пошкодження їхнього майна.

По факту виклику працівників поліції було надано довідку від 12 серпня 2020 року, якою підтверджено спалах пожежі на відкритій території ТОВ «СВІТ ПЛЮС» через порушення останнім п.1.2 глави 1 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки України» та знищення внаслідок пожару гаражного боксу № НОМЕР_1 та електроскутер AIMA JEEK S (рама № НОМЕР_3 , мотор № НОМЕР_6), який саме знаходився в гаражному боксі. Також, на момент пожежі у гаражі знаходилось три велосипеди моделі Comanche indigo, моделі Comanche pony comp номер рами НОМЕР_4 та моделі Ardis south, які було знищено в результаті пожежі та два чемодани марки «march», вартістю 1699,00 грн кожен. Згідно даних інтернет сайту OLX, на якому розміщують об?яви щодо продажу б/у товарів, вартість таких б/у велосипедів становить по 4500,00 грн кожний. Також зазначає, що згідно резолюції керівництва слідчого підрозділу Солом?янського УП ГУНП у м. Києві, обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення не встановлено, підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань органом досудового розслідування відсутні. Рекомендовано звертатись до суду для відшкодування завданої

Для визначення розміру нанесеної унаслідок пожежі шкоди електроскутеру (рама № НОМЕР_3, мотор № НОМЕР_6) позивач звернулась до кваліфікованого ФОП ОСОБА_2 і за результатами проведених досліджень встановлено її розмір, що складає 13 828,58 грн. Крім того за проведення дослідження експерту було сплачено 1500 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією № 788731 від 20 серпня 2020 року.

Позивач також зазначає, що вищевказана пожежа порушила її спокій та спокій її родини, принесла хвилювання, тривогу, страх та моральні страждання, приходилось приймати заспокійливі ліки. Через знищення електроскутера, який був єдиним засобом пересування для її чоловіка по місту на той час, особливо в умовах карантину, враховуючи вид діяльності її чоловіка, який працює ріелтором, позивач зазнала моральних страждань та переживань через це, вимушена була змінювати плани, замість запланованого відпочинку, довелося розбирати та наводити порядок в гаражі, відповідач так і нічим не допоміг. За номером телефону, який надав відповідач, жодного разу не відповів на дзвінки. Позивач витрачала свій час на проведення оцінки збитків, спілкування зі слідчими органами і тому подібне. Тому вважає, що їй завдано моральної шкоди, яку оцінюю в 7000,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просила суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 30 726,58 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення оцінки матеріального збитку, завданого пошкодженням електроскутера в сумі 1 500,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2020 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У визначений судом строк, недоліки позовної заяви було усунуто позивачем.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено перше судове засідання.

15 січня 2021 року від третьої особи - Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшли письмові пояснення, в яких просить суд винести законне та обґрунтоване рішення, справу розглянути без участі представника.

22 січня 2021 року від представника відповідача ТОВ «СВІТ ПЛЮС» до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Панченка Є.В. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Здійснено перехід до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СВІТ ПЛЮС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пожежею, за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10) належним чином засвідчену копію договору оренди цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Мологвардійська, 32, укладеного з ТОВ «СВІТ ПЛЮС».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року відмовлено у прийнятті клопотань позивача ОСОБА_1 про долучення доказів від 05 лютого 2021 року, від 19 березня 2021 року, від 07 травня 2026 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи та витребування доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення пожежно-технічної та будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року відмовлено у прийнятті клопотання відповідача про долучення доказів від 30 березня 2021 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 22 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак, у письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Як установлено судом, 14 липня 2020 року орієнтовно о 18 год. 04 хв. на відкритій території за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, власником (орендарем) об`єкту є ТОВ «СВІТ ПЛЮС», виникла пожежа. Ймовірною причиною виникнення пожежі було потрапляння малокалорійного джерела запалювання на горючі матеріали, в причинно-наслідковому зв`язку вбачається порушення п.1.2 глави 1 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні»,що підтверджується звітом про причину виникнення пожежі, яка склалась 14 липня 2020 року на відкритій території за адресою: м. Київ, вул.. Молодогвардійська, 32.

Згідно довідки Солом`янського РУ ГУ ДСНС Ураїни у м. Києві, пожежа, яка сталась 14 липня 2020 року на відкритій території ТОВ «СВІТ ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, розповсюдилась на гараж № НОМЕР_1 ОК «Запорізький».

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач зазначає, що внаслідок пожежі, яка сталась 14 липня 2020 року на відкритій території ТОВ «СВІТ ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, та в подальшому розповсюдилась на гараж № НОМЕР_1 ОК «Запорізький», який перебуває в оренді ОСОБА_1 , останній завдано матеріальної шкоди, внаслідок знищення електроскутера та трьох велосипедів, які знаходились у гаражі № НОМЕР_1 в момент пожежі. Матеріальну шкоду позивач оцінює в 30726,58 грн та просить стягнути її з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками. Обов`язок доказування розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач відсутність його вини в заподіянні шкоди.

У позовній заяві позивач зазначає, що 14 липня 2020 року орієнтовно о 18 год. 04 хв. на території плодоовочевої бази, яку орендує ТОВ «СВІТ ПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 біля паркану з ОК «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (вул. Волинська, 55-а) на відкритій території сталася пожежа. В результаті загоряння сміття та дерев?яних ящиків, пожежа поширилась за паркан на гаражі з № НОМЕР_1 по № НОМЕР_2 .

Факт пожежі був зафіксований комісією відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом?янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві, про що складено акт від 14 липня 2020 року та видано звіт про причину виникнення пожежі.

За висновком Солом?янського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві найбільш ймовірною причиною пожежі є потрапляння малокалорійного джерела запалювання на горючі матеріали в осередку пожежі, а ймовірним джерелом загоряння є полум?я недопалка або сірника, що виразилось у порушенні ТОВ «СВІТ ПЛЮС» пункту 1.2 глави 1 розділу ІІІ «Правил пожежної безпеки в Україні» в частині допущення влаштування звалища горючих відходів на території об?єкта.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як наслідок, для відшкодування шкоди за правилами та приписами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії. Наявність шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, що завдала шкоду.

Отже, для задоволення позову про стягнення з відповідача матеріального збитку відсутні наступні умови - неправомірність поведінки та дій відповідачів, а саме, вина, та причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідачів та завданою позивачеві шкодою.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язкою та є вина зазначеної особи.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим кодексом.

Звіт про причину виникнення пожежі, яка сталась 14 липня 2020 року на відкритій території за адресою: м. Київ, вул. Малогвардійська, 32, та довідку, видану Солом`янським РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 09 грудня 2020 року № 21/2170 суд не може прийняти як докази факту пожежі з вини відповідача, оскільки вони визначають саме ймовірну причину пожежі, тому є неналежними доказами щодо цієї обставини.

Разом з тим, жоден з наданих письмових доказів в обґрунтування позову, додані до матеріалів справи, не містить в собі висновків про те, що саме відповідач будь-яким чином причетний до виникнення пожежі, що його поведінка є, чи була неправомірною, і в кінцевому випадку привела до спричинення шкоди позивачу. Інших належних письмових доказів, про дійсні причини виникнення пожежі, з визначенням винних осіб, суду не надано.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди (п.п. 32,33 постанови Верховного Суду від 04.08.2020 року у справі № 925/1478/16).

Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що причиною виникнення пожежі 14 липня 2020 року була сама неправомірна дія чи бездіяльність відповідача, а тому вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріальну шкоду в сумі 30 726,58 грн задоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснено у п.3, п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Оскільки позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від основної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, у задоволенні якої відмовлено, у задоволенні цієї вимоги суд також відмовляє у зв`язку з її недоведеністю.

На підставі ст.141 ЦПК понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу, необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст.2, 10, 13, 76, 81, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ПЛЮС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної пожежею, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс», місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32, код ЄДРПОУ 34353218;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П`ята Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, місцезнаходження: 03020, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 41, код ЄДРПОУ 37378937.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова